ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 року Справа № 63316/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 березня 2011р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов»язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

14.02.2011р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру за проживання на території посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам віднесеним до категорії 2, 3, 4 у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 21.03.2011р. заявлений позов задоволено. Зобов'язано пенсійний орган здійснити перерахунок і виплату доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком за період з 14 серпня 2010 року до виникнення обставин, з якими закон пов»язує зміну чи припинення спірних правовідносин, з урахуванням виплачених сум. Постанова допущена до негайного виконання.

Не погодившись із постановою суду, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території посиленого радіологічного контролю, було призначено підвищення. Розмір даного підвищення передбачений Постановою КабМіну України №836 від 26.07.1996р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 5,20грн. і дійсне по даний час.

Положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовуються при призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; також фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок державного бюджету, а не ПФ України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає не до задоволення, з наступних підстав.

Позивачу встановлено додаткову пенсію, як постраждалому 4 категорії за шкоду заподіяну здоров»ю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, непрацюючий пенсіонер та проживає на території зони радіоекологічного контролю.

Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу як постраждалому 4 категорії була встановлена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком, в подальшому розмір вказаної пенсії визначався відповідно до постанов КМ України, а з 01.01.2008р. розмір такої був передбачений Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів».

Згідно з ч.2 ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті (ч.2 ст.39 цього Закону).

Таким чином, вихідними критеріями обрахунку розглядуваної доплати непрацюючим пенсіонерам, що проживають на території посиленого радіоекологічного контролю, є мінімальна заробітна плата.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається законами України про Державний бюджет на відповідний рік.

Розрахунок спірної доплати до пенсії позивачу проведено відповідачем на підставі постанов КМ України № 836 від 26.07.1996р., № 1 від 03.01.2002р., № 530 від 28.05.2008р. та № 654 від 16.07.2008р., що не ґрунтується на законі.

Пунктом 30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Оскільки дія ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була відновлена з 09.07.2007р.

Підпунктом 9 п.28 розділу II Закону України № 107-VI від 28.12.2007р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» були внесені до ч.ч.1 і 2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зміни та визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених КМ України.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. у справі 1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення ст.67 розділу І, п.п.2-4, 6-8, 10-18, пп.7 п.19, п.п.20-22, 24-34, пп.1-6, 8-12 п.35, п.п.36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та п.3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»; останні втратили свою чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, яке також містить вказівку про преюдиціальне значення цього рішення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, непрацюючі пенсіонери, що проживають на території посиленого радіоекологічного контролю, повинні були отримувати за період з 01.01.2008р. по 21.05.2008р. доплату до пенсії у розмірі, визначеному постановою КМ України № 836 від 26.07.1996р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а з 22.05.2008р. останні набули право на отримання вказаної доплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплат пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак із помилковим застосуванням норм процесуального права, через що оскаржувану постанову слід змінити в частині допущення постанови до негайного виконання.

Керуючись ст.ст.160, 195, 197, п.1, 2 ч.1 ст.198, 200, ст.201, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення.

Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 21.03.2011р. по справі №2а-3182/11/1916 - змінити в частині звернення до негайного виконання.

Постанову суду звернути до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

В решті постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 21.03.2011р. по справі №2а-3182/11/1916 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець