АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/8627/2014 Головуючий у 1 інстанції: Копичинський О.В.

Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі Задорожному А.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної республіки Крим від 12 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Сакська міська рада про виділ у натурі частки із майна,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Сакського міськрайонного суду Автономної республіки Крим з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про:

виділ у натурі в спільну сумісну власність належних позивачам 7/16 часток житлового будинку та господарських споруд і будівель, що розташовані по АДРЕСА_1;

припинення спільної сумісної власності позивачів і відповідачів на житловий будинок та господарські споруди і будівлі, що розташовані по АДРЕСА_1;

визначення порядку користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1, з урахуванням виділу в натурі в спільну сумісну власність позивачів належних їм часток житлового будинку та господарських споруд і будівель;

визначення розміру часток позивачів у виділених їм в натурі приміщеннях житлового будинку та господарських споруд, що розташовані по АДРЕСА_1.

В подальшому позивачі уточнили позовні вимоги та, виходячи із варіанту №4 висновку судової будівельно-технічної експертизи №82 від 20 листопада 2012 року, проведеної під час провадження у справі, просили:

- виділити у натурі в спільну часткову власність 7/16 часток жилого будин­ку АДРЕСА_1, які складаються: з приміщень №№1,2,3 та №2 в жилому будинку літер «А», загальна площа яких складає 39,2 м2; з примі­щень №4 і №5 в прибудові літер «а1», загальна площа яких складає 8,2 м2; з підва­лу №2 під літер «А»; з сараїв літер «Б»,«Д»,«Л»,«Е», навісу літер «И», вбираль­ні літер «К», згідно варіанту №4 висновку судової будівельно-технічної експер­тизи від 20.11.12р. №82;

- визнати право власності в цілому на дане нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що сторони по справі є співвласниками житлового будинку та господарських споруд, що розташовані по АДРЕСА_1. Так, зазначають, що ОСОБА_6 є власником 1/16 частки, ОСОБА_7 є власником ј частки та 1/16 частки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить по 1/16 частки кожному. Відповідачі, які є подружжям, фактично займають/користуються більшою часткою ніж їм належить і на добровільне вирішення питання про поділ домоволодіння не погоджуються.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної республіки Крим від 12 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, у якій просять рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В апеляційній скарзі посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам спору та на їх помилковість.

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 27 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про задоволення позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 квітня 2014 року рішення Апеляційного суду АР Крим від 27 листопада 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Справа розглядається Апеляційним судом м.Києва у відповідності до ч.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Учасники цивільного процесу в судове засідання не з»явились, про день, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином.

Колегія суддів ухвалила слухати справу за відсутності нез»явившихся осіб на підставі ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того,що виділ частки позивачів у спірному будинку можливий тільки за наявності правової та технічної можливості, але позивачі відмовились заявити клопотання про призначення додаткової експертизи або вирішити спір на основі взаємних поступок.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судом першої інстанції установлено, що жилий будинок АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної часткової власності:

- ОСОБА_1 належить 5/16 часток;

- ОСОБА_2 і ОСОБА_3- по 1/16 частці кожному;

- ОСОБА_5 належить1/2 частка;

- ОСОБА_6 належить 1/16 частка в порядку спадкування за запо­вітом після смерті ОСОБА_8

Протягом тривалого часу між сторонами існує порядок корис­тування цим будинком і господарсько-побутовими будівлями, згідно якому:

- позивачі, які є членами сім'ї, спільно користуються: приміщеннями №2-1, №2-2, №2-3 в жилому будинку літер «А»; приміщеннями №2-4 і №2-5 в прибудові лі­тер «а1»; підвалом №2 під літер «А»; сараями: літер «Б»,«Д»,«Л», навісом літер «И», вбиральнею літер «К», гаражем літер «З», сараєм літер «П» і прибудовою літер «б», які є самостійними будівлями;

- відповідач ОСОБА_5 користується: приміщеннями №3-1, №3-2, №3-3, №3-4 в жилому будинку літер «А»; підвалом №3 під літер «А»; сараєм літер «Ж»; навісом літер «Н», а також приміщеннями №3-5 і №3-6 в прибудові літер «а2», жилим будинком літер «Б1», який був перероблений з 1/2 частки сараю літер «Б», сараями літер «М» і «О», які є самостійними будівлями;

- відповідач ОСОБА_6 користується: приміщеннями №1-3 і №1-2 в жи­лому будинку літер «А»; приміщенням №1-1 прибудови літер «а», підвалом №1 під літер «а», сараєм літер «Е», яким за життя користувалася спадкодавець ОСОБА_8

З метою вирішення спору у справі призначено будівельно-технічну експертизу та 06 липня 2012 року ПП «Юг-експерт» наданий висновок №12 та 20 листопада 2012 року наданий додатковий висновок №82.

Згідно варіанту №4 висновку судової будівельно-технічної експертизи №82 від 20 листопада 2012 року, виходячи з якого позивачі просили задовольнити свої вимоги, технічно можливо виділити позивачам в спільну часткову влас­ність 7/16 часток жилого будинку АДРЕСА_1,за умови надання їм: приміщень - №1-2 площею 10,2 м2, №2-2, №2-3 в жилому будинку літер «А», загальна площа яких складає 39,2 м2 приміщень №2-4 і №2-5 в прибудові літер «а1», загальна площа яких складає 8,2 м2; з підвалу №2 під літер «А» - загальна площа яких складає 47,4 м2, що на 0,3 м2 більше ніж припадає на належні їм 7/16 часток, а також з сараїв: літер «Б», «Д», «Л», «Б», навісу лі­тер «И», вбиральні літер «К», вартість яких на 9791 грн. більше, ніж припадає на належні їм 7/16 часток.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тій частині, що у разі поділу житлового будинку за таким варіантом у спільне користування ОСОБА_9 та ОСОБА_6 будуть виділені 9/16 часток, які складаються: з приміщень №1-3 площею 16,4 м2, №№3-1, №3-2, 3-3, №3-4 в жилому будинку літер «А», загальна площа яких складає 53,6 м2; з підвалом №3 під літер «А»; з приміщень №3-5, №3-6 в при­будові літер «а», загальна площа якого складає 6,6 м 2; з приміщення №1-1 прибудо­ви літер «а» і з підвалом №1 під літер «а» - загальна площа яких складає 60,2 м2, що на 0,3 м 2 менше ніж припадає їм обом на 9/16 часток, а та­кож з жилого будинку літер «Б 1»; з сараю літер «Ж» і навісу літер «Н», вартість яких на 9791 грн. більше, ніж припадає на належні їм обом на 9/16 часток.

Установлено також, що відповідач ОСОБА_10 є власником 1/2 частки даного жилого будинку, з господарсько-побутовими будівлями, а відпо­відач ОСОБА_6 успадкувала після смерті ОСОБА_8 1/16 частку жи­лого будинку з господарсько-побутовими будівлями., і вони не об»єднували свої частки у спільну сумісну власність.

Також з пояснень сторін та матеріалів спра­ви убачається, що:

- сарай літер «Е» був побудований відповідачем ОСОБА_10, який в 2007р. влаштував в ньому газове опалення;

- приміщеннями №1-2 площею 10,2 м2 і №1-3 площею 16,4 м2 в жилому будинку лі­тер «А» і сараєм літер «Е» за життя-користувалася спадкодавець ОСОБА_8, а після її смерті цими приміщеннями користується від­повідачка ОСОБА_6 як спадкоємець 1/16 частки жилого будинку з господар­сько-побутовими будівлями.

Пі­сля смерті ОСОБА_11 його майно успадкували: дружна ОСОБА_1 - 1/2 частку; діти ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по 1/16 частці кожний; і мати ОСОБА_8 у розмірі 1/16 частки. За життя ОСОБА_11, крім частини жилого будинку літер «А», був власником 1/2 частки сараю літер «Б» площею 2,80 м2; сараїв літер «Б» «Д», «Л», «И».

З встановленого суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог ст.1218 ЦК України спадкоємець ОСОБА_6 має право власності на 1/16 частку всіх зазначених господарсько-побутових будівель, але за варіантом №4 висновку судової експертизи від всі зазначені господарсько-побутові будівлі в цілому передані позивачам у спільну сумісну власність.

Установивши зазначене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, що виділ позивачам у на­турі в спільну сумісну власність приміщення №1-2 площею 10, 2 м 2 в жилому будинку літер «А» та 1/2частини сараю літер «Б» площею 2,80 м2, сараїв: літер «Б», «Д», «Л», «И» і сараю літер «Е», а також обом відповідачам у спільну сумісну влас­ність приміщення №1-3 площею 16, 4 м 2 в жилому будинку літер «А», приведе до пору­шення зазначених вище прав відповідача ОСОБА_6

Окрім того, колегія суддів ураховує, що правовий режим спільної часткової власності визначається гл.26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників,а за відсутності згоди спір вирішується судом.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

За змістом ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Поділ будинку в натурі можливий, якщо кожній із сторін може бути виділено ізольовані жилі та підсобні приміщення з самостійними виходами, які відповідають їх часткам в спільній частковій власності.

Виділ також можливий при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Відповідно до ст.380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Відповідно до ст.152 ЖК Української РСР переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Як убачається із варіанту №4 висновку судової будівельно-технічної експертизи №82 від 20 листопада 2012 року, для реалізації запропонованого варіанту необхідно виконати, зокрема, такі роботи: обладнання дверного отвору, подовження прибудови з обладнанням входу в приміщення.

Інші варіанти висновку експертизи також передбачають проведення робіт, які вимагають відповідного дозволу виконавчого комітету місцевої ради.

Проте, відповідний дозвіл виконавчого комітету місцевої ради в матеріалах справи відсутній, а сама по собі наявність технічної спроможності у здійсненні перебудови (переплануванні) не дає права на вчинення таких дій без відповідного погодження із органом місцевого самоврядування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної республіки Крим від 12 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Н.Є. Мараєва