Номер провадження 1/754/8/14

Справа №754/4860/14-к

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.10.2014 рік Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого - судді Вінтоняка Р.Я.

секретаря Кулешової К.С.

прокурора Спіженко Н.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ст.307ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що наказом начальника ГУМВС України в м. Києві № 128 о/с від 09.02.08 року ОСОБА_2 був призначений на посаду заступника начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУМВС України в м. Києві.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про міліцію» основними завданнями міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили.

Статтею 10 цього ж Закону передбачені основні обов'язки міліції, а саме: забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством; приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення; виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень,вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення; брати участь у правовому вихованні населення; проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів. Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку.

Крім того, ОСОБА_2, як заступник начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУМВС України в м. Києві, безпосередньо займається розкриттям навмисних вбивств, скоєних в умовах, неочевидності; постійно контролює і аналізує стан роботи на місцях по розкриттю тяжких злочинів проти особи; надає організаційну допомогу підлеглим по розкриттю вказаних злочинів, вносить керівнику УКР пропозиції по активізації цієї роботи; підбирає найбільш кваліфікованих негласних співробітників, працює з ними, контролює стан цієї роботи у відділі і на місцях; здійснює перспективне і поточне планування роботи відділу, контролює терміну його виконання; відповідає за повноту виконання співробітниками відділу функціональних обов'язків, організацію професійної підготовки, провадження передового досвіду, своєчасного зведення і контроль за станом роботи по контрольно-спостережних справах; забезпечує своєчасну і в поточному обсязі перевірку скарг і заяв громадян; щомісячно аналізує стан законності і дисципліни серед особового складу відділу, приймає заходи по їх забезпеченню.

Таким чином, ОСОБА_2 був представником державного органу виконавчої влади, чиї законні вимоги були обов'язковими для виконання громадянами та посадовими особами і були зобов'язані забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок, виявляти, запобігати, припиняти і розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукові і профілактичні міри, передбачені чинним законодавством, тобто здійснював функції представника влади.

Однак, ОСОБА_2 використовував своє посадове становище і надані чинним законодавством владні повноваження, з метою особистого незаконного збагачення.

Так, будучи службовою особою, як представник влади та працівник правоохоронного органу, ОСОБА_2, знаючи завдяки своїй професійні діяльності, що мешканець м. Києва раніше судима та наркозалежна особа ОСОБА_3 продовжує вживати наркотичні засоби та має коло оточення серед осіб, які потребують вживання наркотичних засобів та вчиняють різні злочини, умисно не прийняв передбачених статтею 10 Закону України «Про міліцію» заходів по припиненню їх протиправної діяльності та притягнення до передбаченої законом відповідальності.

Водночас, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, передбачаючи настання в результаті вчинення таких дій істотне шкоди державним інтересам та бажаючи цього, вирішив спільно з ОСОБА_3 вчиняти злочини, пов'язані із незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту та збутом наркотичних засобів.

Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_2 у жовтні 2008 року домовився у м Києві із ОСОБА_3 про спільне вчинення ними злочинів, вступивши з ним в такий спосіб у попередню змову.

При цьому, раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що ОСОБА_2 працює в правоохоронних органах і тим самим, з використанням свого службового становища, буде сприяти в уникненні, у разі необхідності, від кримінальної відповідальності за вчинені ними спільно злочини.

В той же час ОСОБА_2 розробив план вчинення злочинів, відповідно до якого ОСОБА_3 повинен був підшукувати покупців наркотичних засобів, а ОСОБА_2, в свою чергу, мав незаконно придбати, зберігати, перевозити з метою збуту та постачати наркотичні засоби для вказаних осіб. Кошти, отримані від збуту наркотичних засобів, ОСОБА_2 планував залишати собі. ОСОБА_3 при цьому мав отримувати від збуту частину наркотичного засобу для власного вживання.

З метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 15 травня 2009 року на підставі постанови від 5 травня 2009 року, санкціонованої заступником Генерального прокурора України, проведена оперативна закупка наркотичного засобу.

Так, громадянину ОСОБА_4, який погодився сприяти у викритті злочинної діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 15 травня 2009 року в присутності понятих були вручені грошові кошти в сумі 780 гривень для купівлі наркотичного засобу у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Цього ж дня, ОСОБА_4, знаючи, що ОСОБА_3 обізнаний про те, де можна придбати наркотичні засоби, звернувся до останнього із проханням продати йому наркотичний засіб.

Ранком 15 травня 2009 року ОСОБА_3 зі свого мобільного номеру телефону НОМЕР_3 направив ОСОБА_2 на його мобільний номер телефону № НОМЕР_4 СМС-повідомлення, у зв'язку з чим останній передзвонив йому та вони домовились про зустріч, з метою збуту наркотичного засобу. В ході розмови ОСОБА_2 призначив ОСОБА_3 зустріч 1 травня 2009 року близько 7 години ранку на автомобільній трасі по вул. Харківське шосе неподалік залізничного вокзалу «Дарниця» у м. Києві.

У цей же час, ОСОБА_3, отримавши від ОСОБА_4 грошові кошти сумі 780 гривень для купівлі наркотичного засобу, взявши з собою медичний шприц пішов у визначене ОСОБА_2 місце, зупинився неподалік трамвайної та автобусної зупинки «Інститут Хімії» та став його чекати.

Близько 7.12 години ранку 15 травня 2009 року заступник начальника відділу Управління карного розшуку ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 у службовому автомобілі „Шкода Октавія" н.з. НОМЕР_1, прибув в район залізничного вокзалу „Дарниця" на вул. Харківське шосе у м. Києві та неподалік від трамвайної та автобусної зупинки «Інститут Хімії» під'їхав до ОСОБА_3

ОСОБА_3, відкривши передні пасажирські двері вказаного автомобілю, з метою незаконного придбання наркотичного засобу та його наступного збуту передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 780грн. та медичний шприц для наркотичного засобу, а сам відійшов від автомобіля ОСОБА_2 на деяку відстань.

Працівник міліції ОСОБА_2, діючи умисно з метою збуту наркотичного засобу, перебуваючи в салоні службового автомобіля „Шкода Октавія" н.з. НОМЕР_2 наповнив медичний шприц наркотичним засобом, який він незаконно придбав у невстановлений слідством час, місці та особи, зберігав та перевозив метою збуту. Після цього, о 7.14 годині знову під'їхав службовою автомашиною „Шкода Октавія" н.з. НОМЕР_1 до ОСОБА_3 та перебуваючи в салоні машини на місці водія, передав, а ОСОБА_3, одержав від нього приблизно 13мл. наркотичного засобу у вигляді рідини у медичному шприці.

Передавши близько 13мл. наркотичного засобу ОСОБА_3 та одержавши від нього за це грошові кошти у сумі 780 грн., ОСОБА_2 залишив місце події та поїхав в напрямку Ленінградської площі службовою автомашиною „Шкода Октавія" до місця своєї роботи - Управління карного розшуку ГУМВС України в м. Києві, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15.

Після того як ОСОБА_2 поїхав, на другому поверсі першого під'їзду будинку №16 по вул. Я. Гашека у м. Києві, ОСОБА_3 збув ОСОБА_4 близька 9мл. наркотичного засобу у шприці, при цьому близько 4мл. наркотичного засобу ОСОБА_3 залишив собі, пояснивши, що це плата за надані ним посередницькі послуги при купівлі наркотичного засобу.

Отриманий ОСОБА_4 від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 медичний шприц із наркотичним засобом, був вилучений 15 травня 2009 року працівниками правоохоронних органів.

Відповідно до висновку експерта № 107 від 01.07.09 вилучена у ОСОБА_4 рідина коричневого кольору масою 9,0260 г в своєму складі містить морфін, моноацетілморфін та наркотичний засіб - діацетилморфін (героїн) масою 0,0082 г, який згідно із затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 6 травня 2000 року «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

З метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 22 травня 2009 року на підставі постанови від 15 травня 2009 року, погодженої із заступником Генерального прокурора України, знову проведена оперативна закупка наркотичного засобу.

Так, громадянину ОСОБА_4, який погодився сприяти у викритті злочинної діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 22 травня 2009 року в присутності понятих були вручені грошові кошти в сумі 540 гривень для купівлі наркотичного засобу у ОСОБА_2 В цей же день ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_5 з проханням продати йому наркотичний засіб та передав вищевказані грошові кошти.

Ранком 22 травня 2009 року ОСОБА_2 зі свого мобільного номеру телефону № НОМЕР_4 подзвонив ОСОБА_3 на його мобільний номер телефону НОМЕР_3 та домовився про зустріч, з метою збуту останньому наркотичного засобу. В ході розмови ОСОБА_2 призначив ОСОБА_3 зустріч 22 травня 2009 року близько 7 години ранку на автомобільній трасі по вул. Харківське шосе неподалік залізничного вокзалу «Дарниця» у м. Києві.

У цей же час, ОСОБА_3, отримавши від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 540 гривень для купівлі наркотичного засобу, взявши з собою медичний шприц пішов у визначене ОСОБА_2 місце, зупинився неподалік трамвайної та автобусної зупинки «Інститут Хімії» та став чекати.

О 6.57 години ранку 22 травня 2009 року заступник начальника відділу Управління карного розшуку ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 на службовому автомобілі „Шкода Октавія" н.з.НОМЕР_1, прибув в район трамвайної та автобусної зупинки «Інститут Хімії» на вул. Харківське шосе у м. Києві та під'їхав до ОСОБА_3

ОСОБА_3, відкривши передні пасажирські двері вказаного автомобілю, з метою незаконного придбання наркотичного засобу та його наступного збуту передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 540грн. та медичний шприц для наркотичного засобу, а сам відійшов від автомобіля ОСОБА_2 на деяку відстань.

Працівник міліції ОСОБА_2, діючи умисно з метою повторного збуту наркотичного засобу, перебуваючи в салоні службового автомобіля „Шкода Октавія" н.з. НОМЕР_1 наповнив медичний шприц наркотичним засобом, який незаконно придбав у невстановлені слідством час, місці, та особи, зберігав та перевозив з метою збуту. Після цього, о 7.00 годині знову під'їхав службовою автомашиною „Шкода Октавія" н.з.НОМЕР_1 до ОСОБА_3 та перебуваючи в салоні машини на місці водія повторно передав, а ОСОБА_3 одержав від нього приблизно 9мл. наркотичного засобу вигляді рідини у медичному шприці.

Повторно передавши близько 9мл. наркотичного засобу ОСОБА_3 та одержавши від нього за це грошові кошти у сумі 540 грн., ОСОБА_2 залишив місце події та поїхав в напрямку Ленінградської площі службовою автомашино „Шкода Октавія" до місця своєї роботи - Управління карного розшуку ГУМВ України в м. Києві, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15.

Після цього, близько 7год.05хв. на другому поверсі в під'їзді будинку №16 по вул. Я. Гашека у м. Києві, ОСОБА_3 у медичному шприці повторно збув ОСОБА_4 близько 8мл. наркотичного засобу, а іншу частину наркотичної засобу залишив собі, пояснивши, що це плата за надані ним посередницькі послуги при купівлі наркотичного засобу.

Отриманий ОСОБА_4 від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 медичний шприц із наркотичним засобом, був вилучений 22 травня 2009 рок працівниками правоохоронних органів, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були затримані.

Відповідно до висновку експерта №104 від 27.06.09 вилучена у ОСОБА_4 рідина коричневого кольору масою 7,873г, в перерахунку на суху речовин масою 0,2607г, в своєму складі містить моноацетілморфін, ацетилкодеїн, морфії кодеїн, тебаїн, кофеїн та наркотичний засіб -діацетилморфін (героїн) масою 0,002268 г, який згідно із затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 6 травня 2000 року «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Крім цього, при проведенні 22 травня 2009 року обшуку службового автомобілю Шкода-Октавія зеленого кольору н.з.НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, в спортивній сумці, яка належить останньому і знаходилась в багажнику автомобіля вилучено 2 скляні ємності із написом «Перекис водню» і нашаруваннями речовини коричневого кольору та у відсіку двері водія - скляну ємність із написом «Інфлюцид 30мл» із залишками рідини коричневого кольору.

