Справа № 442/6530/14-ц

У Х В А Л А

іменем України

02 жовтня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючої - судді Грицай М.М.

з участю секретаря Антоненко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Управління пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі, про встановлення факту проживання, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1. звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт її постійного місця проживання на радіаційно забрудненій території у селі Березичі, Любешівського району Волинської області, в період з 01.01.1988 року по 31.12.1990 року.

Заяву мотивує тим, що народилась 11.01.1964 року і є потерпілою від аварії на ЧАЕС, третьої категорії, а тому має право на пенсію. З даним питанням звернулась до Управління пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі, де було роз'яснено, що відповідно до чинного законодавства для осіб, які постійно проживали або постійно проживають, чи постійно працювали або постійно працюють в зоні гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року проживали або відпрацювали у цій зоні не менше як три роки, початкова величина зниження пенсійного віку становить три роки та додатково зменшується на один рік за кожні два роки проживання або роботи, але не більше ніж на шість років. Враховуючи, що з часу аварії по 31.07.1986 року проживала на забрудненій території початкова величина зниження її пенсійного віку становить три роки. Крім того, термін її проживання на забрудненій території врахований ( з 26.04.1986 року по 27.10.1987 року та з 05.11.1990 року по 26.07.1993 року становить 4 роки 2 місяці). За кожні два роки проживання у зоні гарантованого добровільного відселення пенсійний вік знижується на 1 рік, проте, їй не було зараховано період проживання у зоні гарантованого добровільного відселення з 01.01.1988 року по 31.12.1990 року. З метою підтвердження вказаного періоду проживання зверталась до управління соціального захисту населення Любешівської РДА Волинської області, де підтвердили, що у вказаний період отримувала допомогу як одинока мати і відповідно проживала у своїх батьків в селі Березичі, Любешівського району Волинської області. Встановлення факту проживання у зоні гарантованого добровільного відселення з 01.01.1988 року по 31.12.1990 року потрібно для призначення пенсії.

У судовому засіданні заявник заяву підтримала з підстав, викладених у заяві. Просить заяву задоволити.

Представник заінтересованої особи Круглій Ю.Б. у судовому засіданні заперечив щодо заявлених вимог з підстав, викладених у письмовому запереченні. Доповнив, що визнання факту проживання потрібне заявниці виключно для призначення пенсії, але за недостатності доказів вважає таке невстановленим, а тому категорично заперечує проти цього.

Вислухавши учасників судового розгляду, свідків, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду з наступних підстав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК у разі виникнення між заявником і заінтересованою особою спору про право в порядку окремого провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заявнику та заінтересованим особам, що вони мають право пред'явити позов на загальних підставах.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 Цивільного процесуального кодексу України залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

У судовому засіданні встановлено, що заявниця ОСОБА_1 просить встановити факт її постійного місця проживання на радіаційно забрудненій території у селі Березичі, Любешівського району Волинської області, в період з 01.01.1988 року по 31.12.1990 року, з метою звернення до УПФ в м. дрогобичі та Дрогобицькому районі для призначення пенсії на пільгових умовах.

Однак, представник заінтересованої особи категорично не погодився із вказаними вимогами, оскільки ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за вищевказаний період.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що між сторонами виник спір про право.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.

Одночасно роз'яснити ОСОБА_1, що вона має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах і спір може бути вирішено в судовому порядку.

Керуючись ч. 6 ст. 235 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Управління пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі, про встановлення факту проживання, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції в п'ятиденний строк з дня отримання її копії.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті.

Суддя _________ М.М.Грицай