У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Іванів О.Й.,
суддів: Гриновецького Б.М., Ткачук Н.В.,
з участю: прокурора Журавльова Є.Є.,
потерпілого ОСОБА_1,
представника потерпілого ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
розглянувши 30 січня 2009 року у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на постанову Тлумацького районного суду від 17 жовтня 2008 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаною постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ст.ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України закрито на підставі ст. 47 КК України внаслідок звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу Тлумацького коледжу Львівського національного аграрного університету.
Заявлені по справі цивільні позови залишено без розгляду.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувався у тому, що він 24 липня 2007 року приблизно о 01 год. 30 хв., грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, намагався безкоштовно заїхати на автомобілі УАЗ на дамбу міського озера, розташованого в м. Тлумач по вул. Грушевського, територія якого орендується ТзОВ «Івано-Франківськзахідтранс». З цього приводу у нього виник конфлікт з черговим ОСОБА_1 та ОСОБА_4, в результаті якого ОСОБА_3,
продовжуючи свої хуліганські дії, спричинив ОСОБА_4 фізичну біль, декілька раз
________________________________________________________________________________
Справа №11-40/2009р. Головуючий у І інстанції Гавриш Я.М.
Категорія ст. 122 ч.1 КК України Доповідач Іванів О.Й.
копнувши його ногою, та руками і ногами наніс удари ОСОБА_1, спричинивши останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В апеляції потерпілий ОСОБА_1 вважає, що постанова суду підлягає до скасування у зв'язку з порушенням норм матеріального права, що судом не була надана належна оцінка зібраним доказам по справі, не були взяті до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновок. Посилається на відсутність підстав для закриття кримінальної справи, передбачених ст. 47 КК України. Вважає, що судом не враховано те, що ОСОБА_3 вчинив не один, а два злочини, передбачені ст.ст. 122 ч.1, 296 ч.1 КК України, що складає реальну сукупність, що під час досудового слідства та на початку судового розгляду справи свою вину підсудний категорично не визнавав, розкриттю та розслідуванню злочину не сприяв, його каяття у вчиненому не є щирим. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд іншим складом суду.
Під час розгляду справи апеляційною інстанцією потерпілий підтримав свою апеляцію, пояснив, що рішення суду щодо ОСОБА_3 є неправильним, його слід скасувати, а винну особу притягнути до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_3 заперечив доводи апеляції ОСОБА_1, зазначив, що щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував спричинені матеріальні і на даний час частково моральні збитки потерпілому, постанову суду про передачу його на поруки трудовому колективу вважає законною.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого, його представника ОСОБА_2, які просять задовольнити подану апеляцію, пояснення ОСОБА_3, який просить постанову суду залишити без змін, заслухавши міркування прокурора Журавльова Є.Є. щодо законності та обґрунтованості рішення суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду щодо фактичних обставин справи та винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України, ґрунтуються на зібраних і належно досліджених у судовому засіданні доказах.
Відповідно до вимог ст. 10 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 47 КК України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
Судом першої інстанції при розгляді даної справи встановлено, що ОСОБА_3 під час хуліганства спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто однією дією винної особи вчинено два злочини невеликої і середньої тяжкості, які утворюють ідеальну сукупність злочинів.
За наявності даних обставин, при тому, що злочини ОСОБА_3 вчинено вперше, він щиро покаявся у вчиненому, при розгляді справи в суді першої інстанції попросив вибачення у потерпілого, відшкодував спричинені йому матеріальні збитки, за наявності клопотання трудового колективу, в якому працює ОСОБА_3, суд обґрунтовано прийшов до висновку про закриття кримінальної справи та звільнення підсудного від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу.
Окрім того, при вирішенні заявленого ОСОБА_3 щодо цього клопотання потерпілий ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 поклалися на розгляд суду.
Колегія суддів вважає, що у суду при розгляді справи були всі підстави для застосування до ОСОБА_3 ст. 47 КК України, тому доводи апеляції ОСОБА_1 з цього приводу, що суд не вправі був звільнити підсудного від кримінальної відповідальності, оскільки має місце не ідеальна, а реальна сукупність злочинів, є необґрунтованими.
У зв'язку з наведеним підстав для скасування постанови суду, про що йдеться в апеляції потерпілого, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тлумацького районного суду від 17 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_3 - без зміни.
Головуюча О.Й. Іванів
Судді: Б.М. Гриновецький
Н.В. Ткачук
Згідно з оригіналом
Суддя О.Й. Іванів