Справа № 140/60/14-к

1-кп/140/25/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2014 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Науменка С.М., прокурора Непийвода В. А., з участю адвоката ОСОБА_1, секретаря судового засідання Поронник О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові обвинувальний акт по кримінальному провадженні № 12013010240000558 відносно - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Обідне Немирівського району Вінницької області, жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, пенсіонерки, з середньою освітою, одруженої, являється інвалідом ІІ групи, раніше не судимої, в скоєнні злочинів передбачених ст. 358 ч.1, ст. 358 ч.4, ст. 190 ч.3 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

08.07.2002 року в с. Обідне, Немирівського району ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном та правом на майно, а саме на право на земельну частку (пай) розміром 4 га, та на грошові вклади ОСОБА_3 в приміщенні Обідненської сільської ради Немирівського району підробила офіційний документ -Заповіт своєї матері ОСОБА_3 від 08.07.2002, шляхом виконання підпису в графі «підпис спадкодавця» біля прізвища «ОСОБА_3», який був посвідчений секретарем Обідненської сільської ради, Немирівського району ОСОБА_4 та зареєстрований у Журналі для реєстрації нотаріальних дій за № 74 від 08.07.2002 року, з метою його подальшого використання для оформлення свідоцтва про право на спадщину за Законом. Діючи з єдиним наміром, 28.08.2004 року в с. Обідне, Немирівського району ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном та правом на майно, а саме на право на земельну частку (пай) розміром 4 га, та на грошові вклади ОСОБА_3 в приміщенні Обідненської сільської ради Немирівського району підробила підпис свого рідного брата ОСОБА_5 в графі «підпис ОСОБА_5» в заяві про відмову від спадщини на її користь, яка була посвідчена секретарем Обідненської сільської ради, Немирівського району ОСОБА_4 та зареєстрована у реєстрі за № 140 від 28.08.2004 року, з метою її подальшого використання для оформлення свідоцтва про право на спадщину за Законом.

Так, 20.10.2004 року в м. Немирів, Вінницької області, з метою заволодіння чужим майном та правом на майно, а саме на право на земельну частку (пай) розміром 4 га, та на грошові вклади ОСОБА_3, достовірно знаючи, що спадкоємцями її покійної матері за Законом окрім неї є ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_8 при оформленні свідоцтва про право на спадщину за Законом подала до Державної нотаріальної контори Немирівського району підроблені нею завідомо неправдиві документи, а саме: Заповіт її матері ОСОБА_3 від 08.07.2002 року, заяву від імені її рідного брата ОСОБА_5 про відмову від спадщини на її користь та довідку № 06-9-35 від 01.10.2004 року, видану Обідненською сільською радою Немирівського району та посвідчену секретарем ОСОБА_4 про те, що спадкоємцем на спадкове майно ОСОБА_3 є син - ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_2. Інших спадкоємців за Законом чи Заповітом немає, що не відповідає дійсності. Використання вказаних завідомо неправдивих документів стало підставою оформлення Свідоцтва про право на спадщину за Законом.

Так, 20.10.2004 року в м. Немирів, ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном та правом на майно, а саме на право на земельну частку (пай) розміром 4 га, та на грошові вклади ОСОБА_3 при оформленні свідоцтва про право на спадщину за Законом, достовірно знаючи, що спадкоємцями її покійної матері за Законом окрім неї є ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_8 подала до Державної нотаріальної контори Немирівського району заяву про оформлення права на спадщину за Законом, в якій вказала завідомо неправдиві відомості про те, що спадкоємцями її покійної матері ОСОБА_3 є вона та її рідний брат ОСОБА_5. При цьому подала підроблені нею завідомо неправдиві документи, а саме: заповіт її матері ОСОБА_3 від 08.07.2002 року та заяву від імені її рідного брата ОСОБА_5 про відмову від спадщини на її користь. На підставі чого оформила Свідоцтво про право на спадщину за Законом, а саме на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Прогрес» с. Обідне, Немирівського району, розміром 4 га, вартістю 39652 гривні та на грошові вклади ОСОБА_3 з усіма нарахованими відсотками та компенсаційними виплатами, що зберігаються в Обідненській філії № 020 Немирівського відділення Ощадбанку № 2929 на рахунках НОМЕР_1 на суму 1000 гривень, завдавши своїм рідним братам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та сестрі ОСОБА_8, які є спадкоємцями за Заповітом від 21.11.2000 року майнової шкоди на загальну суму 40 652 гривні.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину в скоєнні інкримінованих її злочинів не визнала. Пояснила, що з 2000 року вона доглядала свою маму ОСОБА_3. На прохання матері вона разом з нею звернулася в сільську раду для оформлення заповіту. Так як мати була хвора, то попросила її розписатися в заповіті замість неї, що вона і зробила. Через деякий час вона разом з братом ОСОБА_5 в приміщенні сільської ради підписалася на його прохання в заяві про відмову в прийнятті спадщини, так як він також був хворий і в нього тряслися руки. Вважає, що вона сама доглядала матір і провела її поховання, а тому має право на спадкове майно після її смерті.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченою, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні було здобуто достатньо доказів її вини в скоєнні інкримінованих їй злочинів.

Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що його мати написала заповіт в 2000 році на п'ятьох дітей, про другий заповіт він нічого не знає. Підпис в його заяві про відмову в прийнятті спадщини він не ставив і йому про цю заяву нічого не відомо.

В судове засідання ОСОБА_7 не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що в 2000 році їхня мати написала заповіт на п'ятьох дітей, про другий заповіт він нічого не знає. Пізніше він довідався, що у вказаному заповіті замість їхньої матері ОСОБА_3 розписалася його сестра ОСОБА_2.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 дала суду аналогічні покази.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона працювала секретарем Обідненської сільської ради. В 2002 році покійна ОСОБА_3 оформила заповіт на свого сина. Вона заповіт не зареєструвала в реєстрі бо забулася. Покійна жалілася, що доглядають діти, тому змінила заповіт. Хто підписував заповіт, вона не знає, так як його підписували в кабінеті сільського голови, яка на даний час померла.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9, суду пояснила, що до неї в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_2, про факт підробки офіційних документів їй стало відомо, лише після того як до неї звернулися працівники правоохоронних органів.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10, суду пояснила, що до неї звернулась ОСОБА_8, щоб вона видала їй довідку на спадкове майно і наявність спадкоємців. Вона видала її довідку згідно заповіту складеного в 2000 році та на підставі пояснень заявника.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №1808\1809\13-21 від 16.10.2013 року, підпис від імені ОСОБА_5 в графі « 28.08.2004 року ОСОБА_5» заяви до Немирівської Нотаріальної контори від 28.08.2004 року на 2-й сторінці спадкової справи, ймовірно виконано самою ОСОБА_2; підпис від імені ОСОБА_3 в графі « 08.07.2002 року ОСОБА_3» заповіту с. Обідне Немирівського району Вінницької області зареєстрованого в реєстрі №74 від 08 липня 2002 року, виконано самою ОСОБА_2.

Також вина обвинуваченої підтверджується оригіналами вказаних документів, спадковою справою померлої ОСОБА_3, копією журналу реєстрації нотаріальних дій Обіднянської сільської ради.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої в скоєнні інкримінованих її злочинів повністю знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.

Суд відноситься критично та не приймає до уваги покази ОСОБА_2 в частині того, що вона розписалася в заповіті від імені своєї матері та в заяві про відмову в прийнятті спадщини від імені брата на їх прохання, так як вони спростовуються іншими доказами по справі. На думку суду, ці покази направлені на уникнення обвинуваченою кримінальної відповідальності. Крім того, дані твердження суперечать іншим доказам, які суд приймає до уваги та вважає їх належними, допустимими та достовірними, що підтверджують вину ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначених злочинів та покладені в основу обвинувачення визнаного судом доведеним. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 категорично заперечив, що просив ОСОБА_2 розписатися в заяві від його імені і, взагалі, не знав про її існування. Також в ході судового засідання було встановлено, що ОСОБА_2, скориставшись підробленим заповітом та заявою свого брата про відмову в прийнятті спадщини, отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку(пай) та грошові кошти у відділенні Ощадбанку, які використала в якості компенсації за поховання матері, що не заперечується і сомою обвинуваченою.

Таким чином, дії обвинуваченої ОСОБА_2 слід кваліфікувати по ст. 358 ч.1 КК України, як підроблення офіційного документу, який посвідчується особою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права з метою його використання; за ст. 358 ч.4 КК України тобто використання завідомо підробленого документа, за ст. 190 ч.3 КК України, як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

При визначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд враховує, що вона раніше не судима, являється пенсіонеркою, по місцю проживання характеризується позитивно, являється інвалідом ІІ групи.

Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання ОСОБА_2, судом встановлено не було.

На підставі викладеного, враховуючи суспільну небезпеку скоєного злочину, особу винного, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_2 слід призначити покарання за скоєння злочину передбаченого ст.190 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі, і, враховуючи, що вона раніше не судима, позитивно характеризується по місцю проживання, являється інвалідом ІІ групи, на підставі ст.75 КК України звільнити її від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком один рік

Також ОСОБА_2 слід визнати винною в скоєнні злочинів передбачених ст.ст.358 ч.1, 358 ч.4 КК України та звільнити її від кримінальної відповідальності за скоєні злочини в зв'язку з закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності, які передбачені ст.49 КК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винною ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ст. 358 ч. 1 КК України та на підставі ст.49 КК України звільнити її від кримінальної відповідальності за скоєний злочин в зв'язку з закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності;

Визнати винною ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ст.358 ч.4 КК України та на підставі ст.49 КК України звільнити її від кримінальної відповідальності за скоєний злочин в зв'язку з закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності;

Визнати винною та призначити покарання ОСОБА_2 за ст. 190 ч.3 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з іспитовим строком один рік.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти про зміну свого постійного місця проживання кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 3183,2 грн. судових витрат за проведення судово-почеркознавчих експертиз.

Речові докази по справі:оригінал заповіту ОСОБА_3 від 2002 року та спадкову справу №702\2004 померлої ОСОБА_3 зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницькій області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя: