ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
24.01.07 Справа№ 5/3385-18/192А
Господарський суд Львівської області в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.
у відкритому судовому засіданні в м.Львові
розглянувши справу за позовом | Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (надалі ДП „Львівський облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”) |
до | Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Миколаївському районі Львівської області |
про | скасування податкових повідомлень-рішень, |
з участю представників сторін:
від позивача: [...] –представник (довіреність від 12.09.2006 року);
від відповідача: [...] –старший державний податковий інспектор (довіреність за №261/10-007 від 15.01.2007 року),
[...]–головний державний податковий інспектор (довіреність за в матеріалах справи),
В С Т А Н О В И В :
що ДП „Львівський облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” звернулося до господарського суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2006 року за №0006301511/0, за №0006311511/0, за №0006321511/0, за №0006271511/0, за №0006281511/0, за №0006291511/0, прийнятих ДПІ у Миколаївському районі Львівської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що орган державної податкової служби неправомірно застосував до позивача штраф, оскільки у останнього жодних прострочень у сплаті податків, зборів та інших обов‘язкових платежів не було.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Також зазначив, що при прийнятті оспорених податкових повідомлень-рішень, органом державної податкової служби не враховано строки давності передбачені підп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Окрім того, заявою від 17.01.2007 року обставини розміру сум податкових зобов‘язань, за несплату яких у встановлені законом терміни застосовані штрафи, та обставини їх (податкових зобов‘язань) виникнення, настання строків оплати та сплати, які зазначені в наявному в матеріалах справи розрахунку штрафних санкцій, було визнано представником платника податків. Останній просить позов задоволити. Також, представник позивача подав заяву якою судові витрати просить покласти на позивача.
Відповідач в запереченні та в поясненні вважає, що орган державної податкової служби при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить в його задоволенні відмовити. Також зазначає, що ним не було порушено строків передбачених підп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки первинні податкові повідомлення-рішення були прийняті в межах даного строку давності.
Окрім того, представниками сторін добровільно визнано обставини щодо розміру сум податкових зобов‘язань, за несплату яких у встановлені законом терміни застосовані штрафи, та обставини їх (податкових зобов‘язань) виникнення, настання строків оплати та сплати, які зазначені в наявному в матеріалах справи розрахунку штрафних санкцій; в їх достовірності у сторін не виникає сумніву, а тому, вважають, що вони можуть не доказуватись.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
На підставі акту про порушення податкового законодавства за №783 від 29.09.2005 року Миколаївською МДПІ Львівської області 29.09.2005 року було прийнято податкові повідомлення-рішення за №0008331500, за №0008321500, за №0008351500, за №0008341500, за №0008381500, за №0008371500, за №0008361500.
За результатами розгляду повторної скарги платника податків від 14.12.2005 року Державною податковою адміністрацією у Львівській області було прийнято рішення за №2044/10/25-005 від 16.02.2006 року, яким, зокрема, згадані податкові повідомлення-рішення скасовано, оскільки Миколаївською МДПІ у Львівській області застосовано штрафні (фінансові) санкції до філії „Миколаївський райавтодор” ДП „Львівський облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”, а не до юридичної особи ДП „Львівський облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”.
Окрім того, Миколаївську ОДПІ Львівської області зобов‘язано забезпечити прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість та податку на прибуток до ДП „Львівський облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”.
Як наслідок, ДПІ у Миколаївському районі Львівської області позивачу були надіслані податкові повідомлення-рішення від 12.10.2006 року за №0006301511/0, за №0006311511/0, за №0006321511/0, за №0006271511/0, за №0006281511/0, за №0006291511/0.
Згаданими податковими повідомленнями-рішеннями органом державної податкової служби за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов‘язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, передбаченого підп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на підставі підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього ж Закону, ДП „Львівський облавтодор” зобов‘язано сплатити штрафи.
Дані податкові повідомлення-рішення підприємство просить скасувати.
Даючи правову оцінку оспореним податковим повідомленням-рішенням, господарський суд виходив з таких міркувань.
Обставини щодо розміру сум податкових зобов‘язань, за несплату яких у встановлені законом терміни застосовані штрафи, та обставини їх (податкових зобов‘язань) виникнення, настання строків оплати та сплати, які зазначені в наявному в матеріалах справи розрахунку штрафних санкцій, були визнані сторонами (позивачем та відповідачем), а тому, місцевий господарський суд, у відповідності до ч.3 ст.72 КАС України, врахувавши, що в їх достовірності та добровільності їх визнання не виникає сумніву, і проти цього не заперечують сторони, вважає за недоцільне не доказувати їх останніми (сторонами).
