Справа № 2-2618/2008р.

РІШЕННЯ

 Іменем України

18 квітня 2008 року        Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого     Процько Я.В.,

при секретарі     Маленька О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  посилаючись на те,  що з відповідачем спільне життя не склалось. Сторони - люди різних характерів та поглядів на життя; більше чотирьох років не ведуть спільного господарства; вони стали чужими людьми та втратили почуття любові,  тому просить позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав,  посилаючись на мотиви вказані у позові та пояснив,  що їх шлюб існує лише формально. Примирення він не хоче,  тому що збереження сім'ї суперечитиме його інтересам.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала та не заперечила проти його задоволення.

Дослідивши та оцінивши докази по справі,  суд встановив такі факти:

Між сторонами шлюб зареєстрований 10.08.1996 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Тернопільського міськвиконкому,  про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №854 та 10.08.1996 року видано свідоцтво про одруження серії І-ИД №030861.

Від даного шлюбу 09.11.1997 року у подружжя народився син ОСОБА_3,  про що 11.12.1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Тернопільської міської ради Тернопільської області видано свідоцтво про народження серія І-ИД №088920.

З пояснень ОСОБА_1 слідує,  що збереження сім'ї суперечитиме його інтересам.

Відповідно до ч.2  ст. 112 СК України,  суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне життя подружжя в збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.

Проаналізувавши докази в їх сукупності суд вважає,  що вжиття заходів для примирення сторін є недоцільним,  оскільки сторони більше чотирьох років не ведуть спільного господарства,  подальше збереження сім'ї суперечитиме інтересам позивача,  а тому позов слід задовольнити,  а шлюб між сторонами розірвати.

Крім цього,  суд вважає,  що витрати по сплаті державного мита при одержанні свідоцтва про розірвання шлюбу а органах реєстрації актів цивільного стану слід покласти на позивача,  а відповідача звільнити від сплати державного мита.

Керуючись  ст.  ст.  10,  11 ч.1,  60,  212-215 ЦПК України,   ст.  ст.  110,  112 СК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  зареєстрований 10.08.1996 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Тернопільського міськвиконкому,  актовий запис №854.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути державне мито в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян з позивача ОСОБА_1,  звільнивши від сплати державного мита відповідача ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня оголошення рішення .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.