УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Фадєєнко А.Ф.,
суддів - Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,
при секретарі - Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами: Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2007 року у справі за позовом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до ОСОБА_1 про знесення об'єкту самочинного будівництва; Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради і приватного підприємства «Генеральний будівельний менеджмент» на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності,
ВСТАНОВИЛА:
10.08.2006 р. Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про знесення об'єкту самовільного будівництва.
Позивач зазначив, що відповідачка здійснює самочинне будівництво житлового будинку АДРЕСА_1, не отримавши дозвіл на виконання будівельних робіт та погодженої у встановленому порядку проектної документації.
Відповідні припис і протокол про правопорушення за самовільне будівництво складені 04.05.2006 р. і 05.05.2006 р. Штраф сплачено.
Посилаючись на порушення відповідачкою вимог ст. 376 ЦК України, позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_1 знести незакінчений будівництвом житловий будинок № 8, розташований по АДРЕСА_1.
22.12.2006 р. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управління архітектури та
містобудування Одеської міської ради, Одеської міської ради про визнання права власності на
самочинно реконструйовані 7/11 частин будинку № 8 загальною площею 254, 6 кв.м та жилою
127, 30 кв.м по АДРЕСА_1.
Відповідачка зазначила, що з 25.11.2005 р. є власницею 7/100 частин цього будинку загальною площею 34, 6 кв.м з дворовими будівлями.
З метою поліпшення жилих умов була проведена самовільно реконструкція, внаслідок якої збудований 2-х поверховий будинок під літ. «Г» загальною площею 254, 6 кв.м, що складає 7/11 частин домоволодіння по АДРЕСА_1.
Оскільки реконструкція 7/11 частин будинку здійснена з дотриманням будівельних норм і правил, відповідачка просила про задоволення вимог.
20.03.2007 р. суд першої інстанції постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі
за позовом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради з посиланням на
Справа №22ц-25\08
Головуючий у першій інстанції Огренич І.В.
Доповідач Фадєєнко А.Ф.
те, що вимоги позивача до ОСОБА_1 про знесення самовільного будинку повинні бути розглянуті не за правилами цивільного судочинства, як заявлений позов, а за правилами адміністративного судочинства. На думку суду, позивач у даній справі є суб'єктом владних повноважень.
Суд зняв заборону ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам на здійснення будівельних, будівельно-монтажних та інших, пов'язаних з ними робот на об'єкти будівництва за адресою: АДРЕСА_1.
Суд зняв заборону КП «ОМБТІ та РОН» на реєстрацію за ОСОБА_1 та будь-якими іншими особами права власності на самочинно збудований об'єкт - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 93).
20.03.2007 р. суд протокольною ухвалою відмовив ПП «Генеральний будівельний менеджмент» у задоволенні його заяви про притягнення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог стосовно предмету спору. ПП «Генеральний будівельний менеджмент» послався те, що спірна самовільна будівля частково знаходиться на земельній ділянці прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 (а.с. 92), користувачем якої є приватне підприємство.
У цей же день, 20.03.2007 р., суд іншою протокольною ухвалою виключив із кола учасників процесу - відповідача за позовом ОСОБА_1 - Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (а.с. 94 зворот - 95).
30.03.2007р. суд постановив за відсутністю представника Одеської міської ради заочне рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив, визнавши за нею право власності на реконструйовані 7/100 частин домоволодіння, загальною площею 254, 6 кв.м та житловою площею 127, 30 кв.м, яке розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 108).
В апеляційних скаргах (а.с. 268-270, 278-281) Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради просить ухвалу суду від 20.03.2007 р. і заочне рішення суду від 30.03.2007 р. скасувати через те, що спори стосовно самочинного будівництва є цивільним і розглядаються за правилами цивільного судочинства, а не адміністративного; порушення відбулось з боку фізичної особи, а не суб'єкта владних повноважень; суд безпідставно не допустив Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до участі у справі, постановивши 20.03.2007 р. незаконну ухвалу про закриття провадження у справі за його позовом і протокольну ухвалу про виключення із кола учасників процесу -відповідача -за позовом ОСОБА_1
Крім того, порушено право Одеської міської ради на справедливий суд, яка повідомлена про судове засідання на 30.03.2007 р. лише 29.03.2007 p., тобто неналежним чином, з порушенням вимог ст. 74 ЦПК України, якою передбачено виклик у судове засідання не пізніше ніж за сім діб до судового засідання.
Право власності за ОСОБА_1 на самочинно збудований об'єкт визнано у порушення ст. 376 ЦК України, земельна ділянка для цієї мети у встановленому законом порядку не відведена.
В апеляційній скарзі виконком Одеської міської ради (а.с. 287-289) просить заочне рішення суду скасувати, посилаючись на те, що відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 4.4 Положення про виконавчий комітет Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 10.03.1999 p., № 94-ХХ111, до повноважень виконавчого комітету Одеської міської ради віднесені питання щодо здійснення у встановленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при здійсненні планування та забудови відповідних територій та вирішення у відповідності з законодавством спорів з питань містобудування (а.с. 289).
Тому рішення суду стосується прав і обов'язків виконкому, якого суд не притягнув до участі у справі.
В апеляційній скарзі ПП «Генеральний будівельний менеджмент» просить рішення суду скасувати, поставити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_1, вказавши, що суд безпідставно не притягнув його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог; самовільний будинок знаходиться біля багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 на відстані 15м, що є грубим порушенням вимог Державних будівельних норм України та вимог правил пожарної безпеки; земельна ділянка
ОСОБА_1 під самовільне будівництво не надавалась; приватне підприємство є користувачем придомової території будинку АДРЕСА_2, на якій частково знаходиться спірний будинок.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст заочного рішення, яке оскаржено, доводи апеляційних скарг, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка заочного рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та Одеської міської ради підлягають задоволенню, апеляційна скарга ПП «Генеральний будівельний менеджмент» - частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановивши ухвалу про закриття провадження у справі за позовом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до ОСОБА_1 про знесення об'єкту самочинного будівництва та не допустивши Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до участі у справі за позовом ОСОБА_1, суд діяв нелогічно.
Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради є органом Одеської міської ради, яка є відповідачем у цивільній справі за позовом ОСОБА_1
Висновок суду про те, що спір між Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, якому Одеська міська рада надала повноваження стосовно вимог про самовільне будівництво та ОСОБА_1, не є цивільно-правовим, зроблений судом з грубим порушенням вимог процесуального закону.
Допускаючи до участі у цивільній справі в якості відповідача Одеську міську раду, суд одночасно відмовив у допуску до участі у справі у якості позивача у цієї же справи орган Одеської міської ради - Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, що є неприпустимим.
Оскільки ухвала від 20.03.2007 р. постановлена у порушення вимог ст. 15 ЦПК України стосовно правил цивільної юрисдикції вона підлягає скасуванню, а вимоги Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради - розгляду судом одночасно з вимогами ОСОБА_1, через те, що вони пов'язані між собою (ст. 123 ЦПК України).
Відповідно до ст. 311 ч. 1 п.3 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-якого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Із матеріалів справи вбачається, що справа призначена до слухання на 30.03.2007 p., a повідомлення отримано відповідачем Одеською міською радою лише 29.03.2007 р. (а.с. 96), з порушенням правил ст. 74 ЦПК України.
Розгляд справи за відсутністю сторони, яка належним чином не повідомлена про слухання справи, тобто з порушенням права на справедливий суд, є безумовною підставою для скасування рішення суду.
Потребують з'ясуванню і доводи ПП «Генеральний будівельний менеджмент» стосовно порушення його земельних прав. У зв'язку з цим суду слід визначити його правове положення у справі.
Постановивши рішення про визнання за ОСОБА_1 права власності на самовільно збудований будинок, суд виходив із вимог ст. 376 ч.3 ГК України, згідно якої право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно з вказаною нормою, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Разом з тим, відповідно од ст. 376 ч. 4 ГК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
В рішенні суду не зазначено, на якій земельній ділянці знаходиться самовільний будинок.
Суд не з'ясував, хто є власником або користувачем цієї ділянки, чи надавалась вона ОСОБА_1 у встановленому законом порядку.
Дані про те, що земельна ділянка, на якій розташований спірний будинок, надана ОСОБА_1, та її розмір, у справі відсутні.
Частиною 3 ст. 376 ЦК України передбачено визнання в судовому порядку права власності на самовільно збудоване нерухоме майно лише в тому разі, коли відповідна земельна ділянка в установленому порядку надана особі, що здійснила самочинне будівництво.
Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації в межах їх повноважень.
Суд першої інстанції порушив вимоги процесуального закону стосовно допуску до суду Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, не визначив коло осіб, яке повинно приймати участь у справі та правове положення виконкому Одеської міської ради.
Суд не з'ясував юридичну сутність правовідносин сторін, норми закону, які їх регулюють, не встановив.
Тому ухвала і заочне рішення суду, які постановлені з порушенням норм процесуального і матеріального права, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді суду слід врахувати викладене та постановити законне, обгрунтоване і справедливе рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 5, 311 ч. 1 п. п.3, 4, 312 ч. 1 п.3, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради задовольнити.
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Генеральний будівельний менеджмент» задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2007 року скасувати.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 березня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею.
Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення, через Верховний Суд України.