ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2014 року справа № П/811/1304/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Віктор і К» до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Віктор і К» (далі - позивач або ПП «Віктор і К») звернулося з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач або Світловодська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області № 0002301500 від 15.04.2014 року, яким ПП «Віктор і К» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 458 844 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 729 422 грн.; № 0002221500 від 15.04.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 075 955 грн. та застосовані штрафні фінансові (санкції) в розмірі 537 978 грн.; № 0002251500 від 15.04.2014 року, яким ПП «Віктор і К» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 466 622 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПП «Віктор і К» не допускало порушень при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, а тому вважає податкові повідомлення - рішення такими, що не відповідають чинному законодавству.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002221500 від 15 квітня 2014 року, винесене Світловодською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, яким ПП "Віктор і К" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 075 955 грн. за основним платежем та 537 978 грн. штрафних (фінансових) санкцій в частині 1 069 003, 41 грн. основного платежу та 534 502 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002301500 від 15 квітня 2014 року, винесене Світловодською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, яким ПП "Віктор і К" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток

в розмірі 1 458 844 грн. за основним платежем та 729 422 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002251500 від 15 квітня 2014 року, винесене Світловодською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, яким ПП "Віктор і К" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 466 622,00 грн.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Рішення суду мотивовано тим, що висновок відповідача про неможливість реальних поставок товару з огляду на відсутність у контрагентів трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна не свідчить про відсутність реального характеру господарських операцій.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що операції з поставки по ланцюгу від ПП «АФ Приват Агро», ФГ «Родомир - Агро», ПП «Агрофірма «Хлібодар», ТОВ «Регіональні Ресурси», СТОВ «Агрос» до контрагента - покупця ПП «Віктор і К» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак рішення підлягає зміні з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 18.03.2014 року по 31.03.2014 року посадовою особою Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Віктор і К" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

За результатами зазначеної перевірки було складено Акт № 108/2200/20651018 від 02.04.2014 року (далі - Акт перевірки), за висновками якого було встановлено порушення:

- п.44.1 ст.44, п.193.1 ст.193, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.15 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевірений період на загальну суму 1 075 955,00 грн.;

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації з ПДВ) за грудень 2013 року у сумі 466 622,00 грн.;

- п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в наслідок чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств за 2013 рік у сумі 1 458 844,00 грн. (а.с.29-78 Т.1).

За результатами розгляду Акту перевірки Світловодською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області прийнято податкові повідомлення - рішення № 0002301500, № 0002221500, № 0002251500 від 15.04.2014 року.

Встановлено, що позивачем до Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області подано податкові декларації з ПДВ за перевіряємий період (а.с.226-252 Т.2, 1-179 Т.3).

В ході розгляду справи встановлено, що грошові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями визначено та рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість винесено у зв'язку з завищенням позивачем, на думку відповідача, задекларованих витрат в розмірі 7 678 127 грн. та податкового кредиту в загальній сумі 1 542 577 грн. за господарськими операціями з ТОВ "Регіональні ресурси", ФГ "Тритон", ПП "Агрофірма "Хлібодар", ПП "АФ Приват Агро", ФГ "Родомир-Агро", СТОВ "Агрос" які, на думку Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, не носять реального характеру.

В акті перевірки також вказано, що в порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, включено до реєстру отриманих податкових накладних та відповідно до складу податкового кредиту суми ПДВ за придбаними товарами (послугами), не підтвердженні податковими накладними (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 Кодексу), суму ПДВ в розмірі 6 952 грн. в т.ч. за:

- січень 2013 року по взаємовідносинах з ПП НВФ "Діаман" в сумі 546,67 грн.;

- лютий 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ "Скалат-Транс" в сумі 640,00 грн.;

- квітень 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ "Акваполис", ТОВ "Транскорп", ПП "ВМ-Транс" в сумі 1 669,42 грн.;

- травень 2013 року по взаємовідносинах ТОВ "Мінагроцентр" в сумі 1 471,34 грн.;

- червень 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ "Еле-Текс" в сумі 250,00 грн.;

- серпень 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ "Торгівельний Двір "УТС" в сумі 158,33 грн.;

- за вересень 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ "Акваполис" в сумі 1 715,83 грн.;

- за листопад 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ "МТК Плюс" в сумі 500,00 грн. (а.с.62 Т.1, зі зворотного боку).

При цьому суд враховує, що відповідно до позовної заяви, позивачем визнано дане порушення на загальну суму 6 951,59 грн. (а.с. 5 Т.1).

Також встановлено, що позивачем до податкового кредиту ПДВ в лютому, березні, квітні, травні, червні, липні 2013 року віднесено 548 679,93 грн. за податковими накладними, виданими ФГ "Тритон" з придбання соняшника, на підставі договору № 06021301 від 06.02.2013 р. (а.с. 84-85, 92, 97, 101, 106, 111, 117, 122, 126, 131, 135, 139, 144, 148, 153, 162, 166 Т.1). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до накладних (а.с. 89, 94, 100, 103, 108, 113, 119, 124, 128, 133 Т.1). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с. 90-91, 95-96, 100, 104-105, 109-110, 114-116, 120-121, 125, 129-130, 134 Т.1). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечувалось відповідачем в акті (а.с. 167-185 Т.1).

Також в травні, червні та липні 2013 року позивачем віднесено до податкового кредиту ПДВ у сумі 264 317,30 грн. відповідно за податковими накладними виданими СТОВ "Агрос" по придбанню соняшника, на підставі договору поставки № 20051301 від 20.05.2013 р. (а.с. 186-187, 193, 197, 201, 205, 210, 216, 220, 225, 229, 234, 238 Т.1). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (а.с. 191, 195, 199, 203, 207, 212, 218, 222, 227, 231, 236 Т.1). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с. 192, 196, 200, 204, 208-209, 213-215, 219, 223-224, 228, 232-233, 237 Т.1). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 239-248 Т.1).

