Справа № 761/14909/14-ц

Провадження №2/761/4919/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Кривошия О.О.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника 3-ої особи Дриги Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод та визначення способу спілкування з дитиною, -

в с т а н о в и в:

У травні 2014р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовною заявою, в якій поставлено питання про зобов'язання відповідача не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, та визначення способу спілкування з дитиною. А саме, позивач просив суд визначити наступні способи його участі у вихованні дитини:

- побачення два рази на тиждень: в святкові дні, суботу та неділю кожного тижня з 10:00 год. до 17:00 год. за місцем перебування дитини, або на розсуд батька (позивача) без участі ОСОБА_2 (матері дитини), з правом залишатися дитині на ніч з батьком за адресою: АДРЕСА_1;

- дозволити позивачу забирати дитину з дитячого садочка кожного тижня у п'ятницю без присутності матері;

- дозволити спільний відпочинок дитини з батьком шляхом відвідування розважальних комплексів для дитини відповідного віку;

- дозволити необмежене спілкування позивача з сином засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку.

Також позивач просив зобрв'язати відповідача повідомляти йому про терміни від'їзду та перебування сина за межами постійного проживання шляхом письмового повідомлення не пізніше ніж за 5 днів перед від'їздом.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що після розірвання шлюбу з відповідачем, коли їх спільна дитина залишилася проживати разом з матір'ю, остання перешкоджає йому, як батьку дитини, приймати активну участь у вихованні з сином, що зумовило звернення до суду.

В судовому засіданні позивач підтримав позов та вказав на те, що за час розгляду справи вони з відповідачем майже домовилися з приводу його спілкування сином. Проте, оскільки між сторонами існують неприязні стосунки, він наполягав на визначенні судом порядку спілкування батька з дитиною, щоб уникнути конфліктів з відповідачем, та щоб можливість спілкування із сином не залежала від настроїв відповідача.

Відповідач та її представник заперечували протии позовних вимог з посиланням на те, що насправді відповідач не перешкоджає в побаченнях дитини з батьком, натомість з огляду на малолітній вік сина, та особисті психологічні особливості позивача (емоційний характер, схильність до проявів агресії), відповідач наполягає на тому, що побачення мають відбуватися в її присутності у вихідні дні з 11:00 год. до 13:00 год. з огляду на режим дня дитини. При цьому, відповідач вказувала на те, що мав місце випадок, коли син залишився ночувати в батька, та після застосування останнім ліків без узгодження із лікарем, та без порад з нею, син тяжко захворів, тому вона категорично заперечувала на особистих побаченнях без її участі поки дитина маленька.

Представник Органу опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації після вивчення обставин справи, проведення роботи з батьками та дослідження документів, просила задовольнити позовні вимоги частково, дозволивши позивачеві зустрічі з сином в присутності матері кожної першої та третьої суботи місяця з 11:00 год. до 17:00 год. та в будь-який буденний день на розсуд суду з урахуванням графіку роботи сторін та денного режиму дитини.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача та її представника, представника третьої особи, дослідивши докази зібрані в справі, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ч.1 ст. 159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Частиною 2 вищевказаної норми встановлено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його приживання, тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин. що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною в присутності іншої особи.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 25.09.2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано за рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 04.03.2014 року. Вказане рішення суду набрало законної сили 17.03.2014 р., зареєстровано розірвання шлюбу 25.03.2014 р.

Від шлюбу сторони мають дитину - сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. В свідоцтві про народження дитини, сторони записані відповідно батьком та матір'ю. Дитина проживає з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно висновку Органу опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві від 05.09.2014 р., актом обстеження умов проживання малолітньої дитини встановлено створення дитині необхідних умов для виховання та розвитку.

Судом, з пояснень сторін, а також наданих ними письмових доказів, встановлено, що між сторонами склалися неприязні стосунки, в результаті, яких у сторін виникає спір з приводу визначення порядку спілкування та приймання участі у вихованні дитини позивачем.

Воночас, судом установлено, що позивач у справі ОСОБА_1 у 2012 році перебував на обліку в Шевченківському РУ ГУ МВС України в м.Києві як особа, яка чинила насильство в сім'ї.

За таких обставин суд погоджується із рекомендаційним висновком Органу опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві щодо встановлення порядку спілкування позивача з дитиною в присутності матері (відповідача у справі).

При цьому, визначаючи графік побачень, суд виходить з того, що необхідно встановити порядок спілкування лише щодо вихідних днів, оскільки в судовому засіданні установлено, що побачення батька з сином в присутності матері відбувається, але має нерегулярний характер, тому це питання потребує вирішення судом.

Частиною 2 ст. 155 СК України визначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 р., дата набуття чинності для України 27.09.1991 р.) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ч.8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Отже, із системного тлумачення ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст.ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

З урахуванням встановлених судом обставин, віку дитини, висновку Органу опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві від 05.09.2014 р., а також розглянувши запропоновані сторонами варіанти можливого спілкування батька з дитиною, виходячи з балансу інтересів дитини та її батьків, суд вважає за необхідне встановивши порядок участі позивача ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення побачень в присутності матері ОСОБА_2 кожної першої та третьої суботи місяця в період з 10:00 год. до 17:00 год.

В задоволенні іншої частини вимог: щодо зобов'язання відповідача не перешкоджати позивачеві у спілкуванні з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку; зобрв'язання відповідача повідомляти позивачеві про терміни від'їзду та перебування сина за межами постійного проживання; надання дозволу на відвідання позивачем разом з дитиною розважальних закладів, а також щодо можливості побачень позивача з сином у зручних для нього час за попереднім узгодження таких побачень із відповідачем, то суд дійшов висновку про те, що в ході судового розгляду справи суду не доведено порушення прав позивача на побачення з сином вищевказаними способами, тому в позові в цій частині суд відмовляє.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод та визначення способу спілкування з дитиною - задовольнити частково.

Визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом встановлення побачень в присутності матері ОСОБА_2 кожної першої та третьої суботи місяця в період з 10:00 год. до 17:00 год.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя