АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-536/2008 рік. Головуючий по 1 інстанції
Категорія 2 Токова С. Є.
Доповідач в апеляційній інстанції Ювіпин В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2008 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі головуючого Ювшина В.І.
суддів: Сіренка Ю.В., Скіця М. І.
при секретарі:: Бурдуковій О.В.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2, представників ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу управління Черкаської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату на рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2007 року по справі за позовом управління Черкаської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату до виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси, ОСОБА_2, третя особа - комунальне підприємство «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та незаконним рішення виконавчого комітету, -
встановила:
Управління Черкаської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату звернулось до суду до виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси та ОСОБА_2про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та визнання незаконним рішення виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси, посилаючись на те, що в 1994 році позивачу було передано в оренду бувша будівля музею Черкаської обласної лікарні під спорудження молитовного будинку. Розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації' № 218 від 11.06. 1998 року Православній Церкві Святого мученика Анатолія передано у безоплатне користування будівлі обласної лікарні в м. Черкаси по вул. . Менделєєва, 3, в тому числі і будівля архіву площею 16, 3 кв. м. Рішенням виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси від 19.04.2000 року № 232 будівлі архіву надано статус житлового одноквартирного будинку та передано його на баланс РЕУ-5, видано ордер на заселення даної квартири на настоятеля церкви ОСОБА_2 на склад сім'ї одна особа. Рішенням сесії' Черкаської обласної ради від 06.07.2001 року будівля архіву та музею передані з балансу обласної лікарні Черкаської області на баланс Української православної церкви. Але ще 14.05.2001 року органом приватизації'на підставі рішення виконкому Соснівської районної ради м. Черкаси від 21.03.2001 року № 145 дана квартира вАДРЕСА_1 передана на праві власності ОСОБА_2 В зв'язку з викладеним, позивач просив у суду визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане 14.05.2001 року на ім'я ОСОБА_2та визнати незаконним рішення виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси від 21.03.2001 року № 145 про надання дозволу на приватизацію квартири ОСОБА_2, вважаючи що даними рішеннями порушено їх право власності на дану квартиру.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2007 року в задоволенні позовних вимог управлінню Черкаської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату відмовлено.
У апеляційній скарзі управління Черкаської Єпархії' Української Православної Церкви Київського Патріархату7 просить рішення Соснівського районного суду від 12 грудня 2007 року скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким повністю задоволити його позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційну скаріу залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції' відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судом першої інстанції' враховано всі вказані вимоги, а тому обґрунтовано відмовлено в позові.
Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 поселився АДРЕСА_1 на підставі ордеру, даному будинку відповідно до рішення Соснівської районної ради м. Черкаси №232 від 19.04.2000 року надано статус жилого будинку та передано на баланс РЕУ-5, а тому гр. ОСОБА_2 мав право на приватизацію даного будинку. Дане рішення Соснівської районної
3
ради м. Черкаси від 19 квітня 2000 року про передачу жилого АДРЕСА_1 та надання йому статусу комунального житла ніким не оспорено і дане рішення являється чинним. Також ОСОБА_2 поселився в даний жилий будинок на підставі, визначеній ЖК України, -ордеру, який йому видано у встановленому ст. 58 ЖК України порядку. Позивачем питання про визнання ордера недійсним не порушувалось і трирічний строк позовної давності сплив. Видача ордеру, поселення ОСОБА_2 в будинок, та приватизація даного будинку проводилась ОСОБА_2 в травні 2001 року, або ж в той період, коли будинок перебував на балансі в РЕУ-5, а рішення сесії' Черкаської обласної ради про передач}7 даного будинку на баланс позивача від 06.07.2001 року було прийняте вже після приватизації' даного будинку ОСОБА_2
Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартира в жилому АДРЕСА_1 за своїм правовим статусом не включена до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації'. Дане жиле приміщення також не являється службовим.
Згідно ст. 21 Конституції' України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. ст. 24 Конституції' України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Тому громадянин України ОСОБА_2 який хоча і являвся настоятелем церкви, але як громадянин України мав право і обґрунтовано його використав на приватизацію державного житлового фонду у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Доводи позивача про те, що ОСОБА_2 приватизував майно, що належить церкві, не підтверджено відповідними та належними доказами, а причиною даного конфлікту явилось те, що ОСОБА_2 будучи настоятелем церкви хотів перейти із церквою в іншу єпархію. Також є безпідставними вимоги позивача про те, що спірний будинок зводився на кошти прихожан, а тому вони набули на нього право власності. В такому випадку позивач має право звернутись з позовом до відповідача про відшкодування коштів, внесених на створення чужої власності.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки грунтуються на невірному трактуванні апелянтом процесуальних норм.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а я и я а :
Апеляційну скаргу управління Черкаської Єпархії Української православної Церкви Київського Патріархат)7 на рішення Соснівського
4
районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2007 року відхилити, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.