Судом встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту за лютий 2013 року ПДВ у сумі 186 951,33 грн. за податковими накладними виданими ПП "Агрофірма "Хлібодар" по придбанню соняшника, на підставі договору поставки № 04021304 від 04.02.2013 року (а.с. 249-250 Т.1, 14, 17, 20, 21 Т.2). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до накладних (а.с. 4, 16, 19 Т.2). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.5-13 Т.2). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 22-27 Т.2).

Також в липні 2013 року позивачем віднесено до податкового кредиту ПДВ у сумі 162 180 грн. за податковими накладними виданими ФГ "Родомир-Агро" по придбанню соняшника, на підставі договору поставки № 19071301 від 19.07.2013 р. (а.с. 28-29, 40, 44 Т.2). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (а.с. 33, 41 Т.2). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с. 34-39, 42-43 Т.1). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 45-47 Т.2).

Судом встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту за лютий-березень 2013 року ПДВ у сумі 77 329,41 грн. за податковими накладними виданими ПП "АФ Приват Агро" по придбанню насіння соняшника, на підставі договору поставки № 25021301 від 25.02.2013 року (а.с. 53, 57, 61-62, 66, 70 Т.2, 191-192 Т.3). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (а.с. 51, 55, 59, 64, 68 Т.2). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с. 52, 56, 60, 65, 69 Т.2). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 71-75 Т.2).

Також в листопаді-грудні 2013 року позивачем віднесено до податкового кредиту ПДВ у сумі 296 167,18 грн. відповідно за податковими накладними виданими ТОВ "Регіональні ресурси" по придбанню насіння соняшника, на підставі договору поставки № 28111302 від 28.11.2013 р. (а.с. 76-77, 85-86, 96, 99, 102, 105, 108, 111, 114, 117, 120, 124, 127, 130, 133 Т.2). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (а.с. 81, 83, 87-88, 92, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 122, 125, 128, 131 Т.2). Транспортування підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с. 82, 84, 89-91, 93, 95, 98, 101, 104, 107, 110, 113, 116, 119, 123, 126, 129, 132 Т.2). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 134-138 Т.2).

Відповідач вважає, що податкові накладні видані ТОВ "Регіональні ресурси", ФГ "Тритон", ПП "Агрофірма "Хлібодар", ПП "АФ Приват Агро", ФГ "Родомир-Агро" та СТОВ "Агрос" за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності.

У відповідності до змісту п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ одним із видів діяльності позивача є, зокрема, виробництво олії та тваринних жирів, а також виробництво інших харчових продуктів (а.с. 16 Т.1).

Судом встановлено, що ПП "Віктор і К" для здійснення господарської діяльності, в тому числі і з переробки насіння соняшника, має у користуванні комплекси будівель, що підтверджується актами готовності об'єкта до експлуатації, сертифікатами, договором купівлі-продажу комплексу будівель та споруд (а.с. 240-254 Т.3).

В ході розгляду справи встановлено, що придбаний у ТОВ "Регіональні ресурси", ФГ "Тритон", ПП "Агрофірма "Хлібодар", ПП "АФ Приват Агро", ФГ "Родомир-Агро" та СТОВ "Агрос" соняшник перероблявся у готову продукцію, в обґрунтування чого до суду надано звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції (а.с.1-3 Т.4).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що витрати понесені позивачем за вищевказаними господарськими операціями безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ПП "Віктор і К".

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме - наявність у платника податку (покупця) належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ "Регіональні ресурси", ФГ "Тритон", ПП "Агрофірма "Хлібодар", ПП "АФ Приват Агро", ФГ "Родомир-Агро" та СТОВ "Агрос" на момент їх виписки були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мали обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні (а.с.86-87, 188-189 Т.1, 1-2, 30-31, 48-49, 78-79 Т.2).

В ході розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу задекларованого податкового кредиту став висновок Світловодської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про неможливість реальних поставок товару з огляду на відсутність у ТОВ "Регіональні ресурси", ФГ "Тритон", ПП "Агрофірма "Хлібодар", ПП "АФ Приват Агро", ФГ "Родомир-Агро" та СТОВ "Агрос", трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що, на думку податкового органу, свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Така позиція відповідача є безпідставною, оскільки, невстановлення на момент перевірки наявності в контрагентів позивача трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна не свідчить беззаперечно про відсутність реального характеру господарських операцій.

Окрім того, податковий орган під час перевірки дійшов висновку про те, що правочини позивача з ТОВ "Регіональні ресурси", ФГ "Тритон", ПП "Агрофірма "Хлібодар", ПП "АФ Приват Агро", ФГ "Родомир-Агро" та СТОВ "Агрос" є нікчемними, оскільки вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе лише в судовому порядку.

Отже, висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Крім того, відповідачем не доведено фактів безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи, однак суд першої інстанції не врахував, що позивач визнав порушення на загальну суму 6 951,59 грн., що є підставою для відмови в позові в цій частині та відповідно відображення останнього в резолютивній частині рішення, що судом першої інстанції зроблено не було, а відповідно постанова суду в цій частині підлягає зміні, а її резолютивна частина підлягає доповненню словами такого змісту : «В задоволенні решти позовних вимог - відмовити».

Відповідно до ч. 2 ст. 201 КАС України, суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду першої інстанції, якщо вирішено не всі позовні вимоги або питання.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та наявності підстав для зміни судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про зміну судового рішення в його частині.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Віктор і К» до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - змінити, доповнити її резолютивну частину словами такого змісту:

«В задоволенні решти позовних вимог - відмовити».

В іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай