Справа № 750/4479/14 Провадження № 22-ц/795/1849/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Рахманкулова І. П. Доповідач - Боброва І. О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2014 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О.,

суддів:Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

при секретарі:Шкарупі Ю.В.,

за участю:прокурора Шмаровоза В.В., позивача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною Заступника прокурора Чернігівської області на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 серпня 2014 року у справі за позовом Заступника прокурора м.Чернігова в інтересах ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради, ОСОБА_6 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

В травні 2014 року заступник прокурора м.Чернігова в інтересах ОСОБА_5 звернувся з позовом, в якому просив визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 233147 виданий ОСОБА_8, на земельну ділянку загальною площею 0,0465 га, розташовану у АДРЕСА_1, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 22.03.2012 року за № 741010001000994 та у відділі кадастру управління Держкомзему у м.Чернігові 26.04.2012 року, нормативно грошова оцінка якої становить 66923, 26 грн. Зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди ОСОБА_5 у користуванні частиною земельної ділянки спільного користування площею 12 кв.м. у АДРЕСА_1, яка визначена рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 10.06.2009 року, шляхом знесення паркану розміщеного між точками позначеними літерами Ц-Ф та Н-О.

В липні 2014 року заступник прокурора м.Чернігова подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив лише визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 233147 виданий ОСОБА_8, на земельну ділянку загальною площею 0,0465 га, розташовану у АДРЕСА_1, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 22.03.2012 року за № 741010001000994 та у відділі кадастру управління Держкомзему у м.Чернігові 26.04.2012 року, нормативно грошова оцінка якої становить 66923, 26 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Чернігівської області просить рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 серпня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що рішення суду прийнято з грубим порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт зазначає, що судом не враховано те, що вилучення у відповідача земельної ділянки площею 0,0012 га на користь громади міста відбулось без достатніх правових підстав, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 523 від 20.10.1997 року, згідно з яким ОСОБА_5 набуто у власність земельну ділянку площею 0,11139 га та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 10.06.2010 року є чинними. Тобто, земельна ділянка площею 0,0012 га залишається у приватній власності ОСОБА_6 Таким чином, позивач у супереч ст.14 Конституції України, ст.373 ЦК України, ст.ст. 79, 153 ЗК України, позбавлений права на земельну ділянку, яка з 1997 року перебуває у його власності. Крім того, рішення Чернігівської міської ради від 31.07.2014 року, яким надано згоду на вилучення земельної ділянки ОСОБА_6, не було підписане, тобто юридично не існувало. На думку апелянта, суд помилково дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача, оскільки його зміст поновлення права ОСОБА_5 полягає у поверненні земельної ділянки у його власність, а не у власність територіальної громади міста. Оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 233147 виданий ОСОБА_6, суперечить положенням ЦК України, актам законодаства, порушує право ОСОБА_5 на землю.

В судовому засіданні прокурор та позивач підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала і просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом по справі встановлено, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 10.06.2009 року скасовано рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 лютого 2009 року. Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_9 про визнання права власності на частину земельної ділянки та її поділ - задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, що знаходиться в межах земельної ділянки площею 1139 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1, на яку ОСОБА_5 20 жовтня 1997 року виданий Державний акт на право приватної власності на землю, та виділено її в натурі в наступних межах: від л. А до л. Б - 4,60 м (вздовж вулиці Подвойського); від л. Б до л. В - 12,00 м.; від л. В до л. Г - 5,20 м.; від л. Г до л. Д - 3,50 м.; від л. Д до л. Е - 1,70 м (вздовж АДРЕСА_1); від л. Е до л. Ж - 6,27 м (вздовж АДРЕСА_1); від л. Ж до л. З - 2,50 м.; від л. З до л. А. - 2,30 м.; ділянка спільного користування літ. Ф, Ц, Н, О, Ф площею 6,0 кв.м.; від л. К до л. Л - 22,40 м.; від л. Л до л. М - 12,97 м.; від л. М до л. Н - 21,70 м.; від л. Н до л. О - 1,00 м.; від л. О до л. П - 10,82 м.; від л. П до л. Р - 5,80 м.; від л. Р до л. С - 6,50 м.; від л. С до л. Я - 3,00 м. (вздовж АДРЕСА_1); від л. Я до л. Ю - 3,00 м.; від л. Ю до л. Z - 2,90 м.; від л. Z до л. Ф - 14,32 м.; від л. Ф до л. Ц - 1,00 м.; від л. Ц до л. К - 3.00 м.; площею 570 кв.м., відповідно до висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № С-56 від 25.04.2009 р. Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, що знаходиться в межах земельної ділянки площею 1139 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1, на яку йому 20 жовтня 1997 року виданий Державний акт на право приватної власності на землю, та виділено її в натурі в наступних межах: від л. Д до л. Г - 3,50 м.; від л. Г до л. В - 5,20 м.; від л. В до л. І - 15,20 м. - межа проходить по лінії розділу житлового будинку; від л. І до л. Й - 2,86 м.; від л. Й до л. К - 7,30 м.; від л. К до л. Ц - 3,00 м.; від л. Ц до л. Н - 11,97 м.; від л. Н до л. М - 21,70 м.; від л. М до л. У - 9,23 м.; від л. У до л. Т - 40,00 м. - межа проходить по межі з садибою № 50; від л. Т до л. С - 14,65 м. (вздовж АДРЕСА_1); від л. С до л. Р - 6,50 м.; від л. Р до л. П - 5,80 м.; від л. П до л. О - 10,82 м.; від л. О до л. Ф - 11,97 м.; від л. Ф до л. Z - 14,32 м.; від л. Z до л. Ю - 2,90 м.; від л. Ю до л. Я - 3,00 м.; від л. Я до л. Д - 20,18 м. (вздовж АДРЕСА_1); площею 570 кв.м., з ділянкою спільного користування площею 6,0 кв.м., відповідно до висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № С-56 від 25.04.2009 р.

На підставі даного рішення апеляційного суду Чернігівської області від 10.06.2009 року ОСОБА_6 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №233147, до складу якої увійшла і ділянка спільного користування ОСОБА_6 та ОСОБА_5, площею - 0,0012 га. Зазначене підтверджується технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 (а.с.24), Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.12.2013 року та не заперечується відповідачем.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи до складу земельної ділянки, що знаходиться у власності ОСОБА_6, не входить ділянка розміром 12 кв.м., яка згідно рішення суду надавалася для спільного користування сторонам, тобто право позивача відповідачем на час винесення судом рішення не порушено.

З даним висновком районного суду не погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.

Судом по справі встановлено, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_6, площею 0,0465 га, з кадастровим номером 7410100000:02:026:5804 за повідомленням Управління Дерземагенства у Чернігівському районі Чернігівської області від 01.10.2014 № 3838 поділена на три окремі земельні ділянки, а саме: площею 0,3080 га, площею 0,0145 га та площею 0,0012 га з окремими кадастровими номерами. Відповідач ОСОБА_6, будучи власником земельної ділянки площею 0,0465 га (а.с.40), після подачі позову прокурором в інтересах ОСОБА_5, звернулася до компетентного органу місцевого самоврядування із заявою про надання згоди на одержання на користь територіальної громади земельної ділянки площею 0,0012 га і на даний час за нею не зареєстровано в Реєстрі права власності на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 0,0465 га з кадастровим номером 7410100000:02:026:5804. Проте, відповідач залишається одноособовим власником земельної ділянки спільного користування площею 0,0012 га і протилежного нею не доведено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.140 Земельного кодексу України, підставою припинення права власності на земельну ділянку є добровільна відмова від права на земельну ділянку.

Порядок припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника від права на земельну ділянку визначений ст.142 Земельного кодексу України. Так, припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню.

Колегія суддів апеляційного суду, відповідно до вимог ст.10 ч.4 ЦПК України, сприяла повному та всебічному з'ясуванню обставин справи.

В судове засідання апеляційного суду відповідачем ОСОБА_6 не було надано угоду про передачу права власності на земельну ділянку площею 0,0012 га між нею та територіальною громадою міста Чернігова. Не була надана суду і належно засвідчена копія рішення Чернігівської міської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, про передачу земельних ділянок у власність, оренду громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва індивідуальних гаражів, городництва та надання згоди на отримання права власності на земельні ділянки на користь територіальної громади міста Чернігова», відповідно до п.13 якого, ОСОБА_6 надано згоду на одержання на користь територіальної громади міста Чернігова права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7410100000:02:026:0192), площею 0,0012 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). На даний доказ послався суд першої інстанції, проте в матеріалах справи міститься лише проект цього рішення без номеру та дати (а.с.109-110).

З огляду на те, що відповідач до цього часу є власником земельної ділянки площею 0,0012 га, що була виділена у спільне користування ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за рішенням суду від 10.06.2009, не можна вважати рішення суду першої інстанції від 06.08.2014 законним і обґрунтованим, оскільки висновок суду у цій справі щодо відсутності порушення прав позивача ОСОБА_5 при видачі оспорюваного Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №233147 є хибним.

А тому, враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Також, відповідно до положень ч.1 ст.88 ЦПК України з ОСОБА_6 та Чернігівської міської ради на користь держави слід стягнути судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі по 121 грн. 80 коп. кожного та за розгляд апеляційної скарги у розмірі по 60 грн. 90 коп. за задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 152, 153 ЗК України, ст. 88, 303, 307, 309 ч.1 п.3,4, ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 серпня 2014 року скасувати.

Позов заступника прокурора м.Чернігова в інтересах ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради, ОСОБА_6 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №233147, що виданий ОСОБА_6 на земельну ділянку загальною площею 0,0465 га, що розташована в АДРЕСА_1, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 22.03.2012 за № 741010001000994 та у відділі кадастру управління Держкомзему у м.Чернігів 26.04.2012, нормативна грошова оцінка якої становить 66 923,26 грн.

Стягнути з Чернігівської міської ради та ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в сумі по 121,8 грн з кожного за розгляд справи в суді першої інстанції та по 60,9 грн з кожного за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: