КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6280/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ПДРГП «Північгеологія» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів України м. Києва від 29 листопада 2012 року № 0003752250/11740, 0003742250/11741, 0003722250/11742 та 0003712250/11742.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач неправомірно сформував податковий кредит ат витрати по правовідносинах з ТОВ «Гідротехнобур» та ТОВ «Берніс Продукт». Також відповідач посилається на те, що позивач занизив екологічний податок.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилається відповідач, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено планову виїзну перевірку ПДРГП «Північгеологія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 червня 2012 року, про що складено акт від 09 листопада 2012 року № 5726/2250/25398506.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 29 листопада 2012 року № 0003752250/11740, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 782763 грн. 25 коп., з яких 695079 грн. 00 коп. - за основним платежем та 87684 грн. 25 коп. - штрафні (фінансові) санкції, від 29 листопада 2012 року № 0003742250/11741, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 488897 грн. 00 коп., з яких 391118 грн. 00 коп. - за основним платежем та 97779 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також від 29 листопада 2012 року № 0003712250/11742, яким позивачу нараховані зобов'язання за платежем «надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях» на загальну суму 3595 грн. 11 коп., з яких 2875 грн. 29 коп. за основним платежем та 719 грн. 82 коп. - штрафні (фінансові) санкції та від 29 листопада 2012 року № 0003722250/11743, яким позивачу нараховані зобов'язання за платежем «інші збори за забруднення навколишнього природного середовища» на загальну суму 5976 грн. 28 коп., з яких 4781 грн. 02 коп. за основним платежем та 1195 грн. 26 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ПДРГП «Північгеологія» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПДРГП «Північгеологія» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат на підставі документів, складених ТОВ «Гідротехнобуд» та ТОВ «Берніс Продакт». Також суд першої інстанції послався на те, що позивач самостійно виключив зі складу від'ємного значення об'єкта оподаткування платком на прибуток суму від'ємного значення, що виникла у попередніх податкових періодах, ніж 2012 рік. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не зобов'язаний сплачувати відповідний збір за відходи, вивезення яких здійснює спеціалізоване підприємство.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що ПДРГП «Північгеологія» перебувало у правовідносинах з ТОВ «Гідротехнобуд» та ТОВ «Берніс Продакт» та на підставі документів, складених вказаними контрагентами, сформувало податковий кредит і витрати.

ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві вважає такі дії ПДРГП «Північгеологія» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «Гідротехнобуд» та ТОВ «Берніс Продакт» наявні ознаки фіктивності.

Зазначені доводи податкового органу щодо ТОВ «Гідротехнобуд» ґрунтуються виключно на висновку експерта № 607 від 07 листопада 2012 року, яким встановлено, що підписи на податкових накладних від імені гр. ОСОБА_2 виконані іншою особою.

Разом з тим, в акті перевірки від 09 листопада 2012 року № 5726/2250/25398506 не зазначено у зв'язку з чим, на чиє замовлення та на підставі яких документів було проведене відповідне експертне дослідження підписів гр. ОСОБА_2

Також в акті перевірки відсутні посилання на ненадання чи надання неналежним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ПДРГП «Північгеологія» та ТОВ «Гідротехнобуд».

Висновок про безтоварність операцій між ПДРГП «Північгеологія» та ТОВ «Берніс Продакт» ґрунтується на матеріалах кримінальної справи № 71-00217, порушеної щодо директора ПП «Гранд-сервіс» ОСОБА_3, під час розслідування якої було зроблено висновок про неправомірне формування податкового кредиту, в тому числі, по правовідносинах з ТОВ «Берніс Продакт».

Разом з тим, відомості про закінчення кримінальної справи № 71-00217 - відсутні. У зв'язку з цим встановлені під час її розслідування обставини, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку. Проте доказів, які б підтверджували обставини, викладені в акті перевірки від 09 листопада 2012 року № 5726/2250/25398506, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, надано не було.

Таким чином, самі по собі відомості, викладені в акті перевірки від 09 листопада 2012 року № 5726/2250/25398506, не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ПДРГП «Північгеологія» та ТОВ «Гідротехнобуд» і ТОВ «Берніс Продакт».

Разом з тим, з огляду на вищевикладені обставини, які свідчать про можливу фіктивну діяльність вказаних юридичних осіб, колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат за операціями з ними, позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання відповідних договорів.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Між ПДРГП «Північгеологія» та ТОВ «Берніс Продакт» був укладений договір № 68-10.11 від 14 жовтня 2011 року.

За вказаним договором ТОВ «Берніс Продакт» зобов'язувалося поставити позивачу агрегати бурової установки УРБ-2А-2, кількість, асортимент та вартість яких визначається у рахунках та накладних.

Згідно п. 2.1 договору ПДРГП «Північгеологія» зобов'язувалося здійснити перевезення товару самостійно.

На підтвердження фактичного отримання товару від ТОВ «Берніс Продакт» позивач надав суду копії рахунку-фактури № 543 від 26 жовтня 2011 року, платіжних доручень № 954 від 27 жовтня 2011 року та № 826 від 27 жовтня 2011 року, податкової накладної № 556 від 27 жовтня 2011 року, видаткової накладної № 556 від 27 жовтня 2011 року, прибуткового касового ордеру № 551 від 27 жовтня 2011 року, акту на встановлення і списання обертача бурової установки від 27 грудня 2011 року та акту списання матеріалів, використаних при бурінні свердловини від 31 серпня 2012 року.

Вказані документи підтверджують передачу товару від ТОВ «Берніс Продакт» до позивача, прийняття його на баланс підприємства та використання в межах господарської діяльності.

Між ПДРГП «Північгеологія» та ТОВ «Гідротехнобуд» були укладені наступні договори:

- № 14/05-10 від 25 травня 2010 року про поставку труб сталевих та устаткування з нержавіючої сталі для облаштування гідрогеологічної свердловини;

- № 28/28/10 від 21 березня 2011 року про виконання геологорозвідувальних робіт в рамках території аркушу М-36-XXI (Черкаси);

- № 80/11-к від 01 липня 2011 року про проведення гідрогеологічного випробування 4-х експлуатаційних свердловин ПАТ «Оболонь» електронасосом, спостереження за зниженням та відновленням їх рівня;

- № 22-08.11 від 15 липня 2011 року про виконання робіт з буріння двох розвідувальних свердловин;

- № 186/08 від 18 липня 2011 року про здійснення цементації затрубного простору та відкачки води в свердловині.

На підтвердження фактичного виконання ТОВ «Гідротехнобуд» робіт, обумовлених вказаними договорами, позивач надав суду копії рахунків-фактур, програм виконання робіт, відповідних технічних завдань, кошторисів, актів здачі-приймання виконаних робіт, платіжних доручень та податкових накладних.

Вказані документи оформлені з дотримання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять у собі відомості щодо асортименту, обсягу та вартості робіт, які узгоджуються між собою.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «Гідротехнобуд» та ТОВ «Берніс Продакт».

З акту перевірки від 09 листопада 2012 року № 5726/2250/25398506 вбачається, що податковий орган дійшов висновку про неправомірне включено до валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що утворилося в попередніх податкових періодах.

У зв'язку з цим розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року було зменшено.

Разом з тим, податковим органом не було враховано, що ПДРГП «Північгеологія» у ІІ-ІV кварталах 2011 року самостійно виправило помилку та виключило зі складу від'ємного значення суму, що утворилася за результатами діяльності у податкових періодах, що передують І кварталу 2011 року.

Також ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві було встановлено заниження ПДРГП «Північгеологія» зобов'язань по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Так, згідно п. 3.5.2 акту перевірки від 09 листопада 2012 року № 5726/2250/25398506 позивач в процесі діяльності утворював відходи, які являються об'єктом оподаткування збором за забруднення навколишнього природного середовища в частині розміщення відходів, які розміщував на власній території та в подальшому передавав їх іншим суб'єктам господарської діяльності для утилізації та демеркурізації.

З огляду на те, що до передачі відходів іншим суб'єктам господарської діяльності вони зберігалися на території ПДРГП «Північгеологія», відповідач дійшов висновку про те, що розміщення таких відходів є об'єктом оподаткування збором за забруднення навколишнього природного середовища.

Разом з тим, податковим органом не було враховано роз'яснення Міністерства екології та природних ресурсів, викладених в листі від 14 травня 2003 року № 4914-к/26-11/115-11. Згідно вказаних роз'яснень у розрахунок збору за розміщення відходів мають бути вказані саме фактичні обсяги відходів, що дійсно розміщуються на території суб'єкта господарської діяльності і на які у нього є дозвіл на розміщення. Обсяги відходів, які передані на договірних засадах іншим суб'єктам господарювання, вже не є власністю суб'єкта, що їх передав, і тому не повинні враховуватися в розрахунок збору за розміщення відходів, який має стягуватися з цього суб'єкта.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ПДРГП «Північгеологія» та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29 листопада 2012 року № 0003752250/11740, 0003742250/11741, 0003722250/11742 та 0003712250/11742.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 23 грудня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.