Справа № 301/750/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2014 р.

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., при секретарі Сак А.П., Шерегій Н.В., з участю прокурора Косюка М.Ф., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, раніше не судимого, з вищою освітою, працюючого міліціонером окремого взводу конвойної служби міліції УМВС України в Закарпатській області, одруженого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 15 квітня 2012 року в проміжок часу з 03 години 30 хвилин по 04 годину 30 хвилин на автодорозі Хмільник - Іршава у напрямку м. Іршава в с. Хмільник, Іршавського району, Закарпатської області, керуючи технічно справним автомобілем «Scoda Superb», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив вимоги п.п. 11.2, 12.1, 12.4 та 21.1 Правил дорожнього руху України, а саме: на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год; дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі, обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення; та рухаючись зі швидкістю більше ніж 74,2 км/год., перевозячи на трьох пасажирів більше допустимої кількості, визначеної технічною характеристикою заводу виробника цього автомобіля, після проїзду правого повороту перед будинком № 1 в с. Хмільник, Іршавського району, проявив неуважність до дорожньої обстановки, її змін, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки (зокрема стан дороги), щоб мати змогу постійно контролювати його рух, при виникненні небезпеки для руху у виді вибоїни на проїзній частині дороги неправильно застосував прийоми керування автомобілем, вибрав швидкість руху автомобіля та виконав маневр об»їзду вибоїни на дорожньому полотні, при якій втратив контроль над рухом автомобіля, що, як наслідок, призвело до його заносу з виїздом на праве узбіччя дороги та перекиданням на дах у кювет. В результаті даної ДТП пасажири автомобіля ОСОБА_9 та ОСОБА_6 отримали легкі тілесні ушкодження, пасажири ОСОБА_5 та ОСОБА_3 тримали легкі тілесні ушкодження та середньої тяжкості тілесні ушкодження, пасажир ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а пасажир ОСОБА_10 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла. Порушення вимог п.п. 11.2, 12.1, 12.4, 21.1 Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_1 знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди та її наслідками.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої та заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину не визнав та показав, що 15 квітня 2012 року біля 3 години його знайомі попросили відвезти їх у сусіднє село, на що він погодився. Падав сильний дощ, він рухався зі швидкістю до 60 км/год, оскільки була погана видимість, і при в»їзді в село Хмільник заднє колесо автомобіля потрапило у вибоїну, внаслідок чого його автомобіль знесло на узбіччя, він втратив керованість автомобілем і автомобіль перекинувся. Вважає себе невинуватим у даному ДТП, оскільки він не мав можливості уникнути в»їзду у вибоїну, про що також ствердили висновки експертів, виконані за клопотанням захисту. При цьому зазначив, що потерпілим шкоду відшкодував у повному обсязі. Просить його виправдати.

Не дивлячись на заперечення ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена в ході судового слідства та стверджена в судовому засіданні показаннями потерпілих, свідків та письмовими доказами, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні.

Експерт ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердив надані ним висновки та показав, що в даній ситуації можливість збереження водієм контролю над керованістю автомобілем при проїзді вибоїни пов»язана з оцінкою суб»єктивних якостей водія, які не входять до його компетенції.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судовому засіданні показали, що до обвинуваченого ОСОБА_1 не мають ніяких претензій ані матеріального ані морального характеру, вважають його невинуватим у даному ДТП, подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності та в заявах вказали, що у судових дебатах участі брати не бажають, просить не позбавляти його волі.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що вона є мамою обвинуваченого, зі слів сина їй відомо, що він їхав на автомобілі, автомобіль в»їхав у яму і втратив керованість, дорога була слизька і автомобіль потрапив у ДТП, після цього син більше восьми місяців знаходився на лікуванні.

Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в судовому засіданні показали, що 15 квітня 2012 року біля 04 години вони прокинулися від сильного гуркоту та шуму, а коли вибігли на вулицю, то побачили у кюветі перекинутий легковий автомобіль, з боку якого лунали крики по допомогу, під автомобілем лежала молода дівчина, яка кричала по допомогу та яку вони витягли з-під автомобіля. Вони викликали швидку. На той час дорожнє покриття було мокре, падав дощ, ДТП трапилася на відрізку дороги, де за 50 метрів є підйом, після якого дорога має заокруглення.

З протоколу огляду місця події, схеми та фото-таблицею до нього від 15 квітня 2012 року (Т.1 а.с. 4-23) встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди, яким є центральна дорога с. Хмільник, навпроти будинку № 1, Іршавського району, Закарпатської області, сполученням Іршава-Берегово, на місці закінчення правого повороту в сторонку міста Іршава. Дорожнє покриття на місці ДТП мокре. На правому дорожньому полотні біля роздільної смуги виявлено яму розміром шириною 76 см х 95 см, глибиною - 5,5 см. Від ями посередині виявлено сліди протектора та нашарування шин автомобіля, які плавно прямують на праве узбіччя, та які співпадають з протектором шин автомобіля «Scoda Superb», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Висновком судово-медичного експерта-токсиколога від 17 квітня 2012 року за № 1341 (Т.1 а.с. 195-197) встановлено, що в крові ОСОБА_1 не виявлено метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів.

Висновком судової медичної експертизи № 29 від 17 квітня 2012 року встановлено, що причиною смерті ОСОБА_10 виявилися закрита травма черепа з розривами внутрішніх органів, перше, це печінки з крововиливом в черевну порожнину. Травматичного шоку на фоні закритої внутрічерепної травми з крововиливом під оболонки головного мозку. Наявність трьох паралельних розривів печінки, крововилив в черевну порожнину, крововилив під оболонки головного мозку, ознаки травматичного шоку в нирках у виді мілкоцяткових крововиливів, гостре малокрів»я та шокові зміни у нирці. Наказом № 6 Міністерства охорони здоров"я України від 17 січня 1995 року, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент спричинення, що призвели до смерті потерпілої. Вказані тілесні ушкодження виникли від удару тіла з частинами салону автомобіля, падіння на шляхове покриття, грунт, удару частинами тіла об дорожнє покриття, відносяться до автотравми з випадінням пасажира з рухаючогося з перекодуванням легкового автомобіля, спричинені в термін 15 квітня 2012 року та перебувають у прямому причинному зв»язку з даною ДТП та настанням смерті ОСОБА_10 (Т. 1 а.п. 200-205).

Висновком судово-медичної експертизи № 89 від 17 квітня 2012 року у потерпілої ОСОБА_6 виявлені легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки не більше 6 днів, спричинені внаслідок дії тупого твердого предмету, яким могли бути частині всередині автомобіля при опрокидуванні, в якому вона була пасажиром, в термін 15 квітня 2012 року (Т.1 а.с. 213-215).

Висновком судово-медичної експертизи № 137 від 17 квітня 2012 року у потерпілого ОСОБА_3 виявлені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я до 21 дня, та середньої тяжкості тілесні ушкодження, що призвели до розладу здоров»я більше 21 дня, спричинені внаслідок дії тупого твердого предмету, яким могли бути частини салону автомобіля при опрокидуванні, в якому він був пасажиром, а також при випадінні із салону автомобіля на грунт, в термін 15 квітня 2012 року (Т.1 а.с. 218-221).

Висновком судово-медичної експертизи № 120 від 17 квітня 2012 року у потерпілого ОСОБА_4 виявлені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я до 21 дня, середньої тяжкості тілесні ушкодження, що призвели до розладу здоров»я більше 21 дня, та тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, у вигляді закритої хребетно-спінальної травми, двобічного перелому основи дужки хребця, забій спинного мозку в поперековому відділі хребта з нижнім периферичним пара парезом з порушення функції органів малого тазу по типу затримки з двобічною гіпостезією, спричинені внаслідок дії тупого твердого предмету, яким могли бути частини салону автомобіля при опрокидуванні, в якому він був пасажиром, з послідуючим випадінням із салону автомобіля на грунт чи дорожнє покриття, в термін 15 квітня 2012 року (Т.1 а.с. 224-228).

