ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2014 р. Справа № 6/51

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Передрій Г.С.,

за участю представників:

заявника скарги - не з'явився,

боржника - не з'явився,

комітету кредиторів - не з'явився;

ліквідатор - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі (вх. №2826С/2-8) на ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.14 у справі № 6/51

за заявою Державної податкової інспекції у Тростянецькому районі Сумської області, м. Тростянець Сумської області

до Відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" , м. Тростянець Сумської області

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.08.2014 р. у справі №6/51 (суддя Гордієнко М.І.) в задоволенні заяви кредитора Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі про визнання поточних кредиторських вимог до боржника Відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке підприємство "Райагротехсервіс" про визнання поточних кредиторських вимог в розмірі 743,05 грн. по відшкодуванню витрат по пільгових пенсіях за списком №2 за липень 2014 р. відмовлено.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що вимоги Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області в розмірі 3227,05 грн. не мають характеру поточних та виникли після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом (10.02.2011 р.), отже, у банкрута в силу вимог ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999 р.) не виникло і не могло виникнути додаткових зобов'язань перед УПФУ у в Тростянецькому районі Сумської області за липень 2014 р.

Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі не погодилось з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.2014 р. у справі №6/51, прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 743,05 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за липень 2014 р.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на те, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" не передбачено припинення нарахування заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в період, коли щодо боржника відкрита ліквідаційна процедура. Також скаржник зазначає, що відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства здійснюється до внесення запису до ЄДРПОУ про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

За таких обставин, на думку заявника скарги, місцевим господарським судом невірно застосовано приписи ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.10.2014 р.

Сторони та ліквідатор були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить відтиск штампу на звороті останнього аркушу ухвали суду апеляційної інстанції від 22.09.2014 р., проте, вони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні та не направили своїх представників в дане судове засідання.

Скаржник надіслав заяву (вх. №8447 від 02.10.2014 р.), в якій зазначає про підтримання заявлених вимог в повному обсязі та в зв'язку з неможливістю прийняття участі в судовому засіданні 02.10.2014 р. просить здійснити розгляд справи за відсутності його представника.

Враховуючи належне повідомлення сторін, ліквідатора про час та місце засідання суду, клопотання заявника скарги, а також те, що явка представників учасників процесу не була визнана судом обов'язковою, та приймаючи до уваги встановлений ч. 2 ст.102 ГПК України 15-денний термін для розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та ліквідатора за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали апеляційного оскарження, викладені в апеляційній скарзі доводи заявника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів апеляційного оскарження, ухвалою господарського суду Сумської області від 25.07.2003 р. порушено провадження у справі №6/51 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке підприємство "Агротехсервіс" відповідно до норм ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введена процедура розпорядження майном, призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Сисоєва А.В.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Сумської області від 17.12.2007 р. Відкрите акціонерне товариство "Тростянецьке підприємство "Агротехсервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора арбітражного керуючого Сисоєва Андрія Валерійовича та покладено на нього обов'язки виконання дій по ліквідації боржника відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

08.08.2014 р. Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області звернулось до місцевого господарського суду з заявою про визнання поточних кредиторських в сумі 743,05 грн. з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2 за липень 2014 р. та включення їх до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства " Агротехсервіс".

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що внаслідок порушення боржником вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та розділу 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 р. №21-1, боржник зобов'язаний відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати за липень 2014 р. на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 743, 05 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що 04.07.2014 р. ліквідатору було надіслано лист (вих. №2556/02-06) з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень 2014 р. в сумі 743,05 грн.(а.с. 8-11 матеріалів апеляційного оскарження).

28.08.2014 р. господарським судом Сумської області було винесено оскаржувану ухвалу про відмову в задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області до боржника Відкритого акціонерного товариства "Райагротехсервіс", м. Тростянець Сумської області про визнання поточних кредиторських вимог з підстав, зазначених вище.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

За приписами статті 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Норми спеціального закону - Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є пріоритетними відносно інших законодавчих актів України у справах про банкрутство.

Згідно зі ст.1 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на час порушення справи) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 вказаного Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким що настав. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедури банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Предметом розгляду в цій справі є визнання та включення до реєстру вимог кредиторів поточних кредиторських вимог Управління Пенсійного Фонду в Тростянецькому районі Сумської області, які виникли під час ліквідаційної процедури.

Згідно з приписами частини першої статті 25 Закону ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, є неоплаченими і заявлені кредитором у межах строку ліквідаційної процедури, передбаченого частиною другою статті 22 Закону.

З аналізу наведених норм Закону про банкрутство вбачається, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

Отже, поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Заявою про визнання поточних кредиторських вимог від 04.08.2014 р. зареєстрованою місцевим господарським судом 08.08.2014 р., підтверджується, що заборгованість з виплати та доставки пільгових пенсій утворилась за липень 2014 року включно, тобто після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора постановою господарського суду Сумської області від 17.12.2007 р.

Однак, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтись тільки до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Таким чином, під час ліквідаційної процедури не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку статті 23 Закону про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.03.2014 р. №3-4гс14, від 18.03.2014 р. № 3-5гс14, від 08.04.2014 р. №3-6гс14.

З огляду на зазначене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.2014 р. у справі №6/51 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду в Тростянецькому районі Сумської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.2014 р. у справі №6/51 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 07.10.2014 р.

Головуючий суддя Гетьман Р.А.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.