Справа № 2-605/2009

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2009 року   Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

в складі: головуючого - судді Самойлової О.В.

при секретарі - Ушак Ю.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1.,

представника позивача - ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Насипновської сільської ради про визнання права власності на самочинне будівництво,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовними вимогами до Феодосійської міської ради про визнання права власності на домоволодіння №АДРЕСА_1в селі Южне м. Феодосії, яке складається з житлового будинку літ. «А», уточнивши свої вимоги 21.08.2008 року, позивачка звернула їх до Насипновської сільської ради і також просить суд визнати право власності на прибудову літ. «а»,  гараж літ. «Б», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», вбиральню літ. «У».  Заявою від 04.12.2008 року позивачка знов уточнила свої вимоги до Насипновської сільської ради та просить визнати за нею право власності  на забудови: житловий будинок літ. «А», гараж літ. «Б», прибудову літ. «а».

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачці на праві  власності належить земельна ділянка площею 0,08 га, що розташована за адресою: вул. АДРЕСА_1 с. Южне м. Феодосія, що підтверджується державним  актом на земельну ділянку за зазначеною адресою, на указаній земельній ділянці вона самовільно збудувала житловий будинок літ. «А», прибудову літ. «а», гараж літ. «Б»,   при цьому вона отримала усі необхідні узгодження та дозволи компетентних органів, інтереси інших осіб не порушені, тому вона просить суд задовольнити її вимоги.

Ухвалою суду від 21 серпня 2008 року  до участі у справі у якості співвідповідача було залучено Насипновську сільську раду.

Ухвалою суду від 26 грудня 2008 року вимоги позивачки до Феодосійської міської ради та вимоги стосовно визнання права власності на самочинні забудови: сараї літ. «В», «Г», вбиральню літ «У» залишені без розгляду.

У судовому засіданні  позивачка та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, що зазначені у позовної заяві, позивачка пояснила, що без відповідного дозволу та проекту на належній їй земельній ділянці вона збудувала житловий будинок, прибудову та гараж, до виконавчого комітету Насипновської сільської ради  для введення забудов до експлуатації не зверталася.

Відповідач - представник Насипновської сільської ради в судове засідання не з'явився, надав заяву, у якої позовні вимоги визнає, просить справу розглянути за його відсутністю.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, її представника, вивчивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

 На підставі рішення 3 сесії 5 скликання Насипновської сільської ради від 26.05.2006 року № 32    позивачці було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, що розташована по вул. АДРЕСА_1 с. Южне, м. Феодосії АР Крим для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0, 1072  га. Без дозволу Насипновської сільської ради і без оформлення необхідних узгоджень позивачка самовільно збудувала на земельній ділянці  житловий будинок літ. «А», прибудову «а»,  гараж літ. «Б».

Згідно з технічним висновком, що зроблений Феодосійським відділом ДП «КримНІІпроект», Феодосійської міської санітарно-епідеміологічної станції, Феодосійського міського управління ГУ МНС України в АР Крим  забудови, що розташовані на земельній ділянці позивачки, знаходяться у задовільному стані, відповідають діючим нормам і правилам будівництва, а також нормам і правилам пожежної безпеки.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих  органів сільських, селищних, міських рад належать:

надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування, незалежно від форми власності (підпункт 9 пункту «а» ч. 1 ст. 31 Закону);

прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом  об'єктів в порядку, встановленому законодавством;

здійснення контролю за забезпеченням  надійності, безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів;

вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування ( підпункти 1, 4, 6 пункту «б» частини 1 ст. 31 Закону).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належить також видача  забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, та надання дозволу на проведення цих робіт.

Під час розгляду справи, позивачкою не доведено, що на  споруди, на які вона просить визнати право власності, розроблялась будь-яка проектна документація. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1  зверталася до виконавчого комітету Насипновської сільської ради із заявою про введення до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, як це передбачено підпунктом 1 пункту «б» ст. 31 Закону України « Про місцеве самоврядування», Постановою Ради міністрів АР Крим № 165 від 12.04.2005 року (із змінами та доповненнями, внесеними постановою № 844 від 18.12.2007 року) «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних будинків садибного типу, дачних та садових будинків та господарських споруд на території Автономної Республіки Крим». Будь-яке рішення органів місцевої влади з вказаного питання  в матеріалах справи відсутнє.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 2  Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до об'єктів нерухомого майна віднесені будівля, споруда, тощо переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

 Таким чином, будівлі та споруди, з позовом про визнання права власності на які звернулася ОСОБА_1., підлягають обов'язкової державної реєстрації.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для державної реєстрації прав, що підтверджують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є нотаріально посвідчені правочини, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про придбання нерухомого  майна з прилюдних торгів, рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва, акт прийому нерухомого майна до експлуатації, інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, прийнятих  в межах повноважень, визначених законом, тощо.

З наведеного вбачається, що вирішення питання про визнання права власності  на самочинно збудовані будинок, будівлі та споруди, які підпадають під перелік нерухомого майна, яке підлягає державної реєстрації, може бути предметом розгляду суду лише після  розгляду органами місцевого самоврядування питання про введення до експлуатації об'єктів самочинного будівництва.

При таких обставинах, суд вважає що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 331 ЦК України, ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,  суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Насипновської сільської ради про визнання права власності на самочинне будівництво відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10 денний термін з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                      О.В. Самойлова