УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

25 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді   Панкова М.В. суддів   Белинчук Т.Г. Ісаєва Г.А. при секретарі   Сафіній Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя про перерахунок пенсії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 вересня 2006 року,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Сімферополі про перерахунок пенсії, посилаючись на те, що в березні 2003 року померла його дружина ОСОБА_2, яка на момент смерті проживала в Московській області Російської Федерації. Про смерть дружини йому стало відомо на прикінці 2004 року. На його утриманні знаходиться неповнолітня донька ОСОБА_3. Зібравши всі необхідні документи, він 23 травня 2005 року звернувся в управління Пенсійного Фонду із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, і з цієї дати йому була призначена пенсія.

Позивач вважає, що йому повинна бути призначена пенсія за 12 місяців до дня звернення за призначенням пенсії, посилаючись на те, що він тривалий час не міг одержати всі необхідні документи з Росії. Позивач просив провести перерахунок пенсії за 12 місяців до дати звернення до Пенсійного фонду.

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 20 вересня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, посилаючись на його незаконність. ОСОБА_1 указує, що суд не врахував поважність причин, затримки з зверненням із заявою про призначення пенсії.

Заслухав суддю доповідача, вислухавши представника управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 45 ч. 1 п. З Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, який настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Судом встановлено, що смерть ОСОБА_2 наступила 21 березня 2003 року. Із заявою про призначення пенсії в зв'язку з втратою годувальника позивач звернувся 23 травня 2005 року, тобто через 2 роки, 1 місяць та 8 днів.

При таких обставинах вимога ОСОБА_1 про призначення пенсії за 12 місяців до дня звернення із заявою про призначення пенсії суперечить Закону.

Законом не передбачена можливість поновлення або продовження дванадцятимісячного терміну призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника в зв'язку неможливістю своєчасного отримання яких-небудь документів, необхідних для звернення із заявою про призначення пенсії.

При таких обставинах суд першої інстанції дійшов правильного висновку про законність призначення пенсії з дня звернення із заявою і відсутністю підстав для призначення пенсії на 12 місяців раніше дня звернення.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують і колегія суддів не знаходить правових підстав для скасування ухваленого рішення.

На підставі викладеного і керуючись статтями 195, 198, 200 КАС України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 20 вересня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий адміністративний суд України протягом одного місяця.