Справа №489/1101/14-ц 01.10.2014 01.10.2014 01.10.2014

Провадження №22-ц/784/2057/14 Головуючий суду першої інстанції - Рум‘янцева Н.О.

Категорія 20 Суддя-доповідач в апеляційній інстанції - Локтіонова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2014 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Лисенка П.П.,

суддів: Самчишиної Н.В., Локтіонової О.В.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

представника відповідача - Ленінського відділу державного виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції - Терещенка А.О.,

представника третьої особи - ТОВ "Скай Кепітал" - Гриненко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційними скаргами

ОСОБА_4

та

Ленінського відділу державної виконавчої служби

Миколаївського міського управління юстиції

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2014 року

за позовом

ОСОБА_8 до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп", Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Кепітал" про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И Л А:

14 лютого 2014 року ОСОБА_8 пред'явив зазначений позов, який в подальшому уточнював та обґрунтовував наступним.

20 вересня 2013 року були проведені торги з реалізації належної йому нежитлової будівлі площею 255,4 кв.м по АДРЕСА_1, за результатами яких майно було придбано ОСОБА_4

Зазначене приміщення рахувалося як лот №8.

Позивач вказував, що вказані торги були проведені з порушенням вимог законодавства щодо їх організації, проведення та оформлення результатів, а саме його було позбавлено можливості прийняти участь у проведених торгах, оскільки у оголошеннях, опублікованих у газетах та у інформаційному повідомленні не було вказано даних, які повинні бути відповідно до п.п.3.6., 3.10. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №68/5 від 27.10.1999 р. (далі - Тимчасове положення).

Посилаючись на вказані порушення, які були допущенні під час проведення прилюдних торгів, ОСОБА_8 просив визнати прилюдні торги такими, що не відбулися, визнати недійсними договір купівлі-продажу вищезазначеного приміщення від 20.09.2013 р., свідоцтво про право власності та державну реєстрацію. Крім того, позивач просив повернути йому зазначене приміщення, про що внести запис до реєстру.

Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 11 червня 2014 року позов ОСОБА_8 задоволено частково. Визнано недійсними прилюдні торги з примусової реалізації нежитлової будівлі площею 255,4 кв.м по АДРЕСА_1. Скасовано протокол проведення даних торгів за №15-0461/13(Н)-8 від 20 вересня 2013 року та акт реалізації приміщення від 23 вересня 2013 року.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Ленінський ВДВС та ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_8, суд першої інстанції виходив з того, що прилюдні торги були проведені з порушенням процедури, оскільки при їх підготовці не була надана у повній мірі інформація про їх проведення та не були належним чином повідомлені сторони виконавчого провадження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, з огляду на таке.

Правовідносини по реалізації арештованого нерухомого майна регулюються Законами України «Про виконавче провадження» і «Про іпотеку», Інструкцією про порядок проведення виконавчих дій та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів.

Згідно з статтею 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно з частинами 1, 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» встановлено, які відомості зазначаються у рішенні суду, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки (у тому числі спосіб реалізації предмета іпотеки та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації).

Про реалізацію іпотекодержателем своїх прав на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки йдеться також в перших частинах статей 36, 38 Закону України «Про іпотеку».

В вищеназваних нормах права однією з підстав звернення стягнення на предмет іпотеки зазначається саме рішення суду, постановлене за результатами розгляду відповідного позову.

Таким чином, за термінологією законодавчих актів, підставами для звернення стягнення на предмет іпотеки слід вважати рішення суду відповідного змісту, яке ухвалюється за результатами розгляду цього питання в позовному провадженні, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Оскільки на предмет іпотеки нотаріусом накладається заборона на відчуження, державний виконавець не може самостійно зняти заборону на відчуження майна та передати його на реалізацію. Для цього потрібно відповідне рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Відповідно до положень указаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Правила проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням.

У ньому зазначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п.2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Згідно з п.3.3, 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення. Спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Відповідно до п.3.5 даного положення спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Пункт 3.6 Тимчасового положення регламентує, що зміст інформаційного повідомлення повинен містити: 1) найменування, опис і характеристику нерухомого майна; 2) його місцезнаходження (адресу); 3) стартову ціну; 4) строки сплати та суму гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати; 5) порядок та строки розрахунку за придбане на публічних торгах майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів; 6) дату, час та місце ознайомлення з майном; 7) дату, час та місце проведення прилюдних торгів; 8) реквізити спеціалізованої організації, яка проводить прилюдні торги; 9) кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах; 11) інші відомості, потрібні для проведення прилюдних торгів.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів. Підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням.

З матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2008 року між ОСОБА_8 та акціонерним банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого стало ПАТ «Себ Банк», було укладено кредитний договір №П-053/41-08, відповідно до умов якого позивачу було надано кредит в сумі 161 500 доларів США на строк до 21 липня 2015 року.

Того ж дня між сторонами було укладено іпотечний договір, відповідно до якого позивач передав в іпотеку банку виробничу будівлю, розташовану у АДРЕСА_1 (т.2 а.с.54-56).

20 травня 2013 року Ленінським ВДВС було відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення місцевого суду про стягнення з ОСОБА_8 на користь ПАТ «Себ Банк» заборгованості за вищенаведеним кредитним договором у сумі 1 605 107 грн.25 коп. та судових витрат (т.1 а.с.44).

Рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не ухвалювалося.

28 серпня 2012 року на підставі договору факторингу №12 ТОВ «Скай Кепітал» отримало право вимоги заборгованості за вищезазначеним кредитним договором.

07 листопада 2012 року в рамках зведеного виконавчого провадження виносилася державним виконавцем постанова про арешт всього майна боржника у межах суми звернення стягнення у сумі 81 910 грн.33 коп. та 10 червня 2013 року здійснювався опис та арешт майна (т.2 а.с.70-72).

Станом на 11 липня 2013 року виробнича будівля була оцінена у суму 161 100 грн.

16 серпня 2013 року Ленінський ВДВС надіслав спеціалізованій організації заявку на реалізацію виробничої будівлі (т.1 а.с.27-29).

Проведення публічних торгів здійснювало ТОВ «Укрспецторг групп».

Як випливає з інформаційного повідомлення про проведення публічних торгів, воно всупереч п.3.6. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів не містить найменування, адреси банку, номер рахунку спеціалізованої організації для сплати гарантійного внеску учасника прилюдних торгів; дати, часу та місця ознайомленні з майном (т.2 а.с.167-168).

Дані про те, що спеціалізована організація письмово повідомляла позивача про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна, в матеріалах справи відсутні.

Наявність надрукованого письмового повідомлення не свідчить про направлення його поштою позивачу.

Відповідно до протоколу №15-0461/13 (Н)-8 про проведення прилюдних торгів від 20.09.2013 р. та акту про реалізацію предмета іпотеки від 23.09.2013 р. прилюдні торги були проведені 20 вересня 2013 року. Їх переможцем став ОСОБА_4, який сплатив за предмет іпотеки стартову ціну 161 100 грн. (т.1 а.с.12-16).

Оцінивши зазначене у сукупності, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_8 є законним та обґрунтованим.

Продаж предмета іпотеки було здійснено без наявності рішення суду про звернення стягнення на нього, без належного інформаційного повідомлення про проведення прилюдних торгів та без письмового повідомлення позивача про проведення торгів.

Всі ці обставини в сукупності дають підстави вважати прилюдні торги недійсними, оскільки наявні порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Посилання апелянтів на те, що інформаційне повідомлення про проведення торгів є повним, якщо його скласти з повідомлення з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та двох оголошень в газетах, колегія суддів вважає необґрунтованим.

Тимчасове положення про проведення прилюдних торгів говорить, що саме інформаційне повідомлення в реєстрі повинно містити всі відомості, викладені у п.3.6 цього положення, а вже у засобах масової інформації ця інформація може бути розміщена.

Отже, інформаційне повідомлення у реєстрі повинно бути повним, чого не вбачається по даній справі.

Що ж стосується доводів апелянтів про пропуск позивачем тримісячного строку позовної давності, то зазначене є помилковим судженням, оскільки для звернення з позовами до суду про визнання прилюдних торгів недійсними застосовується трирічний строк позовної давності.

Керуючись ст.ст.303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 11 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

У Х В А Л А