1кп-175/1387/14-к

Вирок

Іменем України

15 квітня 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Воздвиженського О.Л.,

при секретарі Рашед Ю.О.,

за участю прокурора Соколова Є.А.,

представника потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42013040440000034 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, офіційно не працюючого, одруженого, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого,

- 19 вересня 2011 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області засуджено за ч.4 ст. 191, ч.1 ст.209, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах всіх форм власності строком на три роки, без конфіскації всього особистого належного йому майна. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання за умови, що на протязі 3 років випробуваного строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

встановив:

19.09.2011 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області ОСОБА_2 визнанно винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст.209, ч.1 ст.70 КК України, та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах всіх форм власності строком на три роки, без конфіскації всього особистого належного йому майна. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання за умови, що на протязі 3 років випробуваного строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки та стягнути з ОСОБА_2 на користь ПІІ «Іст Болт Україна» матеріальну шкоду в розмірі 108 250 гривень.

На підставі виконавчого листа № 1-243/2011 виданого 20.10.2011 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.09.2011 року, яке вступило в законну силу 05.10.2011 року.

Також встановлено, що ОСОБА_2 з весни 2013 року, точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, по теперішній час неофіційно працює та має дохід в середньому від 800 до 1000 гривень на місяць. Крім того з моменту вступу в законну силу вироку, тобто з 05.10.2011 року по 17.03.2014 року ОСОБА_2 на облік до центру зайнятості з метою пошуку офіційної роботи не став, з метою уникнення виплати заборгованості перед ПІІ «Іст Болт Україна» у вказаний період часу свій дохід від неофіційної роботи від Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції приховував.

Так, ОСОБА_2, маючи реальну можливість виконати вирок суду, достовірно знаючи, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України, а саме, їх умисне невиконання тягне за собою кримінальну відповідальність, не реагував на вимоги державного виконавця та не вчинив дій, направлених на виконання вироку суду.

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи допитаним в судовому засіданні, вину у вчинені зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи. У скоєному щиро розкаявся.

Дослідження доказів на підтвердження обставин злочину обвинувачений вважав недоцільним.

Провина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного судом діянні підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності його позиції, а також розґяснивши передбачені частиною 3 статті 349 КПК процесуальні наслідки визнання таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.382 КК України, яке виразилося в умисному невиконанні вироку суду, що набрав законної сили.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_2, - раніше судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття, повне визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_2, суд погоджується з представником державного обвинувачення про вид і міру покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді штрафу, вважаючи, що дане покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. в дохід держави.

Роз'яснити ОСОБА_2, що несплачену суму штрафу може бути замінено покаранням у виді громадських робіт або виправними роботами в порядку ст. 53 КК України.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя О.Л. Воздвиженський