АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3109/14 Справа № 2-2728/11 Головуючий у 1 й інстанції - Остапенко Н.Г. Доповідач - Козлов С.П.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Каратаєвої Л.О., Прозорової М.Л.,

при секретарі: Савеленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2012 року по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2012 року, додатковим рішенням цього ж суду від 13 березня 2014 року з виправленням в ньому описки ухвалою цього ж суду від 25 квітня 2014 року та додатковим рішенням цього ж суду від 02 липня 2014 року стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 8\2005\840-к237-н від 07.12.2005 року в сумі 148975,13 доларів США, що складає 1187555,25 грн. за курсом НБУ, з яких сума основного боргу - 35836,47 доларів США (285670,42 грн.), сума заборгованості за відсотками - 16352,39 доларів США (130353,08 грн.), сума пені за прострочену сплату кредиту - 83999,41 доларів США (669601,30 грн.), сума заборгованості за комісією - 9089,76 доларів США (72459,02 грн.), сума штрафу - 3697,10 доларів США (29471,43 грн.), та вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.

Посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить частково скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким позовні вимоги банка до ОСОБА_3 задовольнити, а в задоволення позовних вимог банка до неї відмовити.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 554 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, за кредитним договором № 8\2005\840-к237-н від 07.12.2005 року банк надав ОСОБА_3 кредит в розмірі 36971 доларів США строком до 06 жовтня 2026 року під процентну ставку 10 % річних з оплатою за управління кредитом із розрахунку 0,5 % від суми кредиту за кожний календарний місяць та пені у розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

В якості забезпечення виконання зобов'язань, передбачених вищевказаним кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 07.06.2005 року було укладено договір поруки № 237/1, за умовами якого остання як поручитель відповідає перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Оскільки в порушення умов кредитного договору позичальник від своєчасного виконання зобов'язань ухиляється, банк пред'явив до нього вимоги від 14.05.2008 року про погашення заборгованості по кредиту станом на 15.03.2008 року в розмірі 53854,93 доларів США в місячний термін з моменту отримання зазначеної претензії, яка була отримана боржником, про що свідчить його особистий підпис, але залишилася без задоволення, внаслідок чого за ним станом на 05.07.2011 року у нього створилась кредитна заборгованість в розмірі 148975,13 доларів США, що складає 1187555,25 грн. за курсом НБУ, з яких сума основного боргу - 35836,47 доларів США (285670,42 грн.), сума заборгованості за відсотками - 16352,39 доларів США (130353,08 грн.), сума пені за прострочену сплату кредиту - 83999,41 доларів США (669601,30 грн.), сума заборгованості за комісією - 9089,76 доларів США (72459,02 грн.), сума штрафу - 3697,10 доларів США (29471,43 грн., що відповідачами не спростовано.

За таких обставин, суд обґрунтовано на підставі ст. ст. 554, 1054 ЦК України стягнув солідарно з відповідачів вказану суму кредитної заборгованості.

Наведені доводи ОСОБА_2 у скарзі про припинення її поруки не ґрунтується на положеннях ч. 4 ст. 559 ЦК України, згідно якої порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Так, за умовами зазначеного договору поруки поручитель відповідає як солідарний боржник з визначенням терміну повернення кредиту по 06.10.2026 року, як і передбачено кредитним договором, а само по собі пред'явлення банком раніше цього строку вимоги до позичальника від 14.05.2008 року про погашення заборгованості по кредиту не може вважатися вимогою про дострокове повернення кредиту і бути підставою для припинення поруки, якщо кредитор пропустив шестимісячний строк для звернення до суду з цим позовом після направлення цієї вимоги боржнику, як роз'яснено п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» щодо обчислення строку пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів з моменту застосування права на повернення кредиту достроково, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про прийняття від імені банку уповноваженою на це особою відповідного рішення про дострокове повернення кредиту із зазначенням його конкретного строку та всіх необхідних умов, після її пред'явлення договір між сторонами фактично розірваний не був і банк продовжує нараховувати відповідні платежі за цим договором.

Доводи щодо незаконності рішення суду в частині стягнення спірної кредитної заборгованості з ОСОБА_3 в апеляційній скарзі не наведені і рішення суду в цій частині останнім не оскаржується, тому апеляційною інстанцією не перевіряється.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.П. Козлов

Судді: Л.О. Каратаєва

М.Л. Прозорова