АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження
№22-ц/796/12272/2014 Головуючий у 1-й інстанції: Зарицька Ю.Л.
Доповідач: Українець Л.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
01 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючого - Українець Л.Д.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Дем»янчук Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 червня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та позбавлення батьківських прав
в с т а н о в и л а :
У січні 2014 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та позбавлення батьківських прав.
Свої вимоги мотивувала тим, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем з 08.11.2011 року, в якому народилося дві дочки: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
На момент звернення до суду фактичні шлюбні відносини припинені, вона з дітьми проживає разом, а відповідач окремо.
Зазначала, що чоловік участі у вихованні та утриманні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 не приймає, оскільки не визнає її своєю дитиною. З пологового будинку її не забрав та з моменту народження доньки жодного разу її не бачив.
Враховуючи наведене, просила суд: визначити місце проживання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з нею за місцем проживання: АДРЕСА_1; позбавити відповідача батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02 червня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27 серпня 2014 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 02 червня 2014 року залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Зазначає, що рішення суду базується виключно на висновку органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, без з заслуховування пояснень сторін, тому вважає рішення упередженим.
Зауважує, що він не міг бути присутній при пологах дружини та не в змозі був забрати її із пологового будинку, оскільки знаходився у відрядженні з 06.09.2013 року по 16.09.2013 року.
Висновок суду про ненадання ним допомоги на утримання доньки є безпідставним, оскільки він постійно надавав кошти дружині на утримання дітей й на даний час не відмовляється від утримання та виховання своїх дітей.
Крім того, позивач не надає йому можливості спілкуватися з дітьми, у зв'язку з чим він вимушений був звернутися до Подільської районної в м. Києві державної адміністрації з метою добровільного врегулювання спору між батьками.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги про позбавлення батьківських прав відповідача відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не цікавиться своєю малолітньою донькою, її вихованням та матеріальним забезпеченням дитини.
Проте з таким висновком суду погодитися неможливо з огляду на таке.
Судом встановлено, що 08 листопада 2011 року між сторонами у справі зареєстровано шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві 08 листопада 2011 року (а.с. 6).
В шлюбі народилося дві дочки: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується Свідоцтвами про народження (а.с. 7,8).
Звертаючись в суд з даним позовом ОСОБА_3 посилалася на те, що фактичні шлюбні відносини припинено, відповідач проживає окремо, участі у вихованні та утриманні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 не приймає, оскільки не визнає її своєю дитиною, з пологового будинку її не забрав та з моменту народження доньки жодного разу її не бачив.
Сторонами не заперечується, що дитина сторін у справі, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною.
Пунктами 15,16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно зі ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та встановлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Органом опіки та піклування подається суду письмовий висновок щодо розв'язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
З висновку органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 14.05.2014 року вбачається, що відповідач не забрав свою доньку ОСОБА_5 з пологового будинку, не цікавився станом її здоров'я, не займався її вихованням. Також у висновку зазначено про те, що відповідач відмовлявся реєструвати новонароджену ОСОБА_5 в органах РАЦСу, дитина отримала свідоцтво про народження відповідно до рішення органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації. За таких обставин, Подільська районна в м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 70).
Задовольняючи позов про позбавлення відповідача батьківських прав суд поклав в основу рішення лише пояснення позивача та зазначений висновок.
При цьому суд не звернув уваги, що висновок грунтується також на поясненні лише позивача, без наслухування пояснень батька дитини. Він не містить ґрунтовного аналізу причин таких взаємин сторін, наявності у них двох неповнолітніх дітей майже одного віку та необхідність позбавлення батьківських прав щодо однієї дитини, яка не досягла і одного року.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що він не спілкувався з дитиною, оскільки мати дитини категорично заперечувала проти його спілкування з дитиною. Він був позбавлений можливості спілкуватися зі старшою донькою, у зв'язку з чим звертався до Подільської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про визначення способів участі у виховання дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї (а.с.33,108). Зауважив, що він не міг бути присутній при пологах дружини та не в змозі був забрати її із пологового будинку, оскільки знаходився у відрядженні з 04.09.2013 року по 16.09.2013 року, що підтверджується посвідченням про відрядження №КУ-0000002 від 04.09.2013 року (а.с.95-96). Крім того, він надає кошти дружині на утримання дітей, що підтверджується копіями квитанції (а.с.35-40,103-107) й на даний час не відмовляється від утримання та виховання своїх дітей. Посилаючись на те, що він не діяв на шкоду дитині, вважає, що рішення суду в частині позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 є незаконним та необґрунтованим.
Аналізуючи встановлені судом взаємин сторін і вимоги закону, що регулюють дані правовідносини, колегія суддів, приходить до висновку, що між сторонами дійсно склалися стосунки, за яких батьки уникають спілкування між собою після фактичного припинення шлюбних відносин, що опосередковано вплинуло на стосунки відповідача з дітьми, зокрема з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, спілкування з якою, з урахуванням віку, можливе лише за згоди матері.
Разом з тим, колегія суддів враховує і ту обставину, що батько розуміє свій обов»язок щодо участі у вихованні та утриманні дитини, бажає приймати таку участь та зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов»язків, приходить до висновку, що рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав в даному випадку є передчасним, а тому в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовної вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили.
Керуючись п.п.15,16 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст.ст. 150, 157, 164, 165 СК України, ст.ст. 303,304,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 червня 2014 року в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: