ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/14656/14 08.09.14
За позовом Дочірнього підприємства "Хумана Піпл ту Піпл Україна"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 228 663,80 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники сторін:
від позивача:Садовенко Т.В.; довіреність №136 від 01.07.2014
від відповідача:не з'явився
Обставини справи:
Позивач - Дочірнє підприємство "Хумана Піпл ту Піпл Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 228 663,80 грн. за Договором №14/05/2010 про надання послуг від 02.03.2012р., з яких 204 255,25грн. - основна заборгованість, 21 369,90 грн. - інфляційні, 3 038,65 грн. - 3% річних, крім того просив судові витрати також покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок укладення Договору №14/05/2010 про надання послуг від 02.03.2012 Позивач перерахував на рахунок Відповідача гонорар у сумі 536 394,70 грн., який відповідно до умов цього ж Договору підлягає поверненню у разі ненадання або неналежного надання юридичних послуг з вирахуванням сум, затверджених сторонами відповідно до актів прийому-передачі виконаних робіт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 порушено провадження у справі №910/14656/14 та призначено розгляд справи на 06.08.2014.
У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 справу було передано в провадження судді Якименку М.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 суддя Якименко М.М. прийняв справу №910/14656/14 до свого провадження та призначив судове засідання на 08.09.2014.
У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 справу №910/14656/14 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 справу № 910/14045/14 прийнято до свого провадження суддею Мітрохіною А.В. та призначено розгляд справи на 08.09.2014.
Представник позивача у судове засідання 08.09.2014 з'явився, підтримав вимоги викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Представники відповідача у судове засідання 08.09.2014 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги попередніх ухвал суду не виконали, заяв та клопотань не подавали.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/14656/14.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.09.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
02.03.2012 між Дочірнім підприємством "Хумана Піпл ту Піпл Україна" (далі - Замовник, Позивач) та Фізичною особою ОСОБА_1 (далі - Виконавець, Відповідач) було укладено Договір №14/05/2010, за умовами якого Позивач доручив, а Відповідач взяв на себе обов'язок з надання послуг комплексного юридичного обслуговування у судових процесах з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 у будь-яких юрисдикційних органах України.
Факт надання Виконавцем юридичних послуг Клієнту підтверджується актом виконаних робіт, що надається Виконавцем після надання послуг та/або може бути підтверджено: участю Виконавця" в судових засіданнях; підготовкою і складанням, залученням до матеріалів справи всіх необхідних і достатніх процесуальних документів. Акт виконаних робіт є достатнім та належним доказом характеру, вартості, обсягу та якості спожитих Замовником послуг. Замовник протягом п'яти банківських днів сплачує Виконавцю гонорар у розмірі 536 394 (п'ятсот тридцять шість тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 70 коп. Сторони можуть встановити іншій порядок за взаємною згодою. В разі не надання в повному обсязі послуги Виконавець протягом дії Договору зобов'язаний повернути перераховані грошові кошти Замовнику (п.п.3.3.- 3.5 Договору).
Згідно п. 5.1. Договору він набирає сили з 02.03.2012 р. і діє до 31.12.2013 р., з питань розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, з питань конфіденційності - безстроково. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
На виконання умов Договору Позивач здійснив оплату за юридичні послуги у розмірі 536 394,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №80 від 02.03.2012 та банківською випискою від 02.03.2012 (копії містяться в матеріалах справи).
Так, 28.03.2012 сторони Договору уклали акт здачі-приймання робіт, згідно якого Замовник підтвердив прийняття послуг узгодженою вартістю 57 139,45 грн. (копія міститься в матеріалах справи).
Як стверджує Позивач, у зв'язку з припиненням надання послуг, передбачених Договором, Відповідач в подальшому здійснив часткове повернення коштів на банківський рахунок Позивача, а саме у розмірі 275 000,00 гривень, що підтверджується банківськими виписками: від 29.05.2012 на суму 150 000,00 грн., від 13.06.2012 на суму 90 000,00 грн., 26.07.2012 на суму 15000,00 грн., 31.08.2012 на суму 10 000,00 грн., 05.10.2012 на суму 10 000,00 грн. (копії містяться в матеріалах справи).
04.01.2013 сторони погодили строк повернення невикористаних коштів та уклали додаткову угоду до Договору, згідно якої було встановлено, що Виконавець - ФОП ОСОБА_1 зобов'язується повернути Замовнику частину гонорару в розмірі 204 255,25 гривень до 31.12.2013р. включно.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона), у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як встановлено в ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч.1 ст. 180 ГК України)
Так, ч.1 ст. 174 ГК України зазначає, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, зі слів Позивача, станом на дату винесення рішення Відповідач так не повернув грошову суму - частину гонорару в розмірі 204 255,25 гривень, у зв'язку з чим порушив взяті на себе зобов'язання, згідно додаткової угоди до Договору.
Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем не спростований.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача підлягають задоволенню.
Крім суми основної заборгованості, за невиконання договірних зобов'язань за Договором позивач просить суд стягнути з відповідача 23 626,15 грн. - інфляційних витрат, 3525,50 грн. - 3% річних.
Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру інфляційних витрат та 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача, та встановлено, що зазначена сума інфляційних витрат та 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, а саме у розмірі 23 626,15 грн., 3525,50 грн. відповідно.
Стосовно заяви позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Розглянувши подані письмові докази та матеріали, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. N 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивачем не було наведено суду безумовних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з поданих матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову стягнення судового збору покладається на відповідача.
За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04212, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Дочірнього підприємства "Хумана Піпл ту Піпл Україна" (01010, м. Київ, вул. Московська, 24 кв.21; код ЄДРПОУ 32309853) суму основного боргу за Договором про надання послуг в розмірі 231406,90 грн., з яких 204 255,25 грн. - основного боргу, 23 626,15 грн. - інфляційних витрат, 3 525,5 грн. - 3% річних.
3. Стягнути з з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04212, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Дочірнього підприємства "Хумана Піпл ту Піпл Україна" (01010, м. Київ, вул. Московська, 24 кв.21; код ЄДРПОУ 32309853) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 881,86 грн.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
6. Дата складання повного тексту рішення 15.09.2014.
Cуддя А.В.Митрохіна