АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/5368/14 Головуючий 1 інст.: Сілантьєва Е.С.

Справа № 645/1225/14-ц Доповідач: Хорошевський О.М.

Категорія: житлові

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.,

суддів: Зазулинської Т.П., Кругової С.С.

при секретарі - Пуль С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради Харківської області про усунення перешкод у користуванні квартирою та визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

встановила:

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила усунути перешкоди у користуванні нею квартирою та визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власницею АДРЕСА_1 . В цій квартирі зареєстровані її син - ОСОБА_3 , колишня невістка - ОСОБА_2 та онука - ОСОБА_4.

ОСОБА_2 оселилась у квартирі як дружина її сина але після погіршення відносин з сином у 2011 році виїхала до іншого місця проживання. У серпні 2013 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано.

Раніше вона зверталась до суду з аналогічним позовом. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 05.12.2013 року було скасовано рішення суду першої інстанції у частині задоволення її позовних вимог про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою. При цьому судом апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі з січня 2013 року.

Посилаючись на те, що відповідач не є членом сім'ї, як власник квартири на підставі ст.ст. 71,71 ЖК України, ст. 405 ЦК України просила позов задовольнити.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 червня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неправильним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи і ухвалити нове рішення задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 з поважних причин не користується квартирою АДРЕСА_1, у якій зареєстрована.

При цьому суд взяв до уваги обставини, встановлені рішенням апеляційного суду Харківської області від 05.12.2013 року, провадження № 22ц/790/7423/2013, а саме, що ОСОБА_2 остаточно покинула квартиру у січні 2013 року через те, що ОСОБА_3 створював для неї умови неможливості проживання, не пускав до квартири, змінив на дверях замки.

Судом також взяте до уваги, що відповідач у 2011 та 2013 роках зверталась за місцем реєстрації за медичною допомогою, у 2013 році за цією адресою отримувала поштову кореспонденцію. У лютому та квітні 2014 року намагалась потрапити до квартири але не змогла, оскільки двері у квартиру ніхто не відчинив.

Судова колегія з таким висновком погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_2 як невістка не була членом сім'ї власника квартири не доведені. Будь-яких відомостей , що відповідач оселилась у спірній квартирі на інших підставах суду надано не було.

Обставини, які свідчать про припинення ОСОБА_2 користуванням квартирою, у якій вона зареєстрована у зв'язку із створенням умов які унеможливлюють таке користування, встановлені рішенням апеляційного суду Харківської області від 05.12.2013 року.

Таким чином підстав для застосування наслідків, передбачених ст. 405 ЦК України у суду першої інстанції не було.

Оскільки висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення з підстав передбачених ч.1 ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: