Справа № 761/29209/14-ц

Провадження №2-з/761/344/2014

У Х В А Л А

іменем України

06 жовтня 2014 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Гриньковська Н.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, пред'явленого до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності про відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовною заявою, в якій поставлено питання про стягнення з відповідача на його користь упущеної вигоди за серпень 2013р. - червень 2014р. в розмірі 232200,00грн.

Ухвалою судді від 06.10.2043р. відкрито провадження у вказаній цивільні справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.11.2014р. о 08год. 10хв.

Одночасно з позовом, було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, що знаходиться у нього або інших осіб, а також, на грошові кошти відповідача, що знаходяться в банківських установах в межах суми 232200,00грн. А також, заборонити відповідачу відкривати нові рахунки в банківських установах.

В обґрунтування своєї заяви позивач вказує на те, що, з метою належного виконання рішення суду в разі задоволення позову, потрібно забезпечити позов, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проаналізувавши зміст заяви про забезпечення позову та зміст позовної заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивачем не вказано, на яке саме рухоме чи нерухоме майно відповідача потрібно накласти арешт, а також, не вказано, в яких банківських установах і на яких рахунках потрібно накласти арешт на грошові кошти відповідача. Крім цього, не надано доказів на підтвердження співмірності заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача та на грошові кошти із розміром заявлених позовних вимог. Також, не обґрунтовано доводів, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідності застосування саме такого виду забезпечення позову, не надано доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та яким саме чином невжиття заходів забезпечення може, в подальшому, утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зважаючи на визначений позивачем предмет позову. Тобто вбачаються лише припущення заявника з приводу вказаних у заяві про забезпечення позову, обставин.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведені обставини, враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, а також, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.151-153 ЦПК, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, пред'явленого до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності про відшкодування збитків - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва протягом 5 днів з дня її винесення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя