АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/7677/14 Справа № 174/381/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ілюшик І. А. Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія 50
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді - Максюти Ж.І.
суддів - Кочкової Н.О., Григорченко Е.І.,
при секретарі - Кулику О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2014 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, що діє від свого імені та від імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа державна виконавча служба Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по аліментам та стягнення неустойки (пені) від суми несплачених своєчасно аліментів з вини боржника, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2014 року ОСОБА_2, що діє від свого імені та від імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4, третя особа державна виконавча служба Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених своєчасно аліментів з вини боржника.
Позивач зазначала, що рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 24.03.2009 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів відповідача, але не менше ЗО % прожиткового мінімуму відповідно до віку дитини, до досягнення їх спільною з відповідачем дитиною повноліття.
Відповідач ухилявся від зобов'язання сплачувати аліменти за рішенням суду, у зв'язку з чим станом на березень 2014 року склалась заборгованість по сплаті аліментів у сумі 20 170 грн. 26 коп. За 2013 рік відповідач мав заборгованість по аліментним виплатам в сумі 6160 грн. 46 коп., аліменти сплатив в сумі 1500 грн. В січні 2014 року сплатив 500 грн.
За розрахунком позивача загальна сума боргу відповідача по пені за несвоєчасну сплату аліментів складає 24 777 грн. 80 коп.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просила ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_3 пені у вказаному розмірі, що виникла через заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини з урахуванням річного строку позовної давності.
В процесі розгляду справи ОСОБА_2 зменшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача 21652 грн. 39 коп.( ах. 40).
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2014 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2, що діє від свого імені та від імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4 - відмовлено.
Не погодившись з вищевказаним рішенням, позивач ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та просить ухвалити нове рішення про задоволення її позову у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судом першої інстанції, рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 24.03.2009 року відповідач зобов'язаний до сплати аліментів на користь позивача І на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів І відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму відповідно до віку дитини, І щомісячно до повноліття дитини. Як видно із справи, виконавчий лист по примусовому J виконанню рішення суду, який видано 24.03.3009 року, пред'явлено до виконання (ах. 6). Виконавчий лист знаходиться на виконанні ВДВС Вільногірського міського управління юстиції.
Місцевим судом установлено, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого 21.12.2007 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).
Із розрахунку заборгованості по аліментам, складеного державним виконавцем, вбачається, що заборгованість по аліментам на 01.04.2014 року - 20170, 26 грн. (довідка - розрахунок заборгованості по аліментам від 15.04.2014 року № 86) (а.с. 7).
ОСОБА_4 є безробітним та доходів у березні та квітні 2013 року не отримував, що підтверджується довідкою Вільногірського міського центру зайнятості (а.с. 21).
ОСОБА_4 сплачував аліменти періодично шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позивача (а.с. 22-32,36-38,41,42).
Станом на 09.06.2014 року має заборгованість по аліментам у загальному розмірі 19 577, 97 грн., що підтверджується довідкою - розрахунком заборгованості по аліментам від 05.06.2014 року № 141 (а.с. 43).
03.07.2014 року до суду з ВДВС Вільногірського міського управління юстиції надійшла довідка-розрахунок, так як боржником надані копії квитанції про сплату аліментів, які були відсутні у виконавчому провадження. Заборгованість по аліментам станом на 09.06.2014 року - 12475,47 грн. (а.с. 55, 56). З вказаним розрахунком позивач не погодилась.
ОСОБА_4 з 22.06.2013 року по 25.07.2013 року перебував на амбулаторному лікуванні (а.с. 61) та потребує оперативного лікування в зв'язку з тим, що у нього виявлена грижа, що вбачається з медичної довідки № 132 та оригіналу його медичної картки, яка оглянута в судовому засіданні.
Вимоги про стягнення пені заявлені позивачем за період з травня 2013 року по 09.06.2014 року включно, що вбачається з тексту її позовної заяви в останній редакції (а.с. 40 зв.)
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Згідно ч.4 цієї ж статті, доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 4 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Тобто, державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувану і боржнику у передбачених законом випадках.
Згідно ч. 9 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, № 606-X1V в редакції риючій на час виникнення спірних правовідносин, спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право настягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції, врахувавши пояснення позивача в судовому засіданні та наявні в матеріалах справи письмові докази, дійшов вірного висновку, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 існує спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів, який на теперішній час не вирішено.
Оскільки питання щодо визначення розміру заборгованості по аліментам не було предметом вказаного судового розгляду, місцевий суд правомірно відмовив в задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі в зв'язку з тим, що вимога про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених своєчасно аліментів з вини боржника заявлена нею передчасно.
Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки, відповідно до положень ст. 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених обставин (п. З Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14).
Доводи апеляційної скарги про те, що розмір заборгованості за аліментами, за якою обчислюється розмір пені за несвоєчасність сплати аліментів, є чітко визначеним - суперечить матеріалам справи, а саме, власним розрахункам позивача, його запереченнями проти розміру заборгованості за наданою ВДВС Вільногірського МУЮ довідкою-розрахунком (а.с. 55-56), копіями квитанцій про сплату аліментів, які були відсутні у виконавчому провадження та додатково вказує на наявність спору щодо розміру заборгованості за аліментами між сторонами, а доводи про те, що розмір заборгованості визначається лише державним виконавцем суперечить ч. 4 ст. 195 СК України, згідно якої розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Тобто позивач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про вирішення спору, щодо розміру заборгованості із сплати аліментів згідно ч. 9 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, № 606-X1V в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, про що також вірно зазначив місцевий суд.
Решта доводів апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують висновків суду, в основному, зводяться лише до цитування та особистого тлумачення апелянтом норм діючого законодавства та переоцінки доказів по справі, хоча згідно із ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду 1 інстанції.
Посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права - спростовується матеріалами справи.
Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, підстав для виходу за межі апеляційної скарги не вбачається, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити
Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: _______________Ж.І. Максюта
_______________Н.О. Кочкова
_______________Е.І. Григорченко