Відповідно до висновку експерта № 106 від 27.06.09 у наданих на дослідження залишках рідини коричневого кольору в кількості декількох крапель які знаходились у ємності з темного скла з написом на етикетці «Інфлюцид:» міститься моноацетілморфін, ацетил кодеїн, морфін, кодеїн, тебаїн, кофеїн та наркотичний засіб - діацетилморфін (героїн) масою 0,068 мг, який згідно із затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

У нашаруваннях речовини коричневого кольору, які знаходились у двох ємностях з темного скла з написом на етикетках «Перекис водню 40мл» виявлене моноацетілморфін, ацетилкодеїн, морфін, кодеїн, тебаїн, кофеїн та наркотичний засіб - діацетилморфін (героїн) масою 0,160мг. та 0,143мг. відповідно, який згідно із затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

В доповненнях адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, оскільки під час досудового слідства належним чином не були з'ясовані обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заслухавши думку прокурора, який заперечував щодо направлення справи на додаткове розслідування, а також відмовився в ході судового розгляду змінювати та уточнювати пред'явлене обвинувачення, підсудного, який підтримав клопотання адвоката, за результатами судового слідства, допиту свідків, дослідження матеріалів кримінальної справи, залишаючись об'єктивним та неупередженим, не перебираючи на себе функцію обвинувачення та захисту, суд прийшов до висновку про повернення справи на додаткове розслідування з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.22,64-66 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. В числі обставин, що підлягають доказуванню у кримінальній справі при провадженні досудового слідства, є час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, винність обвинуваченого та мотиви злочину. При цьому суд, прокурор, слідчий не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.

Виходячи з вказаної норми процесуального закону, під повнотою дослідження слід розуміти правильне визначення предмету доказування, тобто, з'ясування всіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі, системну оцінку всіх допустимих і належних доказів в сукупності, що є основою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі.

При цьому, пред'явлене особі обвинувачення, згідно зі ст. 132 КПК України (1960 року), має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. (а) ч.3ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно i детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер i причину обвинувачення проти нього.

У випадку пред'явлення неконкретного обвинувачення, що є порушенням права на захист, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення закону.

Орган досудового розслідування, пред'являючи обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст. 307ч.2 КК України, свій висновок мотивував зібраними по справі доказами. В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, повторно, за попередньою змовою групою осіб не визнав.

Відповідно до пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді заступника начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУМВС України в м. Києві, будучи представником державного органу виконавчої влади, використовуючи своє посадове становище та владні повноваження, з метою особистого збагачення, у жовтні 2008 року вступив в попередню змову з ОСОБА_3, на вчинення злочинів пов'язаних із незаконним придбання, перевезенням з метою збуту та збутом наркотичних засобів.

Реалізуючи злочинний умисел, близько 7.12 години ранку 15 травня 2009 року ОСОБА_2 у службовому автомобілі „Шкода Октавія" н.з. НОМЕР_1, з метою збуту наркотичного засобу прибув в район залізничного вокзалу „Дарниця" на вул. Харківське шосе у м. Києві та неподалік від трамвайної та автобусної зупинки «Інститут Хімії» під'їхав до ОСОБА_3, де останній, з метою незаконного придбання наркотичного засобу та його наступного збуту передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 780грн. та медичний шприц для наркотичного засобу. ОСОБА_2 з метою збуту наркотичного засобу, перебуваючи в салоні службового автомобіля „Шкода Октавія" н.з. НОМЕР_1 наповнив медичний шприц наркотичним засобом, який він незаконно придбав у невстановлений слідством час, місці та особи, зберігав та перевозив метою збуту, після чого о 07.14год. передав, а ОСОБА_3, одержав від нього приблизно 13мл. наркотичного засобу у вигляді рідини у медичному шприці.

Після цього, на другому поверсі першого під'їзду будинку №16 по вул. Я. Гашека у м. Києві, ОСОБА_3, під час проведення оперативної закупки, збув ОСОБА_4 близька 9мл. наркотичного засобу у шприці, при цьому близько 4мл. наркотичного засобу ОСОБА_3 залишив собі, пояснивши, що це плата за надані ним посередницькі послуги при купівлі наркотичного засобу.

Крім цього, о 6.57 години ранку 22 травня 2009 року ОСОБА_2 на службовому автомобілі „Шкода Октавія" н.з.НОМЕР_1, з метою збуту наркотичного засобу прибув в район трамвайної та автобусної зупинки «Інститут Хімії» на вул. Харківське шосе у м. Києві та під'їхав до ОСОБА_3, де останній з метою незаконного придбання наркотичного засобу та його наступного збуту передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 540грн. та медичний шприц для наркотичного засобу. ОСОБА_2, діючи умисно з метою збуту наркотичного засобу, перебуваючи в салоні службового автомобіля „Шкода Октавія" н.з.НОМЕР_1 наповнив медичний шприц наркотичним засобом, який незаконно придбав у невстановлені слідством час, місці, та особи, зберігав та перевозив з метою збуту, після чого о 7.00 годині повторно передав, а ОСОБА_3 одержав від нього приблизно 9мл. наркотичного засобу вигляді рідини у медичному шприці.

Після цього, близько 7год.05хв. на другому поверсі в під'їзді будинку №16 по вул. Я. Гашека у м. Києві, ОСОБА_3, в ході проведення оперативної закупки, у медичному шприці повторно збув ОСОБА_4 близько 8мл. наркотичного засобу, а іншу частину наркотичної засобу залишив собі, пояснивши, що це плата за надані ним посередницькі послуги при купівлі наркотичного засобу.

Як вбачається з постанови про притягнення в якості обвинуваченого, обвинувального висновку та зміненого прокурором обвинувачення, ОСОБА_2 вступив у попередню змову з ОСОБА_3 на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

При цьому необхідно зазначити, що в обвинуваченні не зазначена назва наркотичного засобу, який ОСОБА_2 незаконно придбав, зберігав, перевіз з метою збуту та збував; обвинувачення не містить даних про масу наркотичного засобу, який ОСОБА_2 незаконно придбав, зберігав, перевіз з метою збуту та збував, тобто обставини, що наведені в постанові про пред'явлення обвинувачення, обвинувальному висновку та зміненому прокурором в суді обвинуваченні носять загальний характер, без конкретної вказівки на ті обставини, які на думку слідчих органів, містять ознаки незаконно придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збуту ОСОБА_2 наркотичного засобу, який є особливо небезпечним.

Крім цього, слід зазначити, що згідно висновків судово-хімічних експертиз у даній кримінальній справі, вилучена у в ході проведення оперативної закупки у особи під псевдонімом «ОСОБА_4», у ході проведення обшуку автомобіля ОСОБА_2, у ході огляду місця події від 22.05.2009 року, рідина коричневого кольору, містила у собі особливо небезпечний наркотичний засіб - герої(діацетилморфін), наркотичні засоби - моноацетилморфін, ацетилкодеїн, морфін, кодеїн, маса яких вказана у міліграмах.

Тобто, висновками судово-хімічних експертиз, вказано про наявність у вилученій рідині різних за видом наркотичних засобів, які зазначені у «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року. Крім цього у вказаних висновках експертиз, маса наркотичних засобів вказана у міліграмах, хоча згідно вищевказаного Переліку, розміри наркотичних засобів вказані у грамах.

Таким чином, відсутність назви та маси наркотичного засобу у пред'явленому ОСОБА_2 обвинуваченні, свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення, в якому достатньо не наведені обставини, що підлягають доказуванню у кримінальній справі.

