Номер провадження: 22-ц/785/7288/14

Головуючий у першій інстанції Огренич І.В.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Виноградової Л.Є.,

Гайворонського С.П.,

за участю секретаря Феленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 червня 2014 року про відмову в перегляді рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення, третя особа - Відділ опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_4 до Одеської міської ради, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, про визнання незаконною реєстрації права власності, визнання права власності, встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним договору дарування, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

встановила:

08 січня 2014 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулись до суду із заявою, в якій ставили питання про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2012 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, скасування вищевказаного рішення та ухвалення нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з членами їх родин з домоволодіння АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Крім того ставили питання про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4. до Одеської міської ради, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8. про визнання незаконною реєстрації права власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_8 на загальну площу 204,3 кв.м., житлову площу 92,6 кв.м. у буд. АДРЕСА_1, про що КП «ОМБТІ та РОН» було незаконно видано витяг з реєстру прав власності за № 23646106 від 21.08.2009р.

В іншій частині рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2012 року по цивільній справі № 2-472/11 просили залишити без змін.

Свої вимоги заявники мотивували тим, що обставини, які встановлені постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року є нововиявленими, істотними та суттєво впливають на висновки суду про права та обов'язки осіб.

ОСОБА_5, її представник ОСОБА_12, яка також є представником ОСОБА_6, ОСОБА_8, у судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви, зазначивши, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року не є нововиявленою обставиною, оскільки ця обставина була відома стороні на час розгляду справи як в першій інстанції, так і в апеляційній інстанції. Крім того зазначили, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4. зловживають своїми правами та навмисно не повідомляли суд при розгляді даної справи про існування постанови Одеського окружного суду від 21 листопада 2012 року.

Справа була заслухана за відсутності ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_13, представника відділу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеської міської ради та комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості».

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 червня 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 і ОСОБА_4. було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 і ОСОБА_4. ставлять питання про скасування вищевказаної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для нового розгляду, посилаючись на її необґрунтованість.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилаються заявник ОСОБА_3 і ОСОБА_4., не є нововиявленими і були відомі заявникам на час ухвалення рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2012 року, а тому підстав для перегляду вказаного рішення суду матеріали справи не містять.

Проте, повністю погодитись з таким висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступні обставини.

Так, ухвалюючи вищезазначене рішення від 21.12.2012 року, Київський районний суд м. Одеси вважав встановленими обставини набуття ОСОБА_8 за договором дарування від 25.05.1988 року права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 204,3 кв. м., житловою площею 92,6 кв. м.

Зазначені обставини були встановлені вказаним судовим рішенням, яке було залишено без змін ухвалами апеляційного суду Одеської області від 11.04.2013 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.07.2013 року.

Колегія суддів зазначає, що саме ці обставини стали підставою для висновку суду про необхідність задоволення позову ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4. про усунення перешкод у здійсненні права власності та їх виселення із вищевказаного домоволодіння, а також про необхідність відмови в задоволенні позову ОСОБА_7, ОСОБА_3 до ОМР, КП «ОМБТІ та РОН», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання незаконною реєстрації права власності, визнання права власності, встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним договору дарування спірного домоволодіння.

Разом тим, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року було встановлено порушення КП «ОМБТІ та РОН» вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав власності на нерухоме майно стосовно неправомірного внесення в реєстр прав власності на ім'я ОСОБА_8 та видачі витягу від 21.08.2009 року на домоволодіння АДРЕСА_1 на площу 204,3 кв. м., в той час як йому належало нерухоме майно площею лише 75 кв.м., які йому були передані за договором дарування від 25.05.1988 року (т.8, а.с.9-12).

Тобто зазначеним судовим рішенням спростовано той факт, що ОСОБА_8 належить на праві приватної власності нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 204,3 кв. м., житловою площею 92,6 кв. м. і підтверджено той факт, що йому належить вказане нерухоме майно, загальною площею лише 75 кв.м.

Зазначене судове рішення було залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року (т.8, а.с.13-12), а тому у відповідності до ст. 254 КАС України набрало законної сили.

Так, згідно зазначеної норми адміністративного права постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленою цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У відповідності до ст. 255 КАС України постанова, ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як зазначила в суді апеляційної інстанції представник позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_8 - ОСОБА_12, ними були оскаржені зазначені судові рішення вказаних адміністративних судів першої та апеляційної інстанції, однак у відкритті касаційного провадження їм було відмовлено.

Таким чином, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року, яке також набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_8 належить на праві приватної власності вказане нерухоме майно, загальною площею лише 75 кв.м.

В свою чергу, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2012 року, яке набрало законної сили та про скасування якого ставлять питання заявники, було встановлено, що ОСОБА_8 належить на праві приватної власності нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 204,3 кв. м., житловою площею 92,6 кв. м.

З огляду на викладене, із вказаних судових рішень вбачається протиріччя щодо площі житлових і нежитлових приміщень, які належать ОСОБА_8 на праві власності, а саме: за постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року - 75 кв.м, а за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2012 року - 204,3 кв.м.

Враховуючи те, що заявники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_5 і ОСОБА_8 про їх виселення та пред'явили свій позов до ОМР, КП «ОМБТІ та РОН», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання незаконною реєстрації права власності, визнання права власності, встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним договору дарування спірного домоволодіння, з посиланням на те, що частина житлових і нежитлових приміщень за вказаною адресою, належить саме їм, встановлення зазначених обставин може суттєво вплинути на вирішення виниклого спору між сторонами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами заявників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що встановлені постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року обставини є нововиявленими, які можуть суттєво вплинути на спірні правовідносини.

Вирішуючи питання про те, чи були зазначені обставини відомі заявникам та суду при ухваленні Київським районним судом м. Одеси 21.12.2012 року рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із тексту рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2012 року, зазначені обставини не були предметом судового дослідження, незважаючи на те, що вони були встановлені судовим рішенням місяцем раніше, тобто 21.11.2012 року.

Зазначений висновок колегії суддів не тільки не спростовується матеріалами справи, але і особисто підтверджується позивачами ОСОБА_5 та ОСОБА_8 а також їх представником ОСОБА_12 в письмових запереченнях на апеляційну скаргу (т.8, а.с.199-205).

Що стосується заявників ОСОБА_3 та ОСОБА_3, то про встановлені судовим рішенням обставини, вони могли заявити суду лише після набрання судовим рішенням законної сили, тобто, починаючи з 26.11.2013 року.

Враховуючи, що при ухваленні рішення Київського районного суду м. Одеси 21.12.2012 року, та при його перегляді в апеляційній інстанції 24.07.2013 року, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року не набрала законної сили, встановлені цим судовим рішенням обставини, після набрання ним законної сили, є нововиявленими.

Таких правових позицій дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в постанові його Пленуму «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку із нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 року № 4 згідно яких нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч.2 ст. 361 ЦПК).

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

З цих підстав суду першої інстанції при перегляді рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12. 2012 року у зв'язку з нововиявленими обставинами належало перевірити докази сторін щодо заявлених позовних вимог і заперечень проти них, з урахуванням того, що вказаним судовим рішенням та іншим судовим рішення, яке пізніше набрало законної сили, встановлені взаємовиключні обставини, та від з'ясування яких залежить вирішення спору, наслідком якого є ухвалення законного і обгрунтованого судового рішення.

Що стосується доводів позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_8 а також їх представника ОСОБА_12 про те, що заявники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пропустили строк для звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, то вони є безпідставними, оскільки, як було зазначено вище, ці обставини були встановлені після набрання законної сили постанови Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року, тобто після 26.11.2013 року.

Таким чином, враховуючи, що заява про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами була надана поштовою кореспонденцією 26.12.2013 року, місячний строк на її подачу не був пропущений (т.8, а.с. 2-17).

Також безпідставними є доводи позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_8 стосовно того, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року та ухвала апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 року є незаконними, а також про те, що обставини, які встановлені цими рішеннями, не відповідають фактичним обставинам справи та є фальсифікованими, а тому не можуть бути підставою для перегляду законного і обґрунтованого рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12. 2012 року.

Такого висновку колегія суддів дійшла виходячи з того, що у відповідності до ст. 124 Конституції України та ст. 255 КАС України рішення, що набрало законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, про що йшлося вище.

Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто обставини, які встановлені постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року, є обов'язковими при розгляді даної справи, оскільки ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 приймали участь при розгляді вказаної адміністративної справи.

Доводи позивачів ОСОБА_5 і ОСОБА_8 про те, що вони не приймали участі у розгляді вищевказаної адміністративної справи спростовуються текстом постанови Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року

З огляду на викладене, обставини, які встановлені постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року, що набрало законної сили 26.11.2013 року, є нововиявленими, а тому є підставою для перегляду рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2012 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

У зв'язку з викладеними, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 червня 2014 року про відмову в перегляді рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2012 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

При новому розгляді заяви суду належить перевірити докази сторін щодо заявлених позовних вимог і заперечень проти них, з урахуванням того, що вказаним судовим рішенням та іншим судовим рішенням, яке пізніше набрало законної сили, встановлені взаємовиключні обставини. З цих підстав суду належить з'ясувати питання стосовно того, кому і з яких підстав належать інші житлові та нежитлові приміщення, загальною площею 129, 3 кв.м (204,3 кв. м - 75 кв. м), після чого на підставі з'ясованих обставин та у відповідності до ст. 365 ЦПК України ухвалити законне і обгрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, п.2 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 червня 2014 року про відмову в перегляді рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2012 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Л.Є. Виноградова

С.П. Гайворонський