УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 р. Справа № 876/1258/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Благодійного фонду «Нова Галичина» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року про закриття провадження у справі №2а - 10033/12/1370 за адміністративним позовом Благодійного фонду «Нова Галичина» до Прокуратури м. Львова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

Благодійний фонд «Нова Галичина» звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прокуратури м. Львова і просив з урахуванням доповнень до позовної заяви визнати протиправними дії щодо ненадання відповіді на звернення та зобов'язати надати відповідь на звернення №115 від 26 вересня 2012 року, №151 від 07 листопада 2012 року, а також відповідь на скаргу №165 від 05 грудня 2012 року у відповідності до вимог ст. ст. 19, 20 Закону України «Про звернення громадян».

Позовні вимоги мотивовані тим, що на неодноразові звернення до відповідача відповіді на звернення не отримано. В ході проведення перевірки щодо наявності у діях службових осіб управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради ознак злочинів, передбачених відповідними статтями Кримінального кодексу України не було враховано питань, які викладені у зверненні позивача. При цьому вважає, що наданий позивачу висновок з відповідним формулюванням і під умовою є дією, що має ознаки кримінального злочину.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року провадження у справі за адміністративним позовом Благодійного фонду «Нова Галичина» до Прокуратури м. Львова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії закрито.

Позивач з таким судовим рішенням суду першої інстанції не погодився і оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що до заявлених позовних вимог повідомлення про злочини не мали жодних юридичних наслідків, а тому суд першої інстанції мав повноваження відкинути все, що не стосується справи по суті. Публічно - правові відносини сторін по справі, що не були вирішені у відповідності до Конституції України, повинні бути вирішені у даній справі в порядку адміністративного судочинства.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання представників не направили, хоча були повідомлені у встановленому законом порядку та належним чином про дату, час та місце судового засідання апеляційного суду.

Також, від вказаних осіб відсутні клопотання про розгляд справи за участі їх представників.

У зв'язку з цим та у відповідності до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що позивач подав до Прокуратури м. Львова зверненнями, в яких просив притягнути до дисциплінарної відповідальності осіб прокуратури, які не належним чином виконують свої прямі посадові обов'язки, а також повідомив про те, що дії працівників управління архітектури Львівської міської ради мають ознаки кримінального злочину передбаченого ст. 365 Кримінального кодексу України. Тобто, за висновком суду першої інстанції, позивачем подано заяви про злочин. Такі повідомлення (заяви) про злочин вирішуються відповідно до вимог ст. 97 Кримінально - процесуального кодексу України, а прийняте на цій підставі рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Кримінально - процесуальним кодексом України, що у свою чергу виключає можливість розгляду поданого позову в порядку адміністративного судочинства. У зв'язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку, що викладені в адміністративному позові вимоги повинні вирішуватись в порядку, передбаченому кримінально - процесуальним законодавством.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Як убачається з матеріалів справи, Благодійний фонд «Нова Галичина» подавав до Прокуратури м. Львова звернення, у яких повідомляв про вчинення злочину посадовими особами управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради, а також просив притягнути до дисциплінарної відповідальності працівників прокуратури, які не належним чином виконують свої прямі посадові обов'язки.

В подальшому, у зв'язку із не розглядом відповідачем звернень та невирішенням питань, викладених у зверненнях, позивач звернувся з адміністративним позовом до Львівського окружного адміністративного суду, у якому пред'явив вимоги до прокуратури м. Львова з приводу вирішення його звернень.

Даючи парову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на таке.

Статтями 2, 4, 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено завдання адміністративного судочинства та порядок реалізації права на судовий захист у сфері публічно правових відносин. Зокрема, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій. Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права та інтереси і на вказаний спір поширюється юрисдикція адміністративних судів. Тобто, адміністративним судам підсудні публічно правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Крім цього, статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно - правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Тобто, завдання адміністративного судочинства обумовлюються його особливостями, які відрізняють його від інших видів судочинства.

Зміст та спрямованість правосуддя випливає із обов'язку держави по забезпеченню прав і свобод людини. Завдання будь - якого судочинства відображає його спрямованість, тобто кінцеву мету.

У відповідності до ст. 236 Кримінально - процесуального кодексу України 1960 року, скарга на дії прокурора подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу.

Дії прокурора також можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З огляду на вказані вище обставини та положення відповідних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суть поданих позивачем звернень до відповідача, а також викладених в адміністративному позові вимог та обставин, на які послався позивач, є підставою для висновку, про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Це в свою чергу є підставою, передбаченою ст. 157 ч. 1 п. 1 Кодексу адміністративного судочинства України, закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

На підставі системного аналізу вказаних правових норм, враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вищевказаним вимогам і при її постановленні були дотримані процесуальні норми.

Порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи та невідповідність висновків суду обставинам справи згідно ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. При цьому, даною процесуальною нормою не передбачено повноважень суду апеляційної інстанції у зв'язку із скасуванням ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, приймати рішення по суті позовних вимог.

Проте, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції процесуальних норм не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені матеріалами справи, а тому такі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Тому, апеляційної скаргу позивача слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції відповідно - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 200, 204, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Благодійного фонду «Нова Галичина» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року про закриття провадження у справі №2а - 10033/12/1370 за адміністративним позовом Благодійного фонду «Нова Галичина» до Прокуратури м. Львова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення особам, які беруть участь у справі, копії ухвали і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Р. В. Кухтей

І. О. Яворський