УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Фадєєнко А.Ф.
суддів Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.
при секретарі Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2007 року позивачка звернулася до суду із позовом, в якому зазначила, що, 12.10.2007 р. відбулася дорожньо-транспортна пригода на вул. Слобідській, у м. Одесі: мікроавтобус «MERSEDES-BENS», яким керував ОСОБА_3, зіткнувся з автомобілем «NISSAN MAXIMA», який належить їй на праві власності.
Посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортньої пригоди їй завдана шкода, позивачка просила стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 14142 грн. та моральну - 5000 грн.
У порядку забезпечення позову позивачка просила суд накласти арешт на автомобіль «MERSEDES-BENS» 814 D, державний номер НОМЕР_1; автомобіль «MERSEDES-BENS» 609D, державний номер НОМЕР_2; автомобіль БАЗ А079.04, державний номер НОМЕР_3; автомобіль MITSUBISHI L 300, державний номер НОМЕР_4 та заборонити відповідачу використовувати ці автомобілі до повного відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Ухвалою суду від 06.12.2007 р. накладений арешт на автомобіль «MERSEDES-BENS» 814 D, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1
В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що належним відповідачем у справі повинен бути ОСОБА_3, оскільки він перебував за кермом автомобілю під час скоєння дорожньо-транспортної пригоду, тому суд повинен був накласти арешт на майно останнього.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст ухвали, яку оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, заслухавши
Справа № 22ц-941/08 Категорія ЦП:
Головуючий у першій інстанції: Пепеляшков О.С.
Доповідач: Фадєєнко А.Ф.
апелянта, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду -скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 151 ч. ч. 1, 3 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд, наклавши арешт на автомобілем «MERSEDES-BENS» 814 D, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, не звернув увагу на те, що учасником дорожньо-транспортної пригоди був ОСОБА_3, який керував вказаним автомобілем за довіреністю від 20.07.2006 р. наданою ОСОБА_1 на три роки, до 29.07.2009 р. включно (а.с. 23).
Суд не звернув увагу на роз'яснення, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1993 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зі змінами від 24.10.2003 р. № 9 про те, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Всупереч ст. 33 ЦПК України на стадії відкриття провадження у справі і вирішення питання про забезпечення позову, суд не визначив коло осіб, які повинно приймати участь у справі та не звернув увагу на те, що у позовній заяві зазначено, що учасником дорожньо-транспортної пригоди був ОСОБА_3, який 12.10.2007 р. керував автобусом «MERSEDES-BENS» 814 D(a.c. 6).
Тому достатніх правових підстав для накладення арешту на автомобіль, власником якого є особа, яка не здійснювала експлуатацію джерела підвищеної небезпеки у період дорожньо-транспортної пригоди, а автомобілем керувала інша особа на підставі довіреності, у суду першої інстанції не було.
З цих підстав ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 2 п. 4, 312 ч. 1 п.3, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2007 року скасувати, а заяву про забезпечення позову направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів оскарженню не підлягає.