КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2014 р. Справа№ 925/229/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 07.10.2014 року по справі № 925/229/13-г (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси на рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2013 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 05.04.2013 року) по справі № 925/229/13-г (суддя - Васянович А.В.)

за позовом дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної

компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до публічного акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси

про стягнення 15 448 168,38 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулася дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до публічного акціонерного товариства «Азот» про стягнення 15 448 168,38 грн., в тому числі: 9 992 022,26 грн. 3% річних та 5 456 146,12 грн. інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 02.04.2013 року позов задоволено повністю, стягнуто з публічного акціонерного товариства «Азот» на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - 9 992 022,26 грн. 3% річних, 5 456 146,12 грн. інфляційних втрат та 68 820,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач, публічне акціонерне товариство «Азот», м. Черкаси, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/229/13-г сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді: Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 року прийнято апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси, на рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2013 року по справі № 925/229/13-г

Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на підставі ст. 96 ГПК України подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивача просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2013 року у справі № 925/229/13-г відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

09.07.2013 року представники відповідача не з'явились, однак 08.07.2013 року представником публічного акціонерного товариства «Азот» подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 року розгляд справи № 925/229/13-г відкладено на 23.07.2013 року о 09 год. 30 хв.

22.07.2013 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі.

Клопотання мотивовано тим, що позивач знаходиться у стані реорганізації, то наявні підстави для зупинення провадження у справі.

Крім того, в процесі розгляду справи, апеляційним господарським судом було встановлено, що відповідачем було подано до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження справи.

Однак, судом першої інстанції у його задоволенні відмовлено, з чим не погодилась колегія суддів, з огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за невиконання умов договору постачання природного газу № 381-211-06/10-116 від 26.03.2010 року.

Оскільки, рішення № 09-06/2572, в якому було встановлено заборгованість по договору постачання природного газу № 381-211-06/10-116 від 26.03.2010 року, не набрало законної сили, а його апеляційне провадження зупинено до розгляду справи № 5011-42/864-2012, яке в свою чергу зупинено до закінчення реорганізації ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», то колегія суддів прийшла до висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси на рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2013 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 05.04.2013 року) по справі № 925/229/13-г до набрання рішенням господарського суду міста Києва по справі № 5011-42/864-2012 та рішенням господарського суду Черкаської області по справі № 09-06/2572 законної сили в порядку встановленому чинним законодавством.

21.03.2014 року від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси на рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2013 року по справі № 925/229/13-г та призначено розгляд справи на 22.04.2014 року.

22.04.2014 року представником публічного акціонерного товариства «Азот» подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Клопотання мотивовано тим, що позивач знаходиться у стані реорганізації, то наявні підстави для зупинення провадження у справі.

Крім того, заявник зазначає, що розгляд справи № 09-06/2572 також суттєво вплине на вирішення справи № 925/229/13-г.

У судовому засіданні, призначеному на 22.04.2014 року, оголошено перерву до 13.05.2014 року.

12.05.2014 року від представника публічного акціонерного товариства «Азот» надійшли письмові пояснення по суті спору, які судовою колегією оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Оскільки, рішення № 09-06/2572, в якому було встановлено заборгованість по договору постачання природного газу № 381-211-06/10-116 від 26.03.2010 року, не набрало законної сили та не здійснено реорганізацію позивача до кінця, то колегія суддів прийшла до висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 року зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси на рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2013 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 05.04.2013 року) по справі № 925/229/13-г до набрання рішенням господарського суду Черкаської області по справі № 09-06/2572 законної сили в порядку встановленому чинним законодавством.

19.09.2014 року від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 року поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси на рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2013 року по справі № 925/229/13-г та призначено розгляд справи на 07.10.2014 року.

07.10.2014 року представником публічного акціонерного товариства «Азот» подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Клопотання мотивовано тим, що позивач знаходиться у стані реорганізації, то наявні підстави для зупинення провадження у справі.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду в задоволенні вказаного клопотання відмовляє виходячи з наступного.

В пункті 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18, роз'яснено, що статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

У статті 79 ГПК України відсутня така підстава для зупинення провадження у справі як: "до закінчення реорганізації". Пунктом 3 частини 2 цієї ж статті передбачено право суду зупинити провадження у справі у разі зміни однієї сторони її правонаступником.

Заміна однієї зі сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації відбувається відповідно до ст. 25 ГПК України, якою встановлено, що господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення).

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В матеріалах справи відсутні докази припинення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", а також відсутні відомості про заміну відповідача правонаступником.

Інші докази, які б унеможливлювали подальший розгляд справи та могли б стати підставою для зупинення провадження у справі відповідач суду не надав.

Представники відповідача в судових засіданнях надавали свої пояснення, якими підтримували доводи, що викладені в апеляційній скарзі, просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2013 року скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Азот» - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2013 року по справі № 925/229/13-г - залишається без змін, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

26.03.2010 року між дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальник) та відкритим акціонерним товариством «Азот» (найменування якого було змінено на публічне акціонерне товариство «Азот») (покупець) було укладено договір поставки природного газу за №381-211-06/10-116.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, є договором поставки. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

За умовами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Його зміст складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов'язків, які у сукупності і визначають правову природу договору.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору постачальник зобов'язався передати у власність покупцю, а останній зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ, в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.

Згідно п. 2.1. договору постачальник зобов'язався передати покупцю протягом періоду з 01 березня 2010 року до 30 вересня 2010 року включно, газ в обсязі до 735 000,00 тис.м.куб., в тому числі по місяцях: березень 115 000,00 тис.м.куб.; квітень 108 000,00 тис.м.куб.; травень 116 000,00 тис.м.куб.; червень 101 000,00 тис.м.куб.; липень 112 000,00 тис.м.куб.; серпень 70 000,00 тис.м.куб.; вересень 113 000,00 тис.м.куб.

В пункті 4.4. договору визначено, що приймання - передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (визначена відповідно до постанови КМУ від 29 квітня 2006 року №605 зі змінами та доповненнями) та вартість. Акт приймання - передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання - передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником.

Не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання - передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

Відповідно до п. 5.1. договору загальна вартість 1 000 куб. м. газу з урахуванням тарифів на його транспортування, розподілу та постачання, цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (2%), а також з урахуванням ПДВ становить - 2 085 грн. 71 коп.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем з березня 2010 року по квітень 2010 року та з жовтня 2010 року по грудень 2010 року здійснено поставку природного газу на загальну суму 1 454 622 095,39 грн., що підтверджується актами приймання-передачі від 31.03.2010 року, 30.11.2010 року, 30.04.2010 року, 31.10.2010 року, 30.11.2010 року та 31.12.2010 року (а.с. 32-37).

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Судом першої інстанції встановлено під час розгляду справи № 09-06/2572, що відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати поставленого товару не виконав належним чином, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 165 337 761,14 грн., що підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року по справі № 09-06/2572.

Відповідно до п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

У зв'язку з чим, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 9 992 022,26 грн. та інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 5 456 146,12 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання місцевий суд, здійснивши перерахунок, перевірений апеляційним судом, слушно задовольнив вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 9 992 022,26 грн. та інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 5 456 146,12 грн.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2013 року у справі № 925/229/13-г - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси на рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2013 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 05.04.2013 року) по справі № 925/229/13-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2013 року по справі № 925/229/13-г залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/229/13-г повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.А. Гончаров

В.В. Куксов