Справа № 2-869/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 квітня 2008 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Висоцької Г.А. при секретарі - Кашарайло А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконкому ВОЗНЕСЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2008 року позивачка ОСОБА_1,  власниця будинку АДРЕСА_1,  інтереси якої за дорученням представляє ОСОБА_2,  звернулася до суду з позовом до Виконкому Вознесенської міської ради про визнання за нею права власності на самочинно зведені будівлі на земельній ділянці,  загальною площею 1000 кв.м.  виділеній їй для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд.

Позивачка зазначила,  що на підставі рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24.11.2006 року їй належить житловий будинок АДРЕСА_1. За час проживання вона самовільно побудувала : сарай Г-1 площею 6.40 кв.м. ,  душ Д-1 площею 3, 20 кв.м. ,  вбиральню Є-1 площею 4, 70 кв.м. ,  навіс Ж-1 площею 10, 0 кв.м.  без відповідного дозволу.

Просить визнати право власності на самовільно збудовані будови,  так як вони відповідають будівельно-архітектурним,  санітарним,  екологічним,  протипожежним нормам та правилам.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та іі представник ОСОБА_2       позов повністю підтримали,  просять визнати право власності на зведені самочинні забудови.

Представник Вознесенської міської ради в судове засідання не з"явився,  судом належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи,  однак позовні вимоги визнав у заяві на ім"я суду.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4в судове засідання не з»явились,  від них надійшли заяви,  просять слухати справу у їх відсутність,  претензій до позивача не мають(а.с. 26-27).

Дослідивши також матеріали справи,  суд встановив,  що відповідно до рішення Вознесенського міськрайнного суду від 24.11.2006 року (а.с. 10 ) та довідки КП «Вознесенське МБТІ» № 509 від 17.03.2008 р. (а.с. 12) позивачка є власницею будинку АДРЕСА_1,  згідно державного акту на право приватної власності на землю від 02.10.2007 року,  за вказаним будинком закріплена земельна ділянка розміром 1000 кв.м.  (а.с. 14)

Позивачка в порушення встановленого законодавством України дозвільного порядку будівництва збудувала   вказані неї споруди самочинно.

Відповідно до вимог  ст.  375 ч.3 ЦК України будівництво проведено з дотриманням будівельно-архітектурних,  санітарних,  екологічних,  протипожежних норм та Правил,  що підтверджується відповідними довідками з використанням земельної ділянки за призначенням,  не порушуючи прав та законних інтересів держави і інших осіб.

Тому згідно  ст. 376 ч.5 ЦК України позивач має право на визнання за ним права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,  якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року „ Про практику застосування судами законодавства,  що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" господарські будівлі (літні кухні,  сараї,  тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком єдине ціле,  то визнаючи,  що позивач є власником вказаних прибудов,  добудов,  перебудов,  суд не може на кожний об"єкт єдиного цілого визнавати самостійне право власності.

На підставі викладеного,  позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.   ст.  10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконкому Вознесенської міської ради про визнання права приватної власності на самочинно побудовані об"єкти нерухомості - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1,  власницею будинку АДРЕСА_1 право приватної власності на самочинно збудоване нерухоме майно: сарай Г-1 площею 6.40 кв.м. ,  душ Д-1 площею 3, 20 кв.м. ,  вбиральню Є-1 площею 4, 70 кв.м. ,  навіс Ж-1 площею 10, 0 кв.м.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.