Висновком судово-медичної експертизи № 86 від 17 квітня 2012 року у потерпілої ОСОБА_5 виявлені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я до 21 дня, середньої тяжкості тілесні ушкодження, що призвели до розладу здоров»я більше 21 дня, спричинені внаслідок дії тупого твердого предмету, яким могли бути частини салону автомобіля при опрокидуванні, в якому вона була пасажиром, з послідуючим випадінням із салону автомобіля на грунт, в термін 15 квітня 2012 року (Т.1 а.с. 231-234).

Висновком судово-медичної експертизи № 136 від 17 квітня 2012 року у потерпілого ОСОБА_8 виявлені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я до 21 дня, спричинені внаслідок дії тупого твердого предмету, яким могли бути частини салону автомобіля при опрокидуванні, в якому він був пасажиром, з послідуючим випадінням із салону автомобіля на грунт чи дорожнє покриття, в термін 15 квітня 2012 року (Т.1 а.с. 237-240).

З протоколу огляду транспортного засобу встановлено, що автомобіль «Scoda Superb», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, має множинні механічні пошкодження кузова у вигляді вм»ятин, кузов має загальний перекіс даху і стійок даху по напрямку справа на ліво, значні пошкодження мають передня панель каркасу кузова, капот двигуна, переднє ліве та праве крила ( Т.1 а.с. 257-262).

Згідно висновку судової авто-технічної експертизи з дослідження технічного стану автомобіля з фото-таблицею до нього від 05 червня 2012 року (Т. 2 а.с. 9-22), рульова, гальмівна, ходова система та система освітлення автомобіля «Scoda Superb», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходилися у працездатному стані.

Відповідно до висновку комісійної судової авто-технічної експертизи № 1958 від 23 жовтня 2012 року, виконаної за постановою органу досудового слідства, в даній дорожній ситуації водій автомобіля«Scoda Superb» ОСОБА_1 не повинен був саджати в салон автомобіля більш ніж як чотирьох пасажирів, рухатися по дорозі сполученням м. Іршава - с. Хмільник зі швидкістю не більше ніж 90 км/год, а в»їжджаючи на територію населеного пункту села Хмільник повинен був зменшити швидкість до 60 км/год. Тільки за рахунок руху автомобіля в стані заносу та за рахунок перекидання на дах була погашена швидкість в 74,2 км/год.. В даному випадку визначити втрати кінетичної енергії на удар автомобіля у підкіс кювету, а також на удар у дерево та на деяких ділянках шляху, непозначених на схемі, неможливо. Дійсна швидкість автомобіля перед пригодою була більшою за 74,2 км/год., тобто, перевищувала допустиму в 60 км/год. швидкість для руху в населених пунктах. З технічної точки зору причиною з»їзду автомобіля з проїзної частини дороги і причиною дорожньо-транспортної пригоди є обставини, пов»язані із тим, що від час виконання маневру об»їзду вибоїни водій автомобіля ОСОБА_1 не врахував дорожню обстановку (зокрема стан дороги) і рухався з такою швидкістю, яка не давала йому можливість постійно контролювати рух автомобіля (Т.2 а.с. 43-52).

Щодо доводів обвинуваченого щодо відсутності його вини у даній ДТП з посиланням на висновки експертиз № № 618, 619, 622, виконані за клопотанням захисту, то суд зазначає наступне. Відповідно до висновку судової транспортно-трасологічної експертизи за № 618 від 21 серпня 2013 року, виконаної за клопотанням захисту, траєкторія руху автомобіля марки «Scoda Superb», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, до моменту ДТП (перекидання автомобіля) на ділянці від ями, виявленої на проїзній частині дороги на відділі 90,6 м. від будинку № 1, що знаходиться на цій дорозі, до місця знаходження автомобіля, збігається із траєкторією слідів коліс № 2,6,7, виявлених на місці події (Т.4 а.с. 148-150). Також висновком дорожньо-технічної експертизи № 619 від 14 жовтня 2013 року, виготовленого за клопотанням захисту, визначено середній коефіцієнт зчеплення дорожнього покриття на ділянці проїзної частини правої смуги руху автодороги Хмільник-Іршава в населеному пункті с. Хмільник, де 15 квітня 2012 року сталася ДТП, який складає 0,42 (Т.4 а.с. 165). Згідно висновку судової авто-технічної експертизи № 622 від 15 жовтня 2013 року, виконаної за клопотанням захисту, встановлено, що максимальна величина сповільнення автомобіля могла знаходитися в межах від 3,4 м/с.кв. на ухилі у 4% до 4,1 м/с.кв.. На горизонтальній ділянці дороги. Відповідно до цього висновку визначено, що якщо глибина та розміри пошкодження дорожнього полотна перевищують допустимі межі, то з технічної точки зору уже неможливо виключити їх вплив на керованість транспортного засобу, адже сам зміст обмежень розмірі пошкоджень якраз і полягає у виключенні таких можливих впливів.

Однак дані, здобуті при проведенні вищенаведених експертиз, призначених за клопотанням захисту і використані для оцінки факторів, які пов»язані зі станом дорожнього покриття, зокрема із наявністю вибоїн дорожнього покриття та умовами зчеплення шин з дорогою, не можуть бути взяті судом до уваги з тих підстав, що заміри вибоїни, яка цікавила адвоката, експертом були здійснені на час виконання експертизи станом на 14 жовтня 2013 року, а саме: розміри вибоїни визначені 95 см. х 45 см., а глибина - 13,5 см., а не ті, які здобуто органом досудового слідства при проведенні огляду місця події на час ДТП, які згідно протоколу огляду місця події, схеми та фото-таблицею до нього від 15 квітня 2012 року становили відповідно: розміри - 0,76 см. х 0,95 см., а глибина - 5,5 см..

На підставі ухвали суду від 29 листопада 2013 року СВ Іршавського РВ УМВС України було проведено слідчий експеримент, в ході якого було встановлено віддаль, з якої водій ОСОБА_1 мав об»єктивну можливість побачити вибоїну на смузі руху керованого ним транспортного засобу під час дорожньо-транспортної, а саме: 12,9 метрів.

Також під час судового розгляду судом по справі було призначено комісійну судову авто-технічну експертизу та відповідно до висновку якої за № 1869 від 25 липня 2014 року, встановлено, що при вихідних даних, встановлених при слідчому експерименті водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути в»їзду у вибоїну шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування (при цьому не виключена ситуація, при якій до моменту цього в»їзду водій ОСОБА_1 навіть не встигав би привести у дію гальма свого автомобіля. Однак, даний висновок експерта також не бути взяти судом до уваги як такий, що виключає вину ОСОБА_1, по скільки у ньому не вирішено всіх питань, поставлених експертом перед судом, насамперед яка була дійсна швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 з врахуванням його завантаженості.

Інших доказів сторонами кримінального провадження суду не надано.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 КК України суд визнає добровільне відшкодування завданих збитків усім потерпілим.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст. 67 КК України суд визнає тяжкі наслідки, завдані злочином.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки та особу обвинуваченого ОСОБА_1, який характеризується по місцю роботи та місцю проживання позитивно, судиться вперше, є молодим за віком, з потерпілими примирився, повністю відшкодував їм заподіяні збитки, вони до нього не мають претензій.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання"№ 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує дані про його особу, те, що він по місцю проживання та місцю роботи характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, є молодим за віком, вчинений ним злочин є тяжким злочином, відшкодував потерпілим заподіяну шкоду в повному обсязі і з огляду на вище зазначені обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства з обранням йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням без позбавлення права керувати транспортними засобами, поклавши на нього додаткові зобов»язання відповідно до ст. 76 КК України і таке покарання буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів і можливість його виправлення в умовах суспільства не втрачена.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого.

Цивільний позов потерпілими не заявлено.

Керуючись ст. ст. 373-375 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає обов"язки відповідно до ст. 76 ч. 1 п. 2,3 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речовий доказ - автомобіль марки «Scoda Superb», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Іршавського РВ УМВС України, та бампер, після вступу вироку в законну силу, повернути власнику ОСОБА_1.

Судові витрати за проведення судової експертизи стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в розмірі 4 536,20 гривень та в розмірі 2 758,50 гривень.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Згідно ст. 376 ч.6 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Сойма М.М.