АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/774/1409/14 Справа № 194/1203/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Корягін В.О. Доповідач - Дігтярь Н.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Дігтярь Н.В.
суддів - Руських К.Г., Слоквенко Г.П.
при секретарі - Дерев'янко І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровськ кримінальне провадження № 1201404040000246 за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області Виноградової С.О. на вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2014 року щодо
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м.Тернівка Дніпропетровської області,
проживаючого за адресою АДРЕСА_1,
відносно якого ухвалено обвинувальний вирок за ч.1 ст.190 КК України,
за участю прокурора - Брусенцової І.В.
Заступником прокурора Дніпропетровської області Виноградовою С.О. принесена апеляційна скарга на вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2014 року, в якій просить вирок змінити, виключити з вироку кваліфікуючу ознаку за ч.1ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману.
Даним вироком суду обвинуваченого ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.190 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком один рік. На підставі п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладені відповідні обов'язки.
В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги прокурор зазначила, що вищезазначений вирок підлягає зміні у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що в порушення вимог ст.374 КПК України сформульоване у вироку обвинувачення містить істотні суперечності, є неконкретним та неоднозначним, так, безпідставно вказано на альтернативність обвинувачення, яке суд визнав доведеним, оскільки у вироку зазначено, що ОСОБА_2 визнано винним у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживанням довірою, тим самим суд не обрав одну з альтернативних диспозицій об'єктивної сторони злочину за ч.1 ст.190 КК України, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 заволодів чужим майном шляхом зловживання довірою потерпілої.
Вироком суду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 04 березня 2014 року близько 21 години, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, попрохав у неї ноутбук марки «Lenovo» чорного кольору, для особистого користування. ОСОБА_3, будучи впевненою в правомірності дій ОСОБА_2, передала останньому свій ноутбук марки «Lenovo» разом з маніпулятором. Скориставшись довірою ОСОБА_3, обвинувачений не маючи наміру повернути власниці вказане майно, заклав ноутбук з маніпулятором до ломбарду, тим самим, ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою ОСОБА_3 заволодів належними їй ноутбуком марки «Lenovo» вартістю 8000грн. та комп'ютерним маніпулятором, чим заподіяв майнову шкоду на вказану суму.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Брусенцової І.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила вирок суду змінити, вивчивши матеріали кримінального провадження разом з доводами апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з вироку, суд перевірив обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення та дав відповідну оцінку доказам провадження. Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у скоєнні злочину, за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і обґрунтовані на досліджених судом доказах, а тому відповідно до вимог ст.404 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, органами досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою. Вироком суду встановлено, що обвинувачений 04 березня 2014 року з метою заволодіння чужим майном саме шляхом зловживання довірою потерпілої ОСОБА_3, запевнивши її про необхідність особистого користування ноутбуком, отримав дозвіл на це, а скориставшись довірою останньої, обвинувачений заклав зазначений ноутбук до ломбарду.
Обвинувачений ОСОБА_2 суду підтвердив, що попрохав у потерпілої ноутбук погратися, не маючи намір його повертати, при цьому потерпілу запевнив, що поверне.
З показань потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що остання на прохання ОСОБА_2 дати йому ноутбук погратися, довіряючи йому, та передала йому свій ноутбук в тимчасове користування, оскільки була впевнена, що він згодом його поверне.
Тому суд вірно встановив, що обвинувачений ОСОБА_2 заволодів майном потерпілої шляхом зловживання довірою.
Однак, при цьому суд, кваліфікуючи дії обвинуваченого за ч.1 ст.190 КК України, кваліфікував їх також і як заволодіння майном шляхом обману, не встановивши такий спосіб шахрайства під час судового розгляду кримінального провадження.
Об'єктивна сторона інкримінованого злочину полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою
В порушення вимог ст.374 КПК України судом першої інстанції у вироку при кваліфікації дій обвинуваченого безпідставно вказано на альтернативність обвинувачення, яке суд визнав доведеним, тим самим суд не обрав одну з альтернативних диспозицій об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 заволодів майном потерпілої саме шляхом зловживання довірою.
Згідно п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яким є застосування закону, який не підлягає застосуванню, оскільки під час судового розгляду не було встановлено такого способу вчинення шахрайства обвинуваченим, як обман.
З вказаних підстав колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду - зміні.
Керуючись ст.ст.405, 407, 419 КПК України колегія судді, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області Виноградової С.О. - задовольнити.
Вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - змінити, виключити з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку за ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Судді