Як передбачено підп.4.1.1 п.4.1 ст.4 згаданого Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (що має місце в даному випадку), крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Податкові декларації, у відповідності до підп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього ж Закону, подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Згідно п.5.1 ст.5 згаданого Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Платник податків, як передбачено абзацом 1 підп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно п.17.3 ст.17 згаданого Закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Як передбачено підп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту (податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано; судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання), податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Як вбачається зі змісту наведеної норми перебіг строку давності пов‘язується з моментом настання дня наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
В даному випадку має місце застосування штрафних санкцій за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, протягом граничних строків, визначених згаданим Законом.
Отже, строк давності, передбачений підп.15.1.1 п.15.1 ст.15 згаданого Закону, як вбачається з наведеної норми, на такі податкові правовідносини не розповсюджується, оскільки, не можна визначити його перебігу через відсутність регулювання порядку подання декларації, в якій би зазначалась сума штрафних санкцій за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених податковим законодавством.
Суд звертає увагу також і на те, що в податковому законодавстві відсутня норма, яка б дозволяла нараховувати та стягувати штрафні санкції без строків давності.
У відповідності до вимог ч.3 ст.8 Конституції України, норми останньої є нормами прямої дії.
Згідно ч.2 ст.3 Конституції України, права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов‘язком держави.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки податковим законодавством не визначено строку давності щодо застосування штрафної санкції за несплату узгодженої суми податкового зобов‘язання протягом граничних строків, з врахуванням викладених норм, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону у відповідності до ч.7 ст.9 КАС України, з метою прийняття постанови, яка б гарнтувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина.
Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій датою сплати податкового зобов‘язання з податку на додану вартість:
в сумі 28 грн. 52 коп., визначеного платником податку в декларації №18175 від 20.01.2003 року, є 20.05.2003 року, штраф –14 грн. 26 коп. (50%);
в сумі 6418 грн. 52 коп. (декларація №238 від 20.02.2003 року) –04.06.2003 року, штраф –3209 грн. 26 коп. (50%);
в сумі 69 грн. 78 коп. (декларація №1056 від 20.03.2003 року) – 02.07.2003 року, штраф –34 грн. 89 коп. (50%);
в сумі 196 грн. 52 коп. (декларація №1056 від 20.03.2003 року) –08.07.2003 року, штраф –98 грн. 26 коп. (50%);
в сумі 1965 грн. 06 коп. (декларація №1056 від 20.03.2003 року) –17.07.2003 року, штраф –982 грн. 53 коп. (50%);
в сумі 196 грн. 32 коп. (декларація №1056 від 20.03.2003 року) –18.07.2003 року, штраф –98 грн. 16 коп. (50%);
в сумі 4711 грн. 98 коп. (декларація №1056 від 20.03.2003 року) –24.07.2003 року, штраф –2355 грн. 99 коп. (50%);
в сумі 1962 грн. 90 коп. (декларація №1056 від 20.03.2003 року) –24.07.2003 року, штраф –981 грн. 45 коп. (50%);
в сумі 9668 грн. 00 коп. (декларація №10526 від 20.09.2002 року) –22.11.2002 року, штраф –1933 грн. 60 коп. (20%);
в сумі 1730 грн. 00 коп. (декларація №15272 від 11.11.2002 року) –03.01.2003 року, штраф –346 грн. 00 коп. (20%);
