Справа №22ц/732 Головуючий у 1-ї інстанції Галацевич О.М.
Категорія 27 Суддя-доповідач Жигановська О.С.
РІШЕННЯ
Іменем України
16 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних
справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Жигановської О.С.
суддів: Павицької Т.М., Косигіної Л.М.
при секретарі судового Бурківській Н.В.
засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в
м.Житомирі цивільну справу за позовом ВАТ „Райффайзен Банк Аваль"
в особі Житомирської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль"
до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення
заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Лугинського районного суду від 05 лютого 2008 року,
встановила :
В листопаді 2007 року ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позову зазначено, що 31.03.2006 року між АППБ „Аваль" (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z 14-2/006-4/68693 про надання споживчого кредиту в сумі 10 000 грн. строком на 36 місяців з 30.03.2006 року по 14.03.2009 року зі сплатою 19% річних за користування кредитними коштами.
В якості забезпечення зобов'язання по даному договору перед банком відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виступили поручителями та уклали договори поруки №1-68693 від 31.03.2006 р. Та №2-68693 від 31.03.2006 р.
Строк повернення грошових коштів по кредитному договору не закінчився, але позичальник не виконує своїх зобов'язань перед банком, тобто не сплачує кредит та відсотки за користування кредитними коштами, а тому банк має право на дострокове стягнення відповідних коштів. Поручителі як фізичні особи в повному обсязі несуть відповідальність за зобов'язаннями ОСОБА_1
Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість по кредиту - 92 95,05 грн.; заборгованість по відсотках - 1620,48 грн.; пеню за кредитом -5907,93 грн.; пеню за відсотками - 2500,41 грн. , а всього
2
19323,87 грн.
Рішенням Лугинського районного суду від 05 лютого 2008 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Житомирської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" в солідарному порядку 19323,87 грн. заборгованості за кредитним договором та 223,24 грн. понесених судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду і постановити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд 1 інстанції виходив з того, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 як поручителі відповідно до ст.554, ч.2 ст.1050 ЦК України відповідають в солідарному порядку разом з основним боржником ОСОБА_1 перед кредитором, тобто позивачем.
Такий висновок є правильним лише в частині заявлених вимог до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3, мотивуючи наступним.
Так, договір поруки №1-68693 від 31.03.2006 року був укладений між фізичною особою ОСОБА_2 та АППБ „Аваль" в особі того ж таки ОСОБА_2, який на той час очолював Лугинське відділення банку (а.с.7). Отже, даний договір від імені кредитора і поручителя укладений і підписаний однією і тією ж особою.
Згідно вимог ч.3 ст.238 ЦК України представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах, або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. В даному випадку не має правового значення який саме інтерес має ця особа у даному правочині - чи набуття певних прав, чи обов'язків. Порушення вказаної норми матеріального права вказує на нікчемність вчиненого правочину і визнання його недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК) . Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК).
Враховуючи наведене, на відповідача ОСОБА_2 як поручителя за договором поруки, який є недійсним, не може бути покладено обов'язок по відшкодуванню будь-яких коштів по кредитному договору № Z 14-2/006-4/68693 від 31.03.2006 року.
Отже, рішення суду в названій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову в задоволенні позову про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2
Відповідно до змісту ст.88 ЦПК України при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до декількох відповідачів судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються ними пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Позивачем по даній справі понесені витрати по сплаті судового збору - 193,24 грн. та інформаційно-
3
технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн., які підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 в дольовому порядку.
Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 309, 313, 316, 324, 325 ЦПК України, ст.549 ЦК України в редакції закону від 1963 року, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Лугинського районного суду від 05 лютого 2008 року скасувати в частині вирішення позову щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 і відшкодування судових витрат та ухвалити нове рішення.
Відмовити в задоволенні позову ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 з кожного на користь Житомирської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" по 111 грн. 62 коп. судових витрат.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.