АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
50007, м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, 31
Справа 22ц-11190\2006 Головуючий в 1 інстанції Тимошенко Т.І.
Категорія 21 (П ) Доповідач Михайлів Л.В.
УХВАЛА
Іменем України
2006 року грудня 07 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: судді Михайлів Л.В.,
суддів Карнаух В.В., Митрофанової Л.В.,
при секретарі Кобзєвій К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за
апеляційними скаргами відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний
комбінат", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві і професійних захворювань України в м, Кривому Розі на
рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2006 року за позовом
ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Криворізький
залізорудний комбінат», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України м. Кривому
Розі про стягнення заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування
втраченого заробітку і компенсації,
ВСТАНОВИЛА:
16.08.2004р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» ( надалі- ВАТ "КЗРК"), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( надалі- Фонд соціального страхування ), про відшкодування шкоди, просив стягнути з ВАТ «КЗРК» на його користь заборгованість по регресним виплатам в сумі 5266,62 грн., з Фонду соціального страхування заборгованість по регрес ним виплатам в сумі 6699, 51 грн., стягнути з відповідачів по 10 00 грн. відшкодування моральної шкоди.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути на його користь з ВАТ "КЗРК" заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку в сумі 11065 грн., зобов*язати Фонд соціального страхування виплачувати щомісячно по 446, 52 грн., в позовній заяві від 26.10.2005 року просив стягнути з ВАТ «КЗРК» заборгованість по щомісячним платежам в сумі 9155, 35 грн.. компенсаційні виплати- 5034, 21 грн., з Фонду соціального страхування недоплату по щомісячним платежам в сумі 12344,83 грн., компенсаційні виплати- 2577,61 грн., а також стягувати в рахунок відшкодування збитку щомісячно по 377,16 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2006 року на користь ОСОБА_1 з ВАТ «КЗРК» стягнута заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в розмірі 9155,35 грн. за період з 01.11.1993 року
по 01.04.2001 року компенсацію втрати частини відшкодування шкоди в сумі 5034, 21 коп., а також держмито на користь держави в сумі 141,89 грн.
З відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто на користь позивача заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 01 квітні по 01 жовтня 2005 року в сумі 12 344,83 грн., зобов'язати виплачувати щомісяця, починаючи з 01 жовтня 2005 року, по 377, 16 коп. до зміни обставин, що тягнуть за собою перерахунок або припинення страхових виплат.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду, оскільки суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування для участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи; висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2,5 з 01.01.1996 року, 1.25 з 01.06.1997 року необгрунтовані; суд не взяв до уваги, що при застосуванні вказаного коефіцієнту підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві ВАТ "КЗРК" відбувалася зміна структури заробітної плати без збільшення фонду оплати праці.
В апеляційній скарзі ВАТ "КЗРК" ставить питання про скасування рішення суду і закриття провадження по справі, оскільки судом порушені норми матеріального права;, висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2,1 з 01 .11. 1993 року необгрунтовані; суд не до слідив питання фактичного підвищення тарифних ставок та окладів при застосуванні коефіцієнтів підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) за період з 01.07.1994р. по 01.05.2000 року; на підприємстві відбувалася зміна структури заробітної плати без збільшення фонду оплати праці; необгрунтовано стягнув • компенсацію втрати частини щомісячних виплат у відшкодування шкоди здоров'ю, оскільки вони не с елементами заробітної платні. Судом не взяті до уваги галузеві угоди. Суму заборгованості стягнуто за весь період без урахування строку позовної давності.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював на ш. Гвардійській ПО "Кривбасруда" (правонаступник -ВАТ "КЗРК") ІНФОРМАЦІЯ_1. В 1987 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, висновком МСЕК в 1990 році позивачу встановлено 80 % втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом .В подальшому при повторних оглядах висновком МСЕК від 01.09.1993р. встановлено 60 % втрати професійної працездатності, з 01.09.1998р.- 40 % втрати професійної працездатності, при повторних оглядах МСЕК від 22.09.2002р, та від 07.09.2005 року - 25 % втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом .
НОМЕР_1 позивачу призначені до виплати суми відшкодування шкоди в розмірі 95, 81 крб. з 29.01.1990р. по 01.02.1992 р.
НОМЕР_2 позивачу призначені до виплати суми відшкодування шкоди в розмірі 1844. 20 крб. з 01.01.1992р. по 31.06.1992р.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивачу не були застосовані всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок { посадових окладів), у зв'язку з чим йому був занижений розмір відшкодування втраченого заробітку, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Проте з даним висновком погодитися не можна, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 п.5 ст. 311 ЦПК України,( в редакції 2003 року), рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі позовні вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додатково рішення судом першої інстанції.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся із позовом до ВАТ "КЗРК" і Фонду соціального страхування, і просив стягнути з ВАТ «КЗРК» на його користь заборгованість по регресним виплатам в сумі 5266,62 грн., з Фонду соціального страхування заборгованість по регресним виплатам в сумі 6699,51 грн., стягнути з відповідачів по 10 00 грн. відшкодування моральної шкоди.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути на його користь з ВАТ "КЗРК" заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку в сумі 11065 грн., зобов*язати Фонд соціального страхування виплачувати щомісячно по 446, 52 грн., стягнути з ВАТ «КЗРК» відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн.
В позовній заяві від 26.10.2005 року просив стягнути з ВАТ «КЗРК» заборгованість по щомісячним платежам в сумі 9155, 35 грн., компенсаційні виплати-5034, 21 грн., з Фонду соціального страхування недополату по щомісячним платежам в сумі 12344,83 грн., компенсаційні виплати-2577,61 грн., а також стягувати в рахунок відшкодування збитку щомісячно по 377,16 грн.
Однак суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 311 ч.І п.5 ЦПК України ( в редакції 2003 року), не розглянув позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача з Фонду соціального страхування компенсації втрати частини щомісячних виплат у зв'язку з порушенням.строків їх виплати у розмірі 2577, 61 грн.; а також вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача у відшкодування моральної шкоди по 10 000 грн.; і не привів в рішенні суду підстав для задоволення чи відмови в задоволені позову в цій частині позовних вимог.
Крім того, задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що строк позовної давності не порушений позивачем , при цьому керувався ст. .235 КЗпП України та ст. 78 ЦК України. Проте районний суд не врахував наступне.
З 01.07.1993 року по 11.07.2001 року, тобто під час виникнення спірних правовідносин діяли «Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або у уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року, які є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини по відшкодуванню власником підприємств, установ і організації або уповноваженим ним органом шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я.
Згідно пункту 41 Правил, якщо заяву про відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, а саме п. 22 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Районний суд зазначених посилань на законодавство не врахував і стягнув недоплачені суми за період з 01 листопада 1993 року по 01 жовтня 2005 року, хоча ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 16.08.2004 року.
В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано нормі матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.5 ч.І ст. 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів. -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2006 рок>-скасувати. Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.