в сумі 984 грн. 00 коп. (декларація №15272 від 11.11.2002 року) –21.01.2003 року, штраф –196 грн. 80 коп. (20%);
в сумі 333 грн. 35 коп. (декларація №15272 від 11.11.2002 року) –28.01.2003 року, штраф –66 грн. 67 коп. (20%);
в сумі 549 грн. 00 коп. (декларація №15272 від 11.11.2002 року) –11.02.2003 року, штраф –109 грн. 80 коп. (20%);
в сумі 8037 грн. 35 коп. (декларація №15272 від 11.11.2002 року) –25.02.2003 року, штраф –1607 грн. 47 коп. (20%);
в сумі 3963 грн. 00 коп. (декларація №1 від 02.01.2003 року) –25.02.2003 року, штраф –792 грн. 60 коп. (20%);
в сумі 500 грн. 00 коп. (декларація №18175 від 20.01.2003 року) –03.03.2003 року, штраф –100 грн. 00 коп. (20%);
в сумі 190 грн. 00 коп. (декларація №18175 від 20.01.2003 року) –07.03.2003 року, штраф –38 грн. 00 коп. (20%);
в сумі 2000 грн. 00 коп. (декларація №18175 від 20.01.2003 року) –24.03.2003 року, штраф –400 грн. 00 коп. (20%);
в сумі 1350 грн. 00 коп. (декларація №18175 від 20.01.2003 року) –31.03.2003 року, штраф –270 грн. 00 коп. (20%);
в сумі 1992 грн. 05 коп. (декларація №18175 від 20.01.2003 року) –10.04.2003 року, штраф –398 грн. 41 коп. (20%);
в сумі 1667 грн. 65 коп. (декларація №18175 від 20.01.2003 року) –11.04.2003 року, штраф –333 грн. 53 коп. (20%);
в сумі 556 грн. 50 коп. (декларація №238 від 20.02.2003 року) – 20.05.2003 року, штраф –111 грн. 30 коп. (20%);
в сумі 250 грн. 00 коп. (декларація №238 від 20.02.2003 року) – 22.05.2003 року, штраф –50 грн. 00 коп. (20%);
в сумі 2292 грн. 00 коп. (декларація №238 від 20.02.2003 року) –29.05.2003 року, штраф –458 грн. 40 коп. (20%);
в сумі 2581 грн. 50 коп. (декларація №1056 від 20.03.2003 року) –04.06.2003 року, штраф –516 грн. 30 коп. (20%);
в сумі 4000 грн. 00 коп. (декларація №1056 від 20.03.2003 року) –25.06.2003 року, штраф –800 грн. 00 коп. (20%);
в сумі 7401 грн. 40 коп. (декларація №2447 від 21.04.2003 року) –24.07.2003 року, штраф –1480 грн. 28 коп. (20%);
в сумі 1626 грн. 60 коп. (декларація №2447 від 21.04.2003 року) –30.07.2003 року, штраф –325 грн. 32 коп. (20%);
в сумі 1806 грн. 40 коп. (декларація №3628 від 20.05.2003 року) –30.07.2003 року, штраф –361 грн. 28 коп. (20%);
в сумі 14040 грн. 25 коп. (декларація №3628 від 20.05.2003 року) –06.08.2003 року, штраф –2808 грн. 05 коп. (20%);
в сумі 964 грн. 00 коп. (декларація №3628 від 20.05.2003 року) –07.08.2003 року, штраф –192 грн. 80 коп. (20%);
в сумі 61 грн. 95 коп. (декларація №3628 від 20.05.2003 року) – 07.08.2003 року, штраф –12 грн. 39 коп. (20%);
в сумі 8561 грн. 40 коп. (декларація №3628 від 20.05.2003 року) –12.08.2003 року, штраф –1712 грн. 28 коп. (20%);
в сумі 1656 грн. 65 коп. (декларація №4807 від 20.06.2003 року) –12.08.2003 року, штраф –331 грн. 33 коп. (20%);
в сумі 232 грн. 20 коп. (декларація №4807 від 20.06.2003 року) –14.08.2003 року, штраф –46 грн. 44 коп. (20%);
в сумі 1083 грн. 15 коп. (декларація №4807 від 20.06.2003 року) –18.08.2003 року, штраф –216 грн. 63 коп. (20%);
в сумі 788 грн. 90 коп. (декларація №4807 від 20.06.2003 року) –26.08.2003 року, штраф –157 грн. 78 коп. (20%);
в сумі 113 грн. 70 коп. (декларація №4807 від 20.06.2003 року) –26.08.2003 року, штраф –22 грн. 74 коп. (20%);
в сумі 351 грн. 35 коп. (декларація №4807 від 20.06.2003 року) –01.09.2003 року, штраф –610 грн. 27 коп. (20%);
в сумі 5850 грн. 00 коп. (декларація №11287 від 19.10.2002 року) –22.11.2002 року, штраф –585 грн. 00 коп. (10%);
в сумі 370 грн. 00 коп. (декларація №11287 від 19.10.2002 року) –26.11.2002 року, штраф –37 грн. 00 коп. (10%);
в сумі 760 грн. 50 коп. (декларація №15272 від 11.11.2002 року) –04.12.2002 року, штраф –76 грн. 05 коп. (10%);
в сумі 1643 грн. 81 коп. (декларація №15272 від 11.11.2002 року) –27.12.2002 року, штраф –164 грн. 38 коп. (10%);
в сумі 2075 грн. 60 коп. (декларація №18175 від 20.01.2003 року) –25.02.2003 року, штраф –207 грн. 56 коп. (10%);
в сумі 1105 грн. 10 коп. (декларація №18175 від 20.01.2003 року) –28.02.2003 року, штраф –110 грн. 51 коп. (10%);
в сумі 2768 грн. 80 коп. (рішення про правонаступництво №1 від 10.09.2003 року) –02.10.2003 року, штраф –276 грн. 88 коп. (10%);
датою сплати податкового зобов‘язання з податку на прибуток підприємств і організацій:
в сумі 750 грн. 00 коп., визначеного платником податку в розрахунку авансових платежів №1 від 02.12.2002 року, є 03.03.2003 року, штраф –375 грн. 00 коп. (50%);
в сумі 134 грн. 00 коп. (розрахунок авансових платежів №1 від 02.12.2002 року) –07.03.2003 року, штраф - 67 грн. 00 коп. (50%);
в сумі 1689 грн. 00 коп. (розрахунок авансових платежів №1 від 02.12.2002 року) –24.03.2003 року, штраф - 844 грн. 50 коп. (50%);
в сумі 2359 грн. 00 коп. (розрахунок авансових платежів №1 від 02.12.2002 року) –31.03.2003 року, штраф - 1179 грн. 50 коп. (50%);
в сумі 2500 грн. 00 коп. (розрахунок авансових платежів №1 від 02.12.2002 року) –11.04.2003 року, штраф - 1250 грн. 00 коп. (50%);
в сумі 815 грн. 00 коп. (розрахунок авансових платежів №1 від 02.12.2002 року) –20.05.2003 року, штраф - 407 грн. 50 коп. (50%);
в сумі 339 грн. 00 коп. (розрахунок авансових платежів №1 від 02.12.2002 року) –21.05.2003 року, штраф - 169 грн. 50 коп. (50%);
в сумі 375 грн. 00 коп. (розрахунок авансових платежів №1 від 02.12.2002 року) –22.05.2003 року, штраф - 187 грн. 50 коп. (50%);
в сумі 589 грн. 00 коп. (розрахунок авансових платежів №1 від 02.12.2002 року) –29.05.2003 року, штраф - 294 грн. 50 коп. (50%);
в сумі 1300 грн. 00 коп. (звіт №6 від 19.02.2003 року) –29.05.2003 року, штраф - 650 грн. 00 коп. (50%);
в сумі 2115 грн. 00 коп. (розрахунок №5 від 03.03.2003 року) –04.06.2003 року, штраф - 1057 грн. 50 коп. (50%);
в сумі 750 грн. 00 коп. (розрахунок авансових платежів №1 від 02.12.2002 року) –10.02.2003 року, штраф - 150 грн. 00 коп. (20%);
в сумі 14000 грн. 00 коп. (розрахунок авансових платежів №1 від 02.12.2002 року) –25.02.2003 року, штраф - 2800 грн. 00 коп. (20%);
в сумі 2785 грн. 00 коп. (розрахунок №4 від 03.03.2003 року) –29.05.2003 року, штраф - 557 грн. 00 коп. (20%);
в сумі 88 грн. 00 коп. (розрахунок №1 від 20.05.2003 року) –02.07.2003 року, штраф - 17 грн. 60 коп. (20%);
в сумі 166 грн. 05 коп. (розрахунок №1 від 20.05.2003 року) –08.07.2003 року, штраф - 33 грн. 21 коп. (20%);
в сумі 3326 грн. 75 коп. (розрахунок №1 від 20.05.2003 року) –24.07.2003 року, штраф - 665 грн. 35 коп. (20%);
в сумі 734 грн. 20 коп. (розрахунок №1 від 20.05.2003 року) –06.08.2003 року, штраф - 146 грн. 84 коп. (20%);
в сумі 488 грн. 60 коп. (розрахунок №1 від 20.08.2003 року) –22.09.2003 року, штраф –97 грн. 72 коп. (20%);
в сумі 947 грн. 75 коп. (розрахунок №1 від 20.08.2003 року) –02.10.2003 року, штраф - 189 грн. 55 коп. (20%);
в сумі 2010 грн. 35 коп. (розрахунок №1 від 20.08.2003 року) –02.10.2003 року, штраф - 402 грн. 07 коп. (20%);
в сумі 7885 грн. 00 коп. (розрахунок №1 від 20.05.2003 року) –04.06.2003 року, штраф - 788 грн. 50 коп. (10%);
в сумі 1938 грн. 00 коп. (розрахунок №1 від 20.08.2003 року) –26.08.2003 року, штраф - 193 грн. 80 коп. (10%);
в сумі 8973 грн. 60 коп. (розрахунок №1 від 20.08.2003 року) –26.08.2003 року, штраф - 897 грн. 36 коп. (10%);
в сумі 21 грн. 70 коп. (розрахунок №1 від 20.08.2003 року) –01.09.2003 року, штраф - 02 грн. 17 коп. (10%);
в сумі 5071 грн. 00 коп. (розрахунок №1 від 20.08.2003 року) –10.09.2003 року, штраф - 507 грн. 10 коп. (10%);
в сумі 2980 грн. 60 коп. (розрахунок №1 від 20.08.2003 року) –15.09.2003 року, штраф - 298 грн. 06 коп. (10%).
Як передбачено підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 вищезгаданого Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, право податкового органу на застосування штрафу передбаченого наведеною нормою, в даному випадку, виникло за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, однак, таке право було реалізовано лише 12.10.2006 року (дата прийняття спірних податкових повідомлень-рішень).
При цьому, суд врахував вимоги ч.8 п.10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Накоз Державної податкової адміністрації України від 02.03.2001 за №82, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 року за №238/5429, з наступними змінами та доповненнями, згідно якої у разі повного або часткового задоволення скарги (заяви) в рішенні даються вказівки органу державної податкової служби, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.
Таким чином, з врахуванням положень рішення за №2044/10/25-005 від 16.02.2006 року, яким були скасовані податкові повідомлення-рішення від 29.09.2005 року, щодо зобов‘язання Миколаївську ОДПІ Львівської області забезпечити прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість та податку на прибуток до ДП „Львівський облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”, суд вважає, що органом державної податкової служби було визначено суму штрафу позивачу саме 12.10.2006 року.
Враховуючи те, що у відповідності до вимог п.17.3 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум, та те, що з моменту сплати позивачем податкового боргу та виникнення права податкового органу на застосування штрафу пройшло понад 1095 днів, суд вважає, що в даному випадку органом державної податкової служби несвоєчасно, тобто з порушення розумного строку –1095 днів, застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції оспореними податковими повідомленнями-рішеннями
за №0006291511/0 (застосовано штраф у розмірі 50% за платежем податок на прибуток) в сумі 6482 грн. 50 коп.;
за №0006281511/0 (застосовано штраф у розмірі 20% за платежем податок на прибуток) в сумі 5059 грн. 34 коп.;
за №0006271511/0 (застосовано штраф у розмірі 10% за платежем податок на прибуток) в сумі 2686 грн. 99 коп.;
за №0006321511/0 (застосовано штраф у розмірі 50% за платежем податок на додану вартість) в сумі 7774 грн. 80 коп.;
за №0006311511/0 (застосовано штраф у розмірі 20% за платежем податок на додану вартість) в сумі 16806 грн. 47 коп.;
за №0006301511/0 (застосовано штраф у розмірі 10% за платежем податок на додану вартість) в сумі 1457 грн. 38 коп.;
А тому, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог в частині неправомірності нарахування органом державної податкової служби зазначених штрафів в податкових повідомленнях-рішеннях, які наведені вище.
Що стосується сум штрафів, які визначені органом державної податкової служби без пропуску строків давності визначених підп.15.1.1 п.15.1 ст.15 згаданого Закону, то такі визначені органом державної податкової служби правомірно, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи клопотання позивача, суд вважає за можливе покласти судові витрати на нього.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Скасувати, прийняті ДПІ у Миколаївському районі Львівської області, податкові повідомлення-рішення від 12.10.2006 року:
за №0006291511/0, за №0006281511/0, за № 0006271511/0, за №0006321511/0 повністю;
за №№0006301511/0 в частині зобов‘язання Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” сплатити штраф в сумі 16806 грн. 47 коп.;
за №0006301511/0 в частині зобов‘язання Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” сплатити штраф в сумі 1457 грн. 38 коп.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Мартинюк В.Я.