Справа № 127/16142/14-ц Провадження № 22-ц/772/2891/2014Головуючий в суді першої інстанції Дернова В. В.

Категорія 27Доповідач Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої: Шемети Т.М.

суддів: Матківської М.В., Зайцева А.Ю.

при секретарі Сніжко О.А.

з участю представника відповідача Романенко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2014 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», третя особа без самостійних вимог на боці відповідача приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановила:

25.07.2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Одночасно з позовом ним було подано заяву про забезпечення позову (а.с.11-12), в якій він просив зупинити стягнення на підставі оскарженого ним виконавчого напису № 658, вчиненого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на нерухоме майно

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2014 року (а.с.18) заяву про забезпечення позову задоволено повністю: зупинено стягнення за виконавчим написом нотаріуса ОСОБА_4 від 29.04.2010 року (реєстровий № 658) про звернення стягнення на нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху літ "А": №24, №25,№26, загальною площею 115,5 кв.м., які знаходяться в АДРЕСА_1 і складають 51/1000 частку нежитлових вбудованих приміщень.

Не погодившись із такою ухвалою, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (надалі - ПАТ "Укрексімбанк"), подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм закону, просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити позивачеві в задоволенні заяви, скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову. Апеляційну скаргу мотивує тим, що при поданні позовної заяви позивачем було пропущено строк позовної давності, так як виконавчий напис було вчинено 11.05.2010 року, про що йому було достовірно відомо. Зазначає, що позивач зловживає процесуальними правами на судовий захист, так як вже неодноразово звертався до суду з різними позовами, намагаючись затягнути процедуру звернення стягнення на майно. Окрім того, суд не з'ясував чи існує спір та чи не порушуються забезпеченням позову права та інтереси відповідача по справі.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Романенко І.М. подану апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній підстав. Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у судовому порядку оскаржується виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на майно нежитлові приміщення 1-го поверху літ "А": №24, №25, №26, загальною площею 115,5 кв.м., які знаходяться в АДРЕСА_1 і складають 51/1000 частку нежитлових вбудованих приміщень, яке належить ОСОБА_3, а тому невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за цим виконавчим написом може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Такий висновок суду є вірним, ґрунтується на нормах закону, ухвалений у відповідності до вимог ст. 151, 151 ЦПК України. При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову суд врахував характер позовних вимог, обставини справи, реальне існування спору між сторонами. Зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, яким в даному випадку є виконавчий напис нотаріуса, що оскаржується боржником у судовому порядку, - це вид забезпечення позову, який прямо передбачений п.6 ч.1 статті 152 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем строку позовної давності на оскарження виконавчого напису нотаріуса та зловживання, з точки зору відповідача, позивачем наданими йому процесуальними права, ніяким чином не стосуються питання вжиття заходів забезпечення позову та не спростовують вірного висновку суду першої інстанції: питання про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності вирішується в ході розгляду справи, право на звернення особи до суду закріплено в статті 3 ЦПК України та не може бути обмежено.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, застосувавши заходи забезпечення позову, діяв у відповідності до вимог процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду, відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України.

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2014 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуюча: підпис Т.М.Шемета

Судді: підпис М.В. Матківська

підпис А.Ю.Зайцев

З оригіналом згідно: Т.М. Шемета