Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-440 Головуючий у 1 інстанції - Педяш С. І.
2007 р. Доповідач - Чічіль В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року березня місяця 13 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - Чічіля В.А., суддів - Антонова В.М. ., Мартєва С. Ю., при секретарі - Колодюк О.П. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2006 року по справі за позовомОСОБА_2 доОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Чічіля В.А., -
встановила:
У липні 2004 року ОСОБА_2. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1. про розірвання шлюбу.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2006 року позовОСОБА_2 задоволено.
Постановлено розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 17 жовтня 1988 року Пирятинським відділом РАЦС у Полтавській області, актовий запис № 130.
При реєстрації розірвання шлюбу стягти державне мито на користь держави з ОСОБА_2. у розмірі 17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 7 грн.50 коп., звільнивши ОСОБА_1. від сплати державного мита.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального права та направити справу на новий розгляд.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді
2
першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 1988 року. Внаслідок постійних сварок сім'я сторін розпалася і на протязі декількох років сторони проживають окремо: позивач у м. Пирятині, відповідач у м. Одесі. Ніякого спільного господарства сторони не ведуть, стосунків не підтримують, повнолітній син сторін сам визначає з ким проживати і ніяких перешкод від батьків не отримує, позивач не має наміру відновлювати сімейні стосунки.
Встановивши такі обставини по справі, а також врахувавши те, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про розірвання шлюбу.
Посилання апелянта на надання строку для примирення не заслуговує на увагу, оскільки суд не зобов'язаний призначати строк для примирення. Це робиться лише тоді, коли збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є морально-правовою основою шлюбу.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 30З, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргуОСОБА_1 відхилити.
Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 21 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.