Крім цього, зміст пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення викликає сумнів щодо його конкретного викладення відносно дій обвинуваченого по незаконному придбанню наркотичного засобу з метою збуту, яке носить загальний, неконкретний характер, без вказівки на час, місце, спосіб придбання наркотичного засобу, його масу.

Крім цього, викладене ОСОБА_2 обвинувачення у попередній змові з ОСОБА_3 направлений збут наркотичного засобу, суперечить змісту обвинувального висновку, згідно якого ОСОБА_2 зустрічався з ОСОБА_3 з метою збуту наркотичного засобу, а ОСОБА_3 в свою чергу також зустрічався з ОСОБА_2 з метою незаконного придбання наркотичного засобу та його наступного збуту, після чого передавав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 780грн. та 540грн., а також медичні шприци для наркотичного засобу. Тобто, ОСОБА_2 незаконно збував наркотичний засіб ОСОБА_6, а ОСОБА_6 незаконно придбавав наркотичний засіб у ОСОБА_2 з метою подальшого збуту, що суперечить пред'явленому обвинуваченню.

Крім цього, як вбачається з обвинувачення, обвинувального висновку та зміненого прокурором обвинувачення, взагалі не викладено обвинувачення ОСОБА_2 у повторному незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, що також свідчить про неконкретність та суперечливість обвинувачення, яке винесене в порушення вимог ст. 132,223 КПК України.

Крім цього, як вбачається з постанови про притягнення в якості обвинуваченого, обвинувального висновку та зміненого прокурором обвинувачення, при проведенні 22 травня 2009 року обшуку службового автомобілю Шкода-Октавія зеленого кольору н.з.НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, в спортивній сумці, яка належить останньому і знаходилась в багажнику автомобіля вилучено 2 скляні ємності із написом «Перекис водню» і нашаруваннями речовини коричневого кольору та у відсіку двері водія - скляну ємність із написом «Інфлюцид 30мл» із залишками рідини коричневого кольору, у яких було виявлено наркотичні засоби.

Обвинувачення містить лише посилання на вилучення з автомобіля ОСОБА_2 речовини, яка містить наркотичні засоби, однак в обвинувальному висновку та зміненому прокурором обвинуваченні не зазначено, чи належить наявна в автомобілі речовина, яка містить наркотичні засоби ОСОБА_2, якщо так, то не зазначена мета зберігання ОСОБА_2 наркотичного засобу, з метою чи без мети збуту, що є необхідним при обвинуваченні особи у злочині передбаченому ст.307 КК України.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 9 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП], № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Враховуючи те, що органами досудового слідства не в повному обсязі виконані вимоги ст. 64 КПК України (1960 року), що потягло за собою неконкретність та суперечливість пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, порушення права на захист останнього, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а також те, що з урахуванням наведеного, наявні у справі докази не забезпечують надійне, повне та достовірне встановлення всіх обставин, що входять до предмету доказування, та свідчать про однобічність та неповноту досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні та які виключали можливість постановлення вироку; те, що по справі залишилися не з'ясованими обставини, що мають істотне значення та суттєво впливають на прийняття правильного рішення, а також виявлено ряд суперечностей, які неможливо усунути в судовому засіданні, суд приходить до висновку, про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, під час якого слідчим органам необхідно встановити у відповідності до ст.64 КПК України (1960 року) усі обставини інкримінованого ОСОБА_2 злочину, що мають істотне значення у справі, визначити направленість умислу останнього, та за результатами повного та всебічного дослідження обставин справи, за наявності для цього законних підстав, пред'явити ОСОБА_2 обвинувачення з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, давши правильну юридичну оцінку його діям, перевіривши доводи висунуті на його захист, склавши обвинувальний акт у відповідності до вимог КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.281 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст.307ч.2 КК України повернути Генеральному прокурору України для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити без зміни - підписку про невиїзд.

На постанову може бути подана апеляція на протязі 7 днів з моменту її оголошення.

Суддя: