Справа № 2-10/2009р.

    Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      29 січня 2009 року  Вознесенський міськрайонний  суд Миколаївської області   у складі:

головуючої судді –                 ВОСТРІКОВОЇ Л.В.,

при секретарі –                      КОЗАЧЕНКО О.І.,

з участю:

представників позивача—     ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідача--                           ОСОБА_3

представника відповідача--   ОСОБА_4              

розглянувши у відкритому   судовому засіданні  в приміщенні суду м.Вознесенськ цивільну справу за позовом   ОСОБА_5  до ОСОБА_3  про визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на ? частину житлового будинку

                                                     В С Т А Н О В И В :

         04.09.2007 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на ? частину житлового будинку, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_7  року  вона уклала шлюб з ОСОБА_6 . Після одруження позивачка змінила  своє прізвище " ІНФОРМАЦІЯ_9 " на " ІНФОРМАЦІЯ_10 ".

Від даного шлюбу   мали сина-- ОСОБА_1   ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження.

За час спільного проживання позивачка разом з чоловіком  побудували житловий будинок АДРЕСА_1 .

Фактично шлюбні відносини між   ОСОБА_5  та ОСОБА_6   були припинені у 1969 році.  В органах РАГСу  шлюб не розривали.

ІНФОРМАЦІЯ_2  року ОСОБА_6   не розірвавши шлюб із ОСОБА_5  одружився вдруге на ОСОБА_7  і у них народився син – ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_3  року ОСОБА_6  подарував житловий будинок АДРЕСА_1   ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_4  року ОСОБА_6  помер.

Про те, що вказаний вище будинок  перейшов у власність   ОСОБА_8   позивачці стало відомо лише після смерті ОСОБА_6

Під час укладання договору дарування ОСОБА_6  не повідомив нотаріусу та ОСОБА_8  про те, що  вказаний житловий будинок є спільною сумісною власністю ОСОБА_6  та ОСОБА_5   Таким чином вважає, що договір дарування  житлового будинку АДРЕСА_1   був укладений в результаті обману.

                                                            -2-

Позивачка просить суд  визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1   та визнати за нею право власності на ? частину вказаного житлового будинку .

     В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1  позов підтримав повністю та просив суд його задовільнити

Представник позивача   ОСОБА_9  в судовому засіданні  позов підтримав повнстю  та просив суд його задовільнити.

 Відповідачка в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позову.  

Представник відповідачки ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову.

Третя особа-- ОСОБА_10   в судовому засіданні пояснила, що  в березні 1999 року  до неї звернулися подружжя ІНФОРМАЦІЯ_10  з приводу  оформлення договору дарування  житлового будинку АДРЕСА_1   своєму синові ОСОБА_8 ОСОБА_6  та ОСОБА_7  надали їй  довідку МБТІ,  свідоцтво про право власності на будинок та паспорти , а також підтвердили, що будинок є їх спільною сумісною власністю  Підстав для відмови  в  посвідченні договору дарування  у неї не було, оскільки   ОСОБА_6  та ОСОБА_7  перебували у шлюбі. Про  попередній свій шлюб ОСОБА_6  ні чого  не повідомив. На час отримання документа  про право власності на будинок   ОСОБА_6  та ОСОБА_7   перебували у шлюбі. До 1970 року Осександрівка значилася як село , а не селище міського типу і правовстановлюючий документ на будинок    не видавався, а  велася  погосподарська  книга , в якій було зазначено  хто був господарем  і хто проживав в будинку.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у цивільному процесі, свідка,    дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.

В силу ст.230 ЦК України  якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману, щодо обставин , які мають істотне значення , такий правочин  визнається судом недійсним. Обман має місце , якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Свідок ОСОБА_11  суду пояснила, що   ОСОБА_6  та ОСОБА_5  знає з 1952-1953 років. ОСОБА_6  та ОСОБА_5  перебували в зареєстрованому шлюбі. За час спільного проживання вони побудували житловий будинок , в якому почали проживати з 1965 року.

З довідки  відділу РАЦСу по Вознесенському районі Миколаївської області від ІНФОРМАЦІЯ_8  року видно, що   ІНФОРМАЦІЯ_7 року   ОСОБА_5  уклала шлюб з ОСОБА_6 , після чого змінила прізвище " ІНФОРМАЦІЯ_9 " на  прізвище чоловіка " ІНФОРМАЦІЯ_10 "

З довідки  відділу РАЦСу по Вознесенському районі Миколаївської області від ІНФОРМАЦІЯ_11  року видно, що   ІНФОРМАЦІЯ_2  року   ОСОБА_6 . уклав шлюб з ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_7  взяла прізвище  чоловіка " ІНФОРМАЦІЯ_10 ".

                                                              -3-

Зі свідоцтва  про право  приватної власності на  домобудову  від ІНФОРМАЦІЯ_6  року видно, що  власником  спірного житлового будинку є ОСОБА_6

З договору дарування  від ІНФОРМАЦІЯ_3  року видно, що   ОСОБА_6  подарував   ОСОБА_8  житловий будинок   АДРЕСА_1 .

Зі свідоцтва про смерть видно, що ОСОБА_6  помер ІНФОРМАЦІЯ_4  року в АДРЕСА_2 .

Згідно довідки МБТІ від ІНФОРМАЦІЯ_5  року   житловий будинок АДРЕСА_1   зареєстрований за ОСОБА_8 , на підставі договору дарування посвідченого  приватним нотаріусом Вознесенського міського  та районного нотаріального округу   Миколаївської області від ІНФОРМАЦІЯ_3  року за НОМЕР_1 .

Виходячи з вище викладеного суд вважає, що  позовні вимоги  про визнання недійсним договору дарування  та визнання права власності на ? частину житлового будинку  задоволенню не підлягають , оскільки доказів обманих дій , які полягають в навмисному приховуванні відомостей  щодо власника будинку  позивачкою та її представниками  не надано і в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження.

    Крім того згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень  ЦК України  правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких , встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чиності цим Кодексом. Тобто застосовуються  норми ЦК  в ред. 1963 року, яким передбачений загальний строк позовної давності  три роки. Питання про поновлення строку і причини його пропуску позивачка і її представники в судовому засіданні не ставили .

Тому виходячи з вище викладеного, суд вважає, що правових підстав для задоволення позову немає.

        Керуючись  ст. 10, 11, 88, 209, 212-215  ЦПК України, суд --

                                                      В И Р І Ш И В:

      Позов   ОСОБА_5  до   ОСОБА_3  про визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на ? частину житлового будинку-- залишити без задоволення.

        Рішення   може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                                        Л.В.Вострікова