Справа № 345/3735/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1762/2014

Категорія 44

Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В.

Суддя-доповідач Фединяк В.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Фединяка В.Д.

суддів: Малєєва А.Ю., Девляшевського В.А.

секретаря Мельник О.В.

з участю ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в особі законного представника ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей Калуської міської ради, про виселення з квартири, яка є предметом іпотеки за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Калуського міськрайонного суду від 26 червня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд із зазначеним позовом і зазначав, що з ОСОБА_2 11.06.2008 року укладено кредитний договір №IFK0GA0000000016 згідно якого останній отримав кредит у розмірі 29072,43 доларів США зі сплатою 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитним договором строком до 10.06.20018 року. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором позивач уклав з відповідачем 11 травня 2008 року договір іпотеки згідно якого відповідач надав в іпотеку двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1. Рішенням Калуського міськрайонного суду від 30 листопада 2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з порушенням умов кредитного договору. Посилаючись на те, що вказане рішення не може бути виконане, оскільки в житловому будинку проживають зареєстровані мешканці, просив виселити усіх мешканців, які зареєстровані та проживають у предметі іпотеки - двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 із зняттям з реєстраційного обліку.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 26 червня 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення позову, вказуючи на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, тому ухвалив незаконне рішення. На думку представника апелянта, суд не врахував того, що відповідачі на повідомлення про виселення у добровільному порядку не звільнили спірну квартиру, яка є предметом іпотеки, що є підставою для їх виселення.

У судовому засіданні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заперечили проти апеляційної скарги, вважають рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що відповідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотриманий порядок виселення відповідачів із житлового приміщення, яке перебуває в іпотеці, так як за місяць до виселення не надсилалось відповідачам письмове попередження про добровільне виселення із зайнятого житла.

Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Калуського міськрайонного суду від 03 квітня 2014 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в особі законного представника ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей Калуської міської ради, про виселення з квартири в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру загальною площею 92,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належний відповідачу.

Судом встановлено, що перед зверненням до суду ПАТ КБ «Приватбанк» не зверталось до відповідачів з письмовою вимогою про добровільне звільнення житла, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки.

Суд обґрунтовано відхилив посилання ПАТ КБ «Приватбанк» про те, що позивачем 24.01.2013 року направлялось відповідачам повідомлення про добровільне виселення із зайнятого ними житлового приміщення, оскільки зазначене повідомлення направлялось на підставі рішення Калуського міськрайонного суду від 30 листопада 2012 року, яке скасоване ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.07.2013 року.

Крім цього, встановлено, що двокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1 перебуває в іпотеці як забезпечення виконання кредитного договору в іноземній валюті.

Згідно п.1ч.1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті протягом дії цього Закону:

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому не можуть бути підставою для скасування справедливого і по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.

Колегія суддів вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити. Рішення Калуського міськрайонного суду від 26 червня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Головуючий-суддя В.Д.Фединяк

Судді: А.Ю.Малєєв

В.А.Девляшевський