ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року Справа № 910/7155/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С.Могил

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік"

на постановувід 29.07.2014

Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 910/7155/14

за позовомПриватного акціонерного товариства "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік"

простягнення 1 793 713,67 грн.

В судове засідання прибули представники:

позивачаФедоренко О.П. (дов. від 14.04.2014),

відповідача Глухенька Я.В. (дов. від 23.09.2014 № 7)

Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" про стягнення основного боргу у сумі 1 386 488 грн за виконані відповідно до договору на виконання робіт № Д-260712 від 10.07.2012, але неоплачені роботи, пені в сумі 323 051,70 грн, 3 % річних у сумі 26 552,19 грн та збитків від інфляції в сумі 57 621,78 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 (суддя О. Марченко) позов задоволений частково шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 1 386 488 грн, пені у сумі 91 356,26 грн, 3 % річних у сумі 26 552,19 грн та збитків від інфляції у сумі 57 621,78 грн; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 (колегія суддів: Н. Калантай, С. Пашкіна, О. Баранець) рішення Господарського суду міста Києва змінене в частині стягнення суми пені та 3 % річних, а саме присуджено до стягнення 90 611,57 грн пені та 26251,60 грн 3 % річних; у решті рішення залишене без зміни.

Судові рішення мотивовані наступним.

10.07.2012 між Приватним акціонерним товариством "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (замовник) укладений договір на виконання робіт № Д-260712 (далі - Договір), згідно з яким позивач прийняв на себе зобов'язання виконати інженерний супровід робіт під час буріння інтервалу 0-5300 м в свердловині № 27 Сахалінського родовища, а відповідач - прийняти та оплатити такі роботи.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість робіт за Договором визначається на підставі "Розрахунку вартості доліт та інженерно-технологічних послуг в свердловині 27 Сахалінського родовища (додаток № 2)" і становить 2 776 018 грн.

На виконання умов Договору сторони підписали Додаток № 2 до Договору ("Розрахунок вартості доліт та інженерно-технологічних послуг в свердловині 27 Сахалінського родовища") та Додаток № 3 до Договору ("Протокол погодження договірної ціни з надання послуг інженерного супроводу робіт під час буріння інтервалу 0-5300 м в свердловині № 27 Сахалінського родовища"), якими також встановили, що вартість робіт за Договором становить 2 776 018 грн.

Пунктом 1.8 Договору сторони погодили, що якщо в процесі виконання робіт виникне питання щодо необхідності збільшення витрат на бурові долота та часу виконання робіт, в порівнянні з витратами, вказаними в Договорі, позивач повинен повідомити про це відповідача. В такому випадку сторони спільно приймають рішення щодо необхідності та можливості такого збільшення та закріплюють у відповідному документі, який повинен бути підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

В порядку, встановленому п. 1.8 Договору, сторонами підписана Додаткова угода № 1, в якій сторони домовились про те, що у зв'язку з необхідністю збільшення витрат на бурові долота та час виконання робіт, сторони погодились на збільшення вартості робіт за Договором на 1 501 000 грн, та виклали п. 2.1 Договору в наступній редакції: "вартість робіт за Договором визначається з урахуванням "Розрахунку вартості доліт та інженерно-технологічних послуг в свердловині 27 Сахалінського родовища" та додаткової угоди № 1 до Договору і становить 4 277 018 грн".

Згідно з п. 6.1 Договору строк виконання робіт за Договором зазначений в "Календарному плані" (додаток № 1 до Договору) і становить 302 доби без врахування простоїв, ремонтних робіт та інших робіт, які не пов'язані з поглибленням свердловини.

На виконання умов Договору сторонами підписані Додаток № 1 до Договору ("Календарний план надання послуг по інженерному супроводу робіт при бурінні інтервалу 0-5300 м в свердловині № 27 Сахалінського родовища") та Додаток № 4 до Договору ("Календарний план (уточнений) надання послуг по інженерному супроводу робіт при бурінні інтервалу 0-5300 м в свердловині № 27 Сахалінського родовища").

Відповідно до п. 1.5 Договору позивач зобов'язується протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання від відповідача письмового повідомлення про початок робіт, але не пізніше ніж через 45 (сорок п'ять) діб після одержання авансу згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 Договору, приступити до виконання робіт на свердловині. Про початок робіт сторони складають відповідний акт.

Пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що розрахунки за Договором проводяться в наступному порядку: протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання Договору та після надання позивачем відповідного рахунку відповідач перераховує позивачу аванс у розмірі 70 % від загальної вартості робіт, розмір якої визначено пунктом 2.1 Договору (п.2.3.1); протягом 5 (п'яти) днів після закінчення буріння стовбура Ш 393,7мм, що зазначається у відповідному добовому рапорті, та після надання позивачем відповідного рахунку відповідач оплачує позивачу 10% від загальної вартості робіт, розмір якої визначено пунктом 2.1 Договору (п.2.3.2); протягом 5 (п'яти) днів після закінчення буріння стовбура Ш 295,3мм, що зазначається у відповідному добовому рапорті, та після надання позивачем відповідного рахунку відповідач оплачує позивачу 10% від загальної вартості робіт, розмір якої визначено пунктом 2.1 Договору (п.2.3.3); решту 10% від загальної вартості робіт відповідач оплачує позивачу протягом 5 (п'яти) днів з моменту спуску першої секції експлуатаційної колони, що зазначається у відповідному добовому рапорті (п.2.3.4).

Відповідно до підписаного сторонами Акту здавання-приймання виконаних робіт від 10.06.2013, на виконання умов Договору відповідачем перераховано аванс в сумі 1 400 000 грн.

За твердженням позивача, ним, на виконання умов Договору, виконані роботи на загальну суму 2 786 488 грн, в рахунок оплати яких позивачу перераховано лише 1 400 000 грн, з огляду на що неоплаченими залишились роботи на загальну суму 1 386 488 грн (2 786 488 грн -1 400 000 грн).

Відповідач жодних письмових заперечень щодо факту надання послуг, їх обсягів, якості суду не надав.

Водночас, сторонами підписаний акт здавання-приймання виконаних робіт № 1 від 10.06.2013, яким погоджено, що відповідно до Договору позивачем виконані роботи по 1 та 2 етапу на загальну суму 1 179 878 грн. Крім того, вказаним актом також встановлено, що на виконання умов Договору відповідач перерахував аванс в сумі 1 400 000 грн, який зараховується в рахунок оплати робіт за вказаним актом.

Позивач стверджує, що ним виконі роботи і по 3 етапу на загальну суму 1 606 610 грн, в якості підтвердження чого надає акт здавання-приймання виконаних робіт № 2, який не підписаний відповідачем.

Зазначений акт здавання-приймання виконаних робіт № 2 на загальну суму 1 606 610 грн був направлений позивачем відповідачу для підписання з листом № 260-2013 від 08.07.2013 та вручений останньому 10.07.2013, про що свідчить довідка служби кур'єрської доставки № 498 від 17.06.2014.

Про направлення позивачем листа № 260-2013 від 08.07.2013 свідчить зміст листа позивача № 279-2013 від 26.07.2013, факт направлення якого підтверджується відповідним описом вкладення у цінний лист.

Отже, факт направлення позивачем відповідачу листа № 279-2013 від 26.07.2013 є доведеним.

Посилання відповідача на отримання ним акту № 2 лише підчас розгляду справи в суді першої інстанції спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем на адресу позивача письмової обґрунтованої відмови від прийняття робіт в порядку та строки, встановлені Договором, а відтак, вказані в акті здавання-приймання виконаних робіт № 2 роботи вважаються прийнятими відповідачем без заперечень.

Таким чином загальна вартість неоплачених з виконаних позивачем за Договором робіт становить 1 386 488 грн (2 786 488 грн - 1 400 000 грн).

24.07.2013 відповідач надіслав позивачу лист № 583, яким відмовився від Договору.

З огляду на те, що акт здавання-приймання виконаних робіт № 2 разом з листом позивача № 260-2013 від 08.07.2013 відповідач одержав 10.07.2013, не заявивши позивачу про будь-які недоліки у виконаних ним роботах, а також на те, що відповідач відмовився від Договору листом № 583 від 24.07.2013, тобто після одержання вказаного акту, суди попередніх інстанцій дійшли висновку що за умовами Договору та відповідно до вимог закону відповідач зобов'язаний оплатити виконані позивачем за Договором роботи третього етапу календарного плану у розмірі 1 386 488 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 3 % річних, інфляційний втрат та пені, то місцевий господарський суд визнав обґрунтованим позовні вимоги про стягнення 26 552,19 грн - 3 % річних та 57 621,78 грн - інфляційних втрат, та частково обґрунтованими вимоги щодо стягнення пені, а саме у розмірі 91356,26 грн (позивачем заявлено до стягнення 323051,70 грн).

Здійснивши арифметичний перерахунок зазначених вище сум, апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення 26 251,60 грн - 3 % річних, 57 621,78 грн - інфляційних втрат, 90 611,57 грн - пені, відповідно змінивши резолютивну частину рішення місцевого господарського суду.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

При цьому, заявник касаційної скарги наполягає на неотриманні ним акту № 2 здавання-приймання робіт, а також посилається на те, що акт не містить даних про дату його складання та про зміст, обсяги і одиниці виміру господарської операції, що суперечить вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Посилання заявника касаційної скарги на недоведеність позивачем направлення ним на адресу відповідача акту здавання-приймання робіт № 2 не приймаються до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки судами попередніх інстанцій факт направлення зазначеного акту визнаний доведеним, а відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має право вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Акт № 2 здавання-приймання виконаних робіт за формою та викладенням змісту відповідає підписаному сторонами акту № 1, а тому посилання заявника касаційної скарги на порушення Закону не приймаються судом.

Заперечень щодо невиконання, неналежного виконання позивачем робіт, обумовлених договором, відповідач до суду не надавав.

З огляду на зазначене та враховуючи відсутність спростування заявником касаційної скарги обґрунтованості розрахунку ціни позову, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 у справі № 910/7155/14 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил