1-кп/175/27/13

Справа № 175/1029/13-к

Вирок

Іменем України

02 квітня 2013 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Воздвиженського О.Л.,

при секретарі Перепелиці Я.С.,

за участю прокурора Туча С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12012040440000501 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта не повна середня, холостого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, -

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

12.12.2012 року в період часу з 18.50 до 19.45 годин ОСОБА_1, знаходячись біля храму Свято Іоано Богословського будинок № 45 по вул. Центральній у м.Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, побачив металеву будівельну споруду та у нього раптово виник намір на таємне викрадання майна, а саме трьох елементів металевої будівельної споруди.

Реалізуючи раптово виниклий намір, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, а саме три елементи металевої споруди вартістю 198 гривень, чим спричинив храму Свято Іоано Богословського матеріальний збиток на загальну суму 198 гривень, після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме 24.12.2012 року близько 18.00 години продав один елемент металевої споруди за 30 гривень малознайомій на ім'я ОСОБА_2, інші два елементи металевої споруди продав за 50 гривень малознайомому чоловіку на ім'я ОСОБА_3. Після чого на виручені гроші придбав продукти харчування.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 провину у вчиненні злочину при викладених обставинах визнав повністю і підтвердив надані під час досудового розслідування показання про те, що 12.12.2012 року знаходячись біля храму Свято Іоано Богословського, побачив металеву будівельну споруду та раптово у нього виник намір на таємне викрадання майна, який він й реалізував, а саме здійснив крадіжку трьох елементів металевої будівельної споруди, та з місця вчинення кримінального правопорушення зник. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Щиросердно каявся і просив суворо не карати. Дослідження доказів на підтвердження обставин злочину вважав недоцільним.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності його позиції, а також розґяснивши передбачені частиною 3 статті 349 КПК України процесуальні наслідки визнання таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого діяння, яке виразилося в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікується ч.1 ст.185 КК України.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_1, - задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щиросердне каяття, повне визнання вини та добровільне відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_1, щиросердно розкаявся у скоєному, суд погоджується з представником державного обвинувачення про вид і міру покарання, і вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч.1 ст.185 КК України, вважаючи, що таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за умови, що на протязі одного року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пунктів 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя О.Л. Воздвиженський