Справа № 22ц-11664/2006р.                     Головуючий в 1-й инстанції- Шишак В.О.

Категорія-21(3)                                        Доповідач- Михайлів Л.В.

РІШЕННЯ

 ИМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2006 p. грудня 07    дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровскої області

в складі: головуючого - МИХАЙЛІВ Л.В.,

судців- КАРНАУХВ.В., МИТРОФАНОВОЇ Л.В. при секретарі - КОБЗЄВІЙ K.L за участю: позивачки- ОСОБА_1 розглянула у відкритому   судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу по апеляційній   скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на   виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому   Розі на рішення   Жовтневого      районного суду   м. Кривого Рогу від 03 березня      2006 р. по цивільній   справі   за   позовом ОСОБА_1 до Відділення    виконавчої   дирекції Фонду   соціального    страхування    від   нещасних випадків на   виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому   Розі про    відшкодування моральної   шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

08.02.2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі і просила стягнути на її користь з відповідача 52 400 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 березня

2006 року позов   ОСОБА_1 до Відділення   виконавчої   дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди, заподіяної при виконанні  трудових обов»язків, задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому  Розі на користь ОСОБА_1     16 600 грн.

В Іншій  частині позову  відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позову, оскільки судом застосовано норму, яка не поширюється на вказані правовідносини і відповідно неправильно встановлено розмір відшкодування, порушено норми процесуального права, неповно встановлені обставини, які  мають значення для  справи.

Крім того, судом не взято до уваги положення ст. 77 ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік», що на підставі ст. 77 Закону України « Про державний бюджет на 2006рік»з  01.01.2006року призупинена дія абзацу четвертого,статті 1(в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту «є» пункту 2 частини 1 ст. 21, частини З ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов*зкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу  задовольнити   частково  з  наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що висновком МСЕК від 21. 04.2004р. позивачці первинно встановлено 10 % втрати професійної працездатності у зв'язку з нещасним  випадком на виробництві, що стався 09.10.2003р.

При повторному огляді МСЕК 30.05.2005р. ОСОБА_1, було встановлено 25 % втрати   професійної працездатності та   друга група інвалідності.

У зв'язку з травмою порушено звичний спосіб життя позивачки, вона зазнає   моральні та   фізичні страждання.

Цим обставинам суд дав правильну оцінку та обгрунтовано дійшов висновку про те, що позивачці було спричинено моральну шкоду у зв'язку з трудовим каліцтвом в період її трудової діяльності та, враховуючи положення ст.ст.21,28,34 ЗУ «Про загальнообов*зкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань», на користь позивачки в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню сума.

Доводи відповідача про те, що суд не врахував, що на підставі ст. 77 Закону України « Про державний бюджет на 2006 рік» з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту «є» пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов*зкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності», є безпідставними, оскільки позивачці втрата професійної працездатності вперше встановлена висновком МСЕК від 21.04.2004р., підтверджувалась висновком МСЕК від 30.05.2005р., тобто правовідносини сторін виникли за чинності зазначених норм цього Закону.

Інші доводи відповідача є безпідставними і висновків суду не спростовують.

Однак колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Суд не врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивачки, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у її о життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманого позивачкою трудового каліцтва і пов"язані з ним фізичні і моральні страждання позивачки, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивачки,істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивачки до 11 000 грн.

В  іншій частині рішення відповідає нормам матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 303,307, 309, 313-314 ЦПК України, колегія  суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу                        Відділення   виконавчої   дирекції Фонду   соціального

страхування   від   нещасних   випадків   на    виробництві   та професійних   захворювань України в м. Кривому  Розі задовольнити частково.

Змінити рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 оерезня 2006 р.  зменшивши суму відшкодування моральної шкоди, стягнуту з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних иипадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1, до 11 ООО  грн.

В  іншій   частині  рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, ате може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання ним законної сиди.