Справа № 1-43

2009 р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

«28» січня 2008 року Березнівський районний суд Рівненської області

під головуванням судді Мельника В.Я.

при секретареві           Прокопчук   С.Я.

з участю потерпілого      ОСОБА_2

підсудного                  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився і проживає в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не працює, не одруженого, звільненого від проходження військової служби в мирний час, раніше не судимого,

за ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

  8 вересня 2008 року біля 17 години ОСОБА_1з приміщення приватної майстерні по АДРЕСА_2, яка належитьОСОБА_2., проникнувши в неї через вікно, викрав колесо від автомобіля «ІВЕКО» в зборі вартістю 1174 гривні, яке відразу ж продав ОСОБА_3 за 250 гривень.

  Допитаний як підсудний ОСОБА_1винним себе повністю визнав, показання дав аналогічні обставинам справи, що встановлені судом. Просить його суворо не карати, в скоєному щиро кається.

  Потерпілий ОСОБА_2 показав, що крадіжку виявив особисто, побачивши розбите скло у вікні майстерні. Сам віднайшов колесо на території підприємства, що знаходиться поряд. В даний час колесо йому повернуто. Матеріальних претензій до підсудного він не має.

   За згодою учасників судового розгляду на підставі ч.3 ст. 299 КПК України суд не допитував свідків, вчиненогоОСОБА_1.

   Винність ОСОБА_1. в скоєному доведена також доказами по справі.

   Обставини вчиненого ним відомі з протоколів: огляду місця події зі схемою і фототаблицями на а. с. 4-8, огляду речового доказу (колеса) на а. с. 10-12, відтворення обстановки і обставин події зі схемою і фототаблицями (а. с. 41-45).

   Вартість колеса відома з висновку товарознавчої експертизи на а. с. 64-66.

   Його дії суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як викрадення чужого майна шляхом проникнення в інше сховище.

   При обранні йому покарання суд враховує особу підсудного ОСОБА_1., який посередньо характеризується з місця проживання, злочин скоїв вперше, в цьому щиро кається, сприяв його розкриттю, повернув викрадене власнику майна, що є пом'якшуючими його покарання обставинами.  

   За вказаних обставин суд приходить до висновку про призначення йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України  до основного мінімального покарання у виді  трьох років позбавлення волі, при цьому іспитовий строк встановлює на термін один рік і шість місяців.  

   До набуття вироком законної сили суд залишає ОСОБА_1 попередній запобіжний захід - підписку про невиїзд.

   Речовий доказ по справі - бувше у використанні колесо в зборі від вантажного автомобіля «ІВЕКО» згідно постанови від 21 жовтня 2008 року, що на а. с. 39, - суд повертає власникуОСОБА_2.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.

   На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного за цим вироком покарання, якщо він протягом одного року і шести місяців не вчинить нового злочину і виконає наступні покладені на нього обов'язки:

     - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

     - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

      - періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

   Запобіжний захід ОСОБА_1 до набуття вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

   Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_1 покласти на Сарненський міжрайонний відділ кримінально-виконавчої інспекції.

   Речовий доказ по справі згідно постанови від 21 жовтня 2008 року  - бувше у використанні колесо в зборі від вантажного автомобіля «ІВЕКО» - повернути власнику ОСОБА_2.   

   На вирок сторонами може бути внесена апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку через Березнівський районний суд.                     

                Суддя:                                                                               Мельник В.Я.