Справа № 667/8122/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2014 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого - судді: Прохоренко В.В.

при секретарі: Сноп А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на його користь суму боргу у розмірі 5600 грн., три відсотки річних - 70,38 грн. та понесені судові витрати. Позовні вимоги обґрунтував тим, що 16.04.2013 року він передав у борг відповідачу позику у розмірі 5600 грн. на придбання будівельних матеріалів. Цей факт підтверджується складеною відповідачем розпискою, відповідно до якої ОСОБА_2 зобов'язався повернути боргу повному обсязі до 22.04.2013 року. Станом на 23.09.2013 року борг не повернуто, на усні звернення про повернення боргу відповідач обіцяє, але ніяких дій щодо виконання зобов'язання не виконує..

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначив, що розписка ним була написана під диктовку позивача, її правильність він не перевіряв, розписка була написана для того, щоб підтвердити факт заборгованості по матеріалам, дійсно заборгованість є, однак її не сплачено у зв'язку з відсутністю коштів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 09.11.2009 року абзац 2 п. 25 роз'яснено, що встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має право визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Судом встановлено, що 01.11.2012 року між ФОП "ОСОБА_1" та ОСББ "Асканія" в особі голови правління ОСОБА_2 було укладено договір з виконання робіт № 23-1р. Згідно з п 1.1 договору ОСОБА_2 доручив ОСОБА_1, а останній зобов'язався з власних матеріалів на власний ризик та у передбачений договором строк виконати ремонт трубопроводу опалення в підвалі будинку з заміною металевої труби на пластикову, загальна вартість робіт становить 1800 грн. Відповідно до п.2.6. загальна вартість обладнання, його монтажу та наладки та/або робіт може змінюватись на підставі відповідної письмової вимоги будь-якої зі сторін договору.

За видатковою накладною № РН-0000106 від 06.11.2012 року загальна сума витрачених на виконання умов договору матеріалів становить 5200 грн.

Відповідно до розписки від 16.04.2013 року, написаною ОСОБА_2, останній зобов'язався виплатити борг за матеріали ОСОБА_1 в розмірі 5600 грн. та зобов'язався їх повернути позивачу у строк до 22.04.2013 року. До теперішнього часу відповідачем жодних виплат не здійснено.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України договір якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Таким чином судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторонами фактично укладено договір підряду, виконання умов якого підтверджено наданою відповідачем письмовою розпискою., та оскільки відповідачем невиконуються зобов'язаня щодо повернення боргу за матеріали, використані під час виконання договору від 01.11.2012 року, в відповідач не заперечував наявність заборгованості, суд вважає доцільним позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 5600 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 трьох відсотків річних в розмірі 70,68 грн. не підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини не з грошового зобов'язання, а на підставі договору побутового підряду, у зв'язку з чим вимоги ст. 625 ЦК України на дані правовідносини не поширюються.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,57,60,88,212,214-215 ЦПК України, ст.ст. 837,839,854 ЦК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 5600 грн. та понесені судові витрати в розмірі 229,40 грн.

В решті позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з моменту його оголошення.

Суддя: В.В.Прохоренко