справа № 0312/3108/2012

провадження №1/165/37/13

Нововолинський міський суд Волинської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

при секретарі Харук Ю.І.,

з участю прокурора Васьовчика І.В,

засудженого ОСОБА_1,

головного спеціаліста

з інформаційних технологій ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в місті Нововолинську заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Міжгір’я Міжгірського району Закарпатської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, судимого: 28.11.1997 р. Луцьким міськрайонним судом за ст.ст.86-1, 89 ч.1, 140 ч.2, 140 ч.3, 142 ч.3, ст. 94, ст. 222 ч.1 на підставі ст.42 КК України (1960 р.) до позбавлення волі на строк 11 років; Звільнений 17 липня 2004 року умовно-достроково, невідбутий строк 2 роки 1 місяць 22 дні; 22.10.2013 р. Нововолинським міським судом за ст.ст.190 ч.3; 27 ч.3, 353 ч.1; 27 ч.3, 146 ч.2; 27 ч.3, 364 ч.3; 27 ч.3, 371 ч.3 на підставі ст.70 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк 6 років 2 місяці з конфіскацією майна. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 03.06.2014 року вирок суду першої інстанції змінено і засуджено за ст.ст.190 ч.3; 27 ч.3, 353 ч.1; 27 ч.3, 146 ч.2; 27 ч.3, 364 ч.1; 27 ч.3 на підставі ст.ст.70 ч.1, 72 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців та зі штрафом 5100 гривень;

про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року.

Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 22 жовтня 2013 року ОСОБА_1 засуджений за ч.3 ст.190, ч.3 ст.27 та ч.1 ст.353, ч.3 ст.27 та ч.2 ст.146, ч.3 ст.27 та ч.3 ст.364, ч.3 ст.27 та ч.3 ст.371 КК України та призначено йому покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, у виді шести років двох місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 03 червня 2014 року вирок Нововолинського міського суду в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 371 КК України скасовано і справу провадженням закрито на підставі п.2 ст. 6 КПК України (редакція 1960 року) за відсутністю в його діях даного злочину; перекваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 364 КК України на ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 364 КК України та призначено покарання у виді 3 років обмеження волі та зі штрафом 5100 гривень. Вирок відносно ОСОБА_1 в частині кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 27 ч. 2ст. 146 КК України залишено без змін із зменшенням покарання, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, з врахуванням вимог ст. 72 КК України, остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді п'яти років п'яти місяців позбавлення волі та зі штрафом 5100 гривень. Початок строку відбування покарання - 28 вересня 2012 року.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 підтримав клопотання, пояснив, що вважає за можливе застосувати до нього Закон України "Про амністію у 2014 році", оскільки на його утриманні є малолітня дитина.

Прокурор вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_1 про його звільнення від покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2014 році" не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до ст. 8 п. "є" Закону України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_1 відноситься до тих осіб, до яких не може бути застосована амністія, оскільки має дві непогашені судимості за вчинення тяжких злочинів.

Заслухавши засудженого, думку прокурора, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, поширюється на осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі ст.1 цього Закону, засуджених за будь-які злочини, тобто злочини будь-якої тяжкості, при умовах, що дані злочини не поєднані з насильством, небезпечним для життя та здоров'я; особи, які вчинили дані злочини на день набрання чинності Закону відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Разом з тим, відповідно до вимог закону, амністія не застосовується до категорії осіб, зазначених у ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» і ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні».

Згідно з вимогами п. «в» ч.1 ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та п.п. «б», «є» ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» амністія не може бути застосована до осіб:

- які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії;

- які раніше звільнялися з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин;

- які засуджені за незаконне позбавлення волі або викрадення людини, якщо при цьому сталося заподіяння смерті людині, або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою смерть (ч.2, 3 ст.146 КК України 2001р.).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був засуджений вироком Луцького міськрайонного суду від 28.11.1997 р. за ст.ст.86-1, 89 ч.1, 140 ч.2, 140 ч.3, 142 ч.3, 94, 222 ч.1 на підставі ст.42 КК України (1960 р.) до позбавлення волі на строк 11 років, а 17 липня 2004 року звільнений умовно-достроково, на невідбутий строк 2 роки 1 місяць 22 дні. Разом з тим, ОСОБА_1 знову вчинив ряд умисних злочинів, один з яких, передбачений ч.3 ст.190 КК України відноситься до категорії тяжких, і за які засуджений вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 22.10.2013 року та ухвалою апеляційного суду Волинської області від 03.06.2014 року за ст.190 ч.3; 27 ч.3, 353 ч.1; 27 ч.3, 146 ч.2; 27 ч.3, 364 ч.1; 27 ч.3 на підставі ст.ст.70 ч.1, 72 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців та зі штрафом 5100 гривень. Таким чином, ОСОБА_1 має дві непогашені судимості за вчинення умисних тяжких злочинів.

З огляду на викладене, з урахуванням вимог п. «в» ч.1 ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та п.п. «б», «є» ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_1 не може бути звільнений від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки двічі судимий за вчинення умисних тяжких злочинів і дані судимості не погашені.

На підставі ст. 86 КК України, керуючись ст. 8 Закону України "Про амністію у 2014 році", Законом України "Про застосування амністії в Україні", суд, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про звільнення від покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2014 році" відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом семи діб з дня її проголошення.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук