Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

 Іменем  України

09 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних

справах апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого - судді     Жигановської О.С

суддів:                                         Павицької Т.М. ,  Косигіної Л.М.

при секретарі судового  Порохня М. М.

засідання

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття Спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_1,   ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня

2008 року,

встановила :

У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даною позовною заявою.

Зазначив,  що 29 вересня 2000 року на його користь батько - ОСОБА_6 склав заповіт,  який є не скасований та не змінений. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер. У відповідності до вимог  ст. 54 9 ЦК України в редакції закону 1963 року після смерті батька він фактично прийняв спадщину шляхом вступу в управління і володіння спадковим майном,  а саме: квартирою,  речами,  документами,  речами домашнього вжитку тощо.

В процесі розгляду справи ОСОБА_1 доповнював та змінював свої позовні вимоги (а.с. 14-15,  73),  проте,  остаточно визначив їх як встановлення факту прийняття спадщини після смерті  батька

(а.с. 339-340).

Рішенням  Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2008 року  в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянти просять скасувати дане рішення,  посилаючись на те,  що воно є незаконним,  постановлено з порушенням

Справа №22ц/617                      Головуючий у 1-ї інстанції Драч Ю.І.

Категорія 37                               Суддя-доповідач Жигановська О.С.

норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову,  суд 1 інстанції виходив з того,  що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 11 березня 2004 року дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_5 продовжено строк для прийняття спадщини та визнано за нею право власності на спадкове майно. За таких обставин позивачу не може бути продовжений строк для прийняття спадщини після смерті батька та визнано за ним право власності на спадкове майно.

Проте,  з таким висновком суду погодитись не можливо.

Відповідно до  ст. 54 9 ЦК України в редакції закону від 1963 року,  що діяв на час виникнення спірних правовідносин,  визнається,  що спадкоємець прийняв спадщину,  якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено,  що 29 вересня 2000 року ОСОБА_6 на користь свого сина ОСОБА_1 склав заповіт на все належне йому майно. Даний заповіт нотаріально посвідчений,  не змінений та не скасований (а.с. 5).

Спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4). Після його смерті позивач у встановлений законом строк фактично вступив в управління і володіння спадковим майном.  Так,  ОСОБА_1 на підставі заповіту,  наданого в ЖБК „Житловик" переоформив на своє ім'я особовий рахунок по квартирі АДРЕСА_1,  яка належала його батьку на праві приватної власності на підставі приватизації. ОСОБА_1 вселився в названу квартиру і проводив оплату за надані комунальні послуги (а.с. 31, 53). Також позивач на підставі заповіту переоформив на своє ім'я компенсаційний рахунок у Корольовському відділенні №8093 Ощадного банку України (а.с. 6).

Висновки суду 1 інстанції та заперечення представника відповідачки ОСОБА_5 про те,  що судовим рішенням за останньою визнано право власності на спадкове майно,  а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню,  є необґрунтованими. Так,  з оглянутої в судовому засіданні цивільної справи за позовом ОСОБА_5 про продовження строку прийняття спадщини і визнання права власності на спадкове майно вбачається,  що дружина спадкодавця,  діючи недобросовісно,  приховала від суду наявність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_6,  а це четверо його дітей,  в тому числі і позивач. Тим часом,  суд 1 інстанції в свою чергу не звернув увагу на те,  що в матеріалах справи містяться відомості з нотаріальної контори про наявність вчиненого спадкодавцем заповіту та не з'ясував коло спадкоємців,  що призвело до ухвалення незаконного рішення,  яке на даний час скасовано.

За таких обставин,  рішення суду 1 інстанції,  як постановлене з порушенням норм матеріального права,  підлягає скасуванню з ухваленням нового - про задоволення позову ОСОБА_1

Керуючись  ст.  ст. 209,  218,  303,  307,  309,  316,  317,  319,  324,  325 ЦПК України,   ст. 549 ЦК України в редакції закону від 1963 року,  колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду М. Житомира від 22 січня 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити. Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_6,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців,  з дня набрання ним законної сили.