Справа № 509/3021/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого-судді - Козирського Є.С.

за участю секретаря - Мочернюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість на загальну суму 4 791 925 грн. 40 коп., а також стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання з'явилася, позов визнала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки невідомі.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позов підлягаючим частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

06.12.2005 року АКБ «Райффайзенбанк України», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № ML-501/207/2005, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 40 000 доларів США.

Отже, Банк та ОСОБА_1 вступили у правовідношення, суть якого, згідно до ст. 509 ЦК України, полягає в тому, що одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) чи утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Уклавши з позивачем кредитний договір та отримавши грошові кошти, відповідач порушив свої договірні зобов'язання. На даний час кредитна заборгованість відповідачем погашена не була.

Таким чином, станом на 03.06.2014 року р. за ОСОБА_1 рахується заборгованість по кредитному договору № ML-501/207/2005 на загальну суму 1 929 366,30 грн. що складає 163,049,64 дол. США (за курсом НБУ на 03.06.2014р. 11,833 грн. за 1 долар США), яка складається з: залишок заборгованості за кредитом - 31 812,70 дол. США; сума відсотків за користування кредитом - 3 148,39 дол. США; сума пені за прострочення виконання зобов'язань - 128 088,55 дол. США.

Крім цього, 25.12.2007 року ЗАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № ML-501/260/2007, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 70 693 доларів США.

Отже знову Банк та ОСОБА_1 вступили у правовідношення, суть якого, згідно до ст. 509 ЦК України, полягає в тому, що одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) чи утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Уклавши з позивачем кредитний договір та отримавши грошові кошти, відповідач порушив свої договірні зобов'язання. На даний час кредитна заборгованість відповідачем погашена не була.

Таким чином, станом на 03.06.2014 року р. за ОСОБА_1 рахується заборгованість по кредитному договору № ML-501/260/2007 на загальну суму 2 862 559,10 грн. що складає 241 913,22 дол. США (за курсом НБУ на 03.06.2014р. 11,833 грн. за 1 долар США), яка складається з: залишок заборгованості за кредитом - 46 662,97 дол. США; сума відсотків за користування кредитом - 5 208,04 дол. США; сума пені за прострочення виконання зобов'язань - 190 042,21 дол. США.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Через такі дії відповідачів позивач був вимушений звернутись до суду з дійсним позовом, у зв'язку з чим поніс судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 3 654 грн., про що свідчать відповідні квитанції у матеріалах справи.

26.11.2010 року у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли права вимоги за кредитними договорами № ML-501/260/2007 та № ML-501/207/2005.

Відповідно до положень ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач просить стягнути солідарно заборгованість з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на те, що останній є поручителем по зазначеним кредитним договорам, проте позивачем не надано належних та відповідних доказів, які підтверджують що ОСОБА_2 дійсно є поручителем по кредитним договорам № ML-501/260/2007 та № ML-501/207/2005.

Через викладене суд прийшов до переконливого висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 4 791 925,40 грн. та судові витрати у розмірі 3 654грн.

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 57-60, 208, 209, 213-215, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 524-526, 530, 549, 551, 575, 625, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором ML-501/207/2005 від 06.12.2005 року у розмірі 1 929 366,30 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-501/260/2007 від 25.12.2007 року у розмірі 2 862 559,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення або отримання копії рішення стороною, яка не була присутня в судовому засіданні.

Суддя Є.С.Козирський