КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-8616/08 Головуючий у І інстанції: Шабунін С.В.
Суддя-доповідач: Коваль М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Коваля М.П., суддів Бараненка І.І., Саприкіної І.В. при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «СВ.СЕРВІС» на постанову Господарського суду м. Києва від 2 жовтня 2007 року у справі за позовом Приватного підприємства «СВ.-СЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Господарського суду м. Києва від 2 жовтня 2007 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що зменшення суми податку на додану вартість, заявленого до бюджетного відшкодування у розмірі 5 145 832,0 грн., донарахування цього податку в розмірі 12 350, 00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідає вимогам чинного законодавства.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що позивачем було доведено факт проведення розрахунків з контрагентами, що є підставою для виникнення права на податковий кредит.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.
Представник апелянта в судове засідання не з’явився, про дату і час судового розгляду справи повідомлений належним чином. Колегія суддів, порадившись, ухвалила здійснювати судовий розгляд справи за відсутності представника апелянта.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - залишенню без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не довів суду обґрунтованості своїх посилань, у зв’язку з чим в задоволенні позову має бути відмовлено, колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за грудень 2005 року, за результатами якої складено акт перевірки від 02.03.2006 № 84/23-08/32710122, яким встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.8 ст. 7 та п.п. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3, п. 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97 ВР, а саме: безпідставне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за листопад 2005 року в розмірі 5 144 182, 00 грн.
В подальшому були прийняті податкові повідомлення – рішення, які позивач просить визнати недійсними, а саме: № 0002042308/0 від 11.03.2006 р., № 0002052308/0 від 11.03.2006 р., № 0002052308/1 від 23.05.2006 р., № 0004092308/1 від 23.05.2006 р., № 0002042308/1 від 23.05.2006 р., № 00004092308/1 від 07.06.2006 р., № 0002042308/2 від 22.08.2006 р., № 0004092308/2 від 22.08.2006 р., № 0002052308/3 від 16.10.2006 р., № 0004092308/2 від 15.10.2006 р., № 0002042308/3 від 16.10.2003 р., № 0002052308/2 від 22.10.2006 р., якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 414 182,00 грн. за грудень 2005 року, донараховано 16 055, 00 грн. податкового зобов'язання з вказаного податку (12 350,00 грн. за основним платежем та З 705,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), а також визначено 1 235,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість.
Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 статті 7 вказаного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
12.07.2004 року між ПП «СВ.СЕРВІС» та ТОВ «Фільм Ю ЕЙ» було укладено договір про створення на замовлення та використання аудіовізуального твору. Відповідно до його умов виконавець (ТОВ «Фільм Ю ЕЙ») на замовлення замовника (ПП «СВ.СЕРВІС») зобов’язаний створити аудіовізуальний твір – 190 –то серійний телевізійний фільм «Зцілення коханням». На виконання умов даного договору було виписано акт прийому – передачі робіт. На підтвердження факту сплати виконаних робіт ТОВ «Фільм Ю ЕЙ» виписало на ім’я ПП «СВ.СЕРВІС» податкові накладні № 14 від 13.10.2004 року, № 15 від 14.10.2004 року, № 25 від 16.12.2004 року, № 1 від 18.01.2005 року, № 2 від 08.02.2005 року, № 11 від 01.04.2005 року, № 13 від 05.05.2005 року, № 14 від 13.05.2005 року, № 18 від 09.06.2005 року, № 71 від 01.07.2005 року, № 1 від 31.08.2005 року, тобто ПП „СВ.СЕРВІС" сплатило ПДВ по даному договору до бюджету відповідно до податкового законодавства України.
01.10.2004 року між ПП «СВ.СЕРВІС» та ПП «БРЕМ» було укладено договір зберігання, відповідно до якого зберігач (ПП «БРЕМ») зобов’язується зберегти майно (освітлювані прилади), яке передане йому (ПП «СВ.СЕРВІС») і повернути його Поклажодавцеві. Перелік майна, що передається на зберігання, визначено в додатку № 1, що становить невід’ємну частину договору. Даний договір був належним чином виконаний, складено акт прийому – передачі робіт.
Освітлювані прилади були орендовані ПП «СВ.СЕРВІС» через ПП «СІМУРГ» на суму 3 942 700, 00 гривень на підставі Договору доручення від 01.11.2004 року у ПП «Віола» та ПП «Капа Інтернешнл».
Проте, як встановлено судом першої інстанції, в ході перевірки позивача приватними підприємствами «Віола» та «Капа Інтернешнл» документів на підтвердження розрахунків з позивачем надано не було.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.04.2006 року розпочато провадження по справі про визнання недійсними реєстраційних документів, свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Віола» та встановлення засновників і керівників ПП «Капа Інтернешнл», реєстрація і діяльність, яких містить ознаки фіктивності.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва зроблено правильний висновок, що ПП «СВ.Сервіс» в порушення вимог п.1.8. ст.1, п.п. 7.2.3., п.7.2. та п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 560500 грн.
Крім того, за результатами проведеної перевірки встановлено, що ПП „СВ Сервіс" отримувало послуги від ТОВ „Фільм Ю Ей" по створенню аудіовізуального продукту „Зцілення коханням" і включило до складу податкового кредиту в листопаді 2005р. ПДВ у розмірі 3227285,00 грн. Також ПП „СВ Сервіс" отримувало агентські послуги від ПП „Брем" по сприянню в укладенні договору про надання не виключних прав на використання аудіовізуального продукту від імені ПП „СВ Сервіс" і включило до складу податкового кредиту в листопаді 2005р. ПДВ у розмірі 594897,73 грн.
Згідно п. 1.30 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями роялті - платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Згідно п.п.3.2.7 п.3.2 ст. 3 Закону "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
Якщо покупець придбаває право на використання об'єкта інтелектуальної власності без одержання прав власності на нього, то відповідно до пп. 3.2.7. п.3.2 ст. 3 Закону "Про одаток на додану вартість" винагорода (платежі) за таке використання не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. При цьому в особи, яка передає об'єкт права в користування та отримує компенсацію за таку операцію, відсутнє право на податковий кредит щодо сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) за придбані, або виготовлені товари (у тому числі при їх імпорті) та послуги, вартості яких відноситься до складу витрат, пов'язаних із здійсненням такої операції.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що ПП „СВ Сервіс" було надано нєвиключне право на використання аудіовізуального продукту „Зцілення коханням" та отримано грошові кошти у вигляді роялті від АТЗТ «Українська незалежна ТВ корпорація» (тобто без ПДВ), ПП „СВ Сервіс" безпідставно включило до складу податкового кредиту в листопаді 2005 року суму ПДВ в розмірі 3227284,22 грн. на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ „Фільм Ю Ей" та ПДВ в розмірі 594897,73 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ПП „Брем".
Згідно п.п. 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зменшення суми ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування у розмірі 5145832,0 грн., донарахування податку на додану вартість у розмірі 12350,00 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4940,00 гри. відповідає вимогам чинного законодавства, тому у задоволені позову відмовлено обґрунтовано.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову Господарського суду м. Києва від 2 жовтня 2007 рокувинесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «СВ.СЕРВІС» на постанову Господарського суду м. Києва від 2 жовтня 2007 року у справі за позовом Приватного підприємства «СВ.-СЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень – залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 2 жовтня 2007 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-8616/08 Головуючий у І інстанції: Шабунін С.В.
Суддя-доповідач: Коваль М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Коваля М.П., суддів Бараненка І.І., Саприкіної І.В. при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «СВ.СЕРВІС» на постанову Господарського суду м. Києва від 2 жовтня 2007 року у справі за позовом Приватного підприємства «СВ.-СЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень.
В С Т А Н О В И Л А:
Відповідно до вимог ст.ст. 158, 160 КАС України залежно від складності справи складання судового рішення у вигляді ухвали у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. При цьому вступна та резолютивна частини ухвали підписуються всім складом суду, проголошуються в судовому засіданні та приєднується до справи.
Роз'яснити сторонам, що з обґрунтованим текстом ухвали суду вони зможуть ознайомитися 16 грудня 2008 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «СВ.СЕРВІС» на постанову Господарського суду м. Києва від 2 жовтня 2007 року у справі за позовом Приватного підприємства «СВ.-СЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень – залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 2 жовтня 2007 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді: