УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2008 року м. Одеса
Колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого - Фадєєнко А.Ф.,
суддів - Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.
при секретарі - Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, прокуратури Одеської області про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
21.04.2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Державного казначейства України в Одеській області та прокуратури Одеської області про відшкодування моральної шкоди у сумі 5 000 000 грн., заподіяної внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення в якості обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення у ході досудового слідства обшуку, вилучення, незаконного накладення арешту на майно, незаконного звільнення з посади.
Позивач свої вимоги обгрунтував тим, що у 1998-1999 pp. прокуратурою Одеської області було безпідставно порушено стосовно нього кілька кримінальних справ, у ході розслідування яких проводилися обшуки, накладалися арешти на майно, він був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ за дискредитацію та арештований і понад 9 місяців утримувався під вартою, його вагітна на той час дружина внаслідок хвилювань втратила дитину.
Через зазначені обставини він пережив надзвичайно тяжкі моральні страждання, у результаті яких значно погіршився стан його здоров'я, розвилося серцево-судинне захворювання, з приводу якого він змушений був протягом тривалого часу лікуватися, тому просив про задоволення позову.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останньою ухвалою суду першої інстанції від 11.12.07 р. ця справа передана на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.
В апеляційній скарзі відповідач просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про повернення справи за підсудністю до Малиновського районного суду м. Одеси, посилаючись на те, що кримінальна справа відносно нього була розглянута Малиновським районним судом м. Одеси, і тому цивільна справа про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду повинна розглядатися судом, у провадженні якого знаходилась кримінальна справа.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст ухвали, що оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Справа №22ц-878/08 Категорія ЦП:
Головуючий у першій інстанції Погрібний C.O.
Доповідач: Фадєєнко А.Ф.
При вирішенні питання про підсудність справи, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не проживає у Малиновському районі м. Одеси, а відповідачі знаходяться у Приморському районі м. Одеси.
Тому, на думку суду, позивач мав право звернутися до суду за місцем свого проживання - до Київського районного суду м. Одеси, або за місцем знаходження відповідачів.
Суд зазначив, що положення стосовно права вибору підсудності, які містяться у Законі України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», а саме: право позивача на розгляд його справи про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного засудження, у Малиновському районному суді м. Одеси, де постановлено вирок, на позивача не розповсюджуються.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про те, що справа підлягає розгляду за місцем проживання позивача - у Київському районному суді м. Одеси.
З такими висновками суду погодитися неможливо, оскільки судом порушені вимоги процесуального закону при визначенні територіальної підсудності.
ОСОБА_1 заявив вимоги про стягнення моральної шкоди у зв'язку з незаконним засудженням за нормами цивільного права - ст. 1187 ЦК України і спеціального закону - Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», і саме ці вимоги повинен вирішити суд першої інстанції з дотриманням правил територіальної підсудності.
Право вибору підсудності між кількома судами (альтернативна підсудність) надано позивачу у справах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду (ст.110 ЦПК України).
Позивач вправі пред'явити вимоги за місцезнаходженням відповідача (ст. 109 ч. 2 ЦПК України), за своїм місцем проживання (ст. 110 ч. 4 ЦПК України).
У ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» від 01.12.1994р. та у роз'ясненнях, які містяться у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» із змінами і доповненнями від 25.05.2001 р. вказано, що вимоги фізичних осіб про відшкодування моральної шкоди у зазначених випадках та їх розмір вирішується судом першої інстанції, який розглядав кримінальну справу або, якому вона мала бути підсудна.
Таким чином, право вибору підсудності надано позивачу, який може вибрати між декількома судами суд, який буде розглядати його справу.
Виходячи із правил диспозитивності цивільного судочинства, які передбачені ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами на власний розсуд щодо вибору підсудності.
Однак суд першої інстанції, у порушення правил диспозитивності цивільного судочинства, поза волею позивача, на свій власний розсуд, направив справу для розгляду по суті вимог за місцем проживання позивача.
Тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для розгляду по суті до того ж суду, тому же судді.
При розгляді справи по суті суду слід звернути увагу на те, що згідно ст. 8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права, а не верховенства закону.
Тому при вирішенні питання стосовно процесуальної колізії, а саме: який процесуальний документ повинен постановити суд першої інстанції у цій категорії справ: ухвалу, як це зазначено у Законі України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» від 01.12.1994р., або рішення по суті заявлених вимог (ст. 208 ч.3 ЦПК України) необхідно входити із загальних правил цивільно-процесуального права.
Рішення суду - це процесуальний документ суду, яким завершується судовий розгляд справи, вирішується позов по суті, дається відповідь на матеріально-правові вимоги позивача.
Ухвалою суду вирішуються питання процесу, які не пов'язані із вирішенням справи по суті (порушення справи, забезпечення позову, доказів і таке інше), а також оформляються клопотання до суду та інші заяви.
За правилами ст. 208 ч. 1 ЦПК України судові рішення викладаються у двох формах:
1) ухвали;
2) рішення.
Судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду - ст. 208 ч. 3 ЦПК України.
Тому судовий розгляд справи за вимогами ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного засудження, повинен бути закінчений постановлениям рішення.
При розгляді справи по суті суду слід з'ясувати юридичну сутність правовідносин сторін, встановити норми матеріального закону, які їх регулюють, та залежно від здобутих фактичних даних постановити законне, обгрунтоване і справедливе рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 2 п. 4, 312 ч. 1 п. 3, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2007 року скасувати, а справу направити для розгляду по суті до того ж суду, тому ж судді.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала колегії суддів оскарженню не підлягає.