РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

11 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді   Панкова М.В. суддів   Белінчук Т.Г. Ісаєва Г.А. при секретарі   Чубовій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким що втратив право на житлову площу, зустрічному позову ОСОБА_3,   ОСОБА_4   до   ОСОБА_1,   ОСОБА_2   про   вселення,   зміну   умов   договору житлового найму, вселення, до ОСОБА_5 про визнання такої, що втратила право на житлову площу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 18 серпня 2006 року,

встановила:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання відповідача таким, що втратив право на житлову площу в квартирі АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_3 в спірній квартирі не проживає без поважних причин з 1999 року. Ні хто з членів його сім'ї не чинить йому перешкод в мешканні в квартирі.

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 пред'явили зустрічний позов про вселення, зміну умов договору житлового найму, визнання ОСОБА_5 такою, що втратила право на житлову площу. Вимоги мотивовані тим, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 перешкоджають йому і його дружині ОСОБА_4 в мешканні в квартирі, змінили замки. Позивачі по зустрічному позову просять вселити їх квартиру, змінити умови договору житлового найму, виділити їм в користування кімнату площею 15,6 кв.м. Оскільки ОСОБА_5 без поважних причин не проживає в квартирі, позивачі по зустрічному позову просили визнати її такою, що втратила право на житлову площу.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 18 серпня 2006 року в позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлене. Зустрічний позов задоволений частково. Суд вселив ОСОБА_3, ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1. У користування ОСОБА_3, ОСОБА_4 виділена кімната площею 15,6 кв.м, підсобні приміщення залишені в загальному користуванні. У решті зустрічного позову - відмовлене.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення їх позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заслухав суддю доповідача, вислухавши осіб, яки з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право на житлову площу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі перешкоджають мешканню відповідача в спірній квартирі, у зв'язку з чим його відсутність в ній викликана поважними причинами.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вимушений проживати в квартирі АДРЕСА_2 у своєї дочки ОСОБА_6, оскільки проживати в спірній квартирі йому перешкоджає сім'я його сина ОСОБА_1.

Ці обставини встановлені рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 20 квітня 2006 року, яке набрало законної сили. (а.с. 75)

Висновки суду першої інстанції в цій частині доводами апеляційної скарги не спростовуються і колегія суддів не знаходить правових підстав для скасування рішення суду в цій частині.

Оскільки судом встановлено, що позивачі перешкоджають ОСОБА_3 проживати в спірній квартирі, рішення суду про вселення ОСОБА_3 законно і підстав для його скасування не має.

Рішення суду в частині вселення ОСОБА_4, виділення в користування ОСОБА_3 і ОСОБА_4 кімнати площею 15,6 кв.м. не засновано на законі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до вимог ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку з письмової згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину.

З матеріалів справи вбачається, що відсутня письмова згода всіх повнолітніх членів сім'ї наймача спірної квартири на вселення дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_4.

При таких обставинах відсутні законні підстави для вселення ОСОБА_4 в спірну квартиру.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про виділення в користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 окремої кімнати, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 ЖК України.

Зі змісту ч. 1 ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат.

Виділивши в користування ОСОБА_3 жилу кімнату площею 15,6 кв.м., суд першої інстанції не врахував, що спірна квартира складається з трьох жилих кімнат, які не є ізольованими (а.с. 77) Таким чином, відсутні правові підстави для зміни умов договору жилого найму і виділення в користування ОСОБА_3 окремої кімнати.

ОСОБА_3, як наймач спірної квартири має право користуватися всією квартирою разом з членами своєї сім'ї.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 18 серпня 2006 року в частині вселення ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1, в частині виділення в користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кімнати площею 15,6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 - скасувати.

У цій частині ухвалити нове рішення про відмову в позові. У решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку у Верховний Суд України

протягом двох місяців.