КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 357/3465/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Протасова О.М.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А

Позивач, ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання дій протиправними щодо відмови в призначені їй пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати відповідача призначити та нарахувати їй пенсію зі зменшенням пенсійного віку до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28 травня 2013 року позивач звернулась до пенсійного органу з заявою про призначення їй пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати відповідача призначити та нарахувати їй пенсію зі зменшенням пенсійного віку до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та надала документи, які підтверджують участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області від 22.11.2013 року № 11/338 позивачу було відмовлено в задоволенні її заяви. При цьому відповідач послався на те, що вона не надала належно оформлених первинних документів, які підтверджують факт участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Вважаючи неправомірним прийняте відповідачем рішення, просила його скасувати та зобов'язати призначити їй пенсію відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку з моменту звернення за зазначенням пенсії.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку, що відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, так як надані позивачем документи не підтверджують її права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, а тому позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно частини 1 статті 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п. 7 Порядку надання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсії відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року з наступними змінами, до заяви про призначення пенсії додаються документи, які посвідчують спеціальний статус особи - посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях.

Так, з матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що позивач до заяви додала наступні документи, зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 р. категорії 2, довідку форми 122 від 21.05.2013 р. №8, виданою ВАТ «Свемон-Центр» про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - 14.06.1986 р. по 15.06.1986 р. копію трудової книжки, довідку від 22 вересня 1992 року №24/с-5 про те, що виплачена заробітна плата за роботу в зоні відчуження за період з 14.06.1986 р. по 15.06.1986 р., а також інші документи.

Як вбачається з оскаржуваного рішення пенсійного органу, відповідач ставить під сумнів довідку від 22 .09.1992 року та інші первинні документи надані позивачем.

Відповідач вважає, що довідка №8 форми №122 від 21.05.2013 року видана позивачу безпідставно, та ставить під сумнів сам факт видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, а тому відмовляє в задоволенні її заяви.

Однак, колегія суддів зазначає, що у разі наявності у відповідача сумнівів щодо достовірності довідок, він має право проводити перевірки, та приймати рішення про відмову чи задоволення заяви про призначення пенсії лише на за наявності достовірної інформації щодо справжності первинних документів.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Проте з оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач мотивує свою відмову в призначенні пенсії лише на припущеннях щодо безпідставної видачі документів, без достовірного встановлення обставин пенсійної справи, тобто діє не в межах повноважень та не у спосіб передбачений чинним законодавством, а тому колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання дій відповідача в цій частині протиправними.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що слід зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення їй пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2014 року - скасувати.

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області щодо відмови в призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення їй пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст виготовлено 05 жовтня